Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 22 червня 2026 р.
Справа: №560/3667/26
Суддя: Михайлов О.О.
Справа № 560/3667/26
РІШЕННЯ
іменем України
23 червня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки ОСОБА_1 .
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2022 – 2024 роки ОСОБА_1 .
4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при проведенні розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2024 роки.
Відповідачем 18.05.2026 подано відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує. Зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023, 2024 роки позивачеві не виплачувалася взагалі, тому позовні вимоги є безпідставними.
Крім того індексація грошового забезпечення позивачу за 2023 рік взагалі не нараховувалася та не виплачувалася, а з 2024 року виплачувалася з вересