Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №580/5815/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року справа № 580/5815/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/5815/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

23.05.2025 вх. №26243/25 позивач у позовній заяві просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунку та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб в сумі не менше 25 689,03 грн.

11.06.2025 відкрите провадження у справі. Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

25.06.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в адміністративній справі № 580/5815/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерства соціальної політики України.

25.06.2025 вх.№32324/25 представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі №320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» у частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів. Відповідач покликається на чинну статтю 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Суд клопотання задовольнив, розгляд справи зупинив, яке 15.06.2026 поновив, позаяк вх.№24771/26 до суду надійшло клопотання Позивача про з огляду на те, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №320/2229/25 20.05.2026 прийнята постанова (ЄДРСР 136683347).

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262). Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 №580/8363/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок (обчислення) і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат. 26.03.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, листом від 28.04.2025 №4496-3834/л-02/8-2300/25 відповідач повідомив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році» у період дії воєнного стану від 03.01.2025 №1 проведений перерахунок пенсії, обмежений максимальний розмір.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 25.06.2025 вх.№32442/25 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що з метою зменшення заборгованості за рішеннями суду, боржником в яких є державний орган стратегією передбачено приведення національного законодавства у відповідність із фінансовими можливостями держави. За своєю правовою природою постанова КМУ №1 не є дискримінаційною, або такою що обмежує права позивача на отримання пенсії, але, одночасно, в умовах воєнного стану спрямована на дотримання балансу між національними інтересами, спрямованими на збереження незалежності України, наявними соціальними гарантіями громадян України та можливістю їх фінансового забезпечення, тому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити з огляду на різний зміст ст.43 і ст.63 Закону №2262 щодо обмеження пенсії та пенсії, що збільшена у результаті подальших перерахунків, тому обмеження здійснене в установленому порядку визначеним способом згідно із чинним правовим регулюванням.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №2262.

Згідно із Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 №580/8363/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок (обчислення) і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Судовий контроль за виконанням рішень є невід`ємною складовою ефективного правосуддя та гарантією захисту прав людини, що здійснюється у кожній вирішеній справі.

26.03.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.

Листом від 28.04.2025 №4496-3834/л-02/8-2300/25 відповідач на заяву позивача повідомив, що відповідно до постанови КМУ від 03.01.2025 №1 з 01.01.2025 для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум підвищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів 0,2. Для виплат, що перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму встановлений коефіцієнт 0,1, тому до його пенсії обгрунтовано застосований понижуючий коефіцієнт.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон №2262. Відповідно до ст. 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713. Згідно із статтею 63 Закону №2262 визначено умови перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. (цією частиною доповнено згідно з Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі Закон №900-VIII) із змінами, внесеними згідно із Законом № 1150-IX від 28.01.2021).

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із абз.7 ст.43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із абзацом 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Вказав, що приписи статті 2 Закону України №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, з 12.04.2023.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введений в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (у подальшому дія продовжена до теперішнього часу).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі Закон №389) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга). Правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються ст.46 Конституції України, що у наведених вище положеннях ч.2 ст.64 Основного Закону відсутня (в умовах воєнного стану законодавець на конституційному рівні допустив можливість обмеження соціальних гарантій щодо ст.46).

Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Статтею 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України постановою від 03.01.2025 №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану (далі-постанова КМУ №1) установив, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Відповідно до п.15 ст.106 Конституції України Президент України: зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 року № 1719 визначено, що з 1 січня 2026 року різниця між пенсією, призначеною відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і пенсією із солідарної системи обчислюється, виходячи з трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Солідарна пенсійна система працює за принципом перерозподілу коштів між поколіннями працюючих і пенсіонерів.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку доказам та доводам, аргументам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.

Звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов`язком довести небезпідставність своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду. У матеріалах справи немає відмостей про зупинення дії постанови КМУ №1 на час виникнення спірних правовідносин у контектсті перевірки за критеріями ч.2 ст.2 КАС України.

Суд враховує висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 5 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 (адміністративне провадження №К/990/19348/23) щодо подібних правовідносин. Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки розмір пенсії позивача перевищив максимальний, що стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Верховний Суд сформулював висновок про те, що норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» кореспондуються та узгоджуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відтак на осіб, яким пенсія перераховується відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 зазначеного Закону, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим ж Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку; зазначені положення законів не визнавалися неконституційними, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Недискримінаційний спосіб гарантує рівне ставлення до людей, незалежно від їхніх особистих характеристик (статі, віку, раси, інвалідності, релігії тощо).

Закон України від 06 вересня 2012 року №5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначає у ст.2, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; 2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

Згідно із ст.7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 грн, отже, десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність становить 23610,00грн (2361,00 х 10).

ВС у справі № 380/12268/20 висновує: пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI необхідно здійснювати в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Кабінет Міністрів України відповідно до статті 116 Конституції України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері. Оскаржуваними положеннями Постанови КМУ № 1 фактично визначено підстави для обмеження у спосіб застосування коефіцієнтів розміру пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що призвело в процесі правозастосування до зменшення ГУ ПФУ розміру пенсії (пенсійних виплат) позивачу. У контексті спірних правовідносин, колегія суддів КАС ВС (ЄДРСР 136683347) враховує висновок Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (про невиготовлення та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення) про те, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі у порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

КАС ВС в постанові від 21.11.2024 у справі №240/34142/24 вказав що, п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин (п.80) (висновки у постанові КАС ВС у справі № 640/32072/20 ЄДРСР 115146211).

Закріплене у статті 46 Конституції України право на соціальний захистє основою відносин між державою та громадянином.

Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи 14 травня 2025 року № 440/14216/23 (провадження № 11-67заі24) підтвердила правомірність дій Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо зменшення розміру щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в умовах воєнного стану. В умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. Ухваливши закон, Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок і визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними Конституцією України. ВП ВС наголосила на тому, що державі належить зосередити увагу на визначенні постійних ефективних гарантій соціального захисту, зокрема й для осіб, які постраждали від війни. Такі гарантії повинні мати економічне обґрунтування, що забезпечить їх постійний, а не тимчасовий характер (https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/2/).

Загальновідомо, що 17.02.2026 до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Верховного Суду щодо конституційності, зокрема: статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Оскільки відповідно до ст.64 Конституції України в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, проте не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції, то до цього переліку ст.46 не включена законодавцем.

Відповідно до ст. G Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1. Ефективне втiлення в життя прав i принципiв, зазначених у частинi I, та їхнє ефективне здiйснення вiдповiдно до частини II не пiдлягають жодним обмеженням, за винятком тих, якi передбаченi цими частинами i тих, якi встановленi законом i необхiднi в демократичному суспiльствi для захисту прав i свобод iнших людей або для захисту державних iнтересiв, нацiональної безпеки, здоров`я людей чи моралi. 2. Обмеження, якi дозволяються згідно з цiєю Хартiєю щодо зазначених у нiй прав i зобов`язань, застосовуються тiльки з метою, з якою вони передбаченi.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до ЄКПЛ кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету (ст.8 Закону №2262).

Оскільки до перерахованої пенсії Позивача застосований механізм пониження суми згідно із постановою КМУ від 03.01.2025 №1 під час дії режиму воєнного стану за чинним на момент спірних правовідносин підзаконним нормативно-правовим актом і не визнаною неконституційною ст.46 відповідного бюджетного періоду, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, необґрунтовані.

Загальновідомо, що Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Відомостей про те, що Президент України відповідно до п.16 ст.106 Конституції України зупинив дію акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності немає.

Відповідач для виконання вказаної вище постанови Уряду України провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів на виконання Постанови КМУ №1, що виплачується за рахунок коштів бюджету, зважаючи на загальновідомі обставини формування і використання Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб України під час дії режиму воєнного стану, суд дійшов висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу пенсії у розмірі, визначеному прийнятим на виконання ст.46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», є правомірною, тому у у задоволенні вимоги визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунку та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром потрібно відмовити.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд враховує, що механізм призначення пенсії, підстави для перерахунку пенсії і установлення доплати до пенсії не є тотожними. Під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ст.245 КАС України).

На час звернення до суду постанова КМУ №1, прийнята на виконання ст.46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» як підзаконним актом, була чинною, тому Відповідачем логічно, добросовісно, послідовно доведено правомірність належного врядування у межах встановлених обставин під час особливого періоду, на переконання суду відповідач діяв з дотриманням встановленого нормами права порядку та способу дій, позовні вимоги щодо відмови необґрунтовані, тому немає підстав зобов`язувати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб у сумі не менше 25 689,03 грн, у задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].

Рішення складене, підписане 23.06.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА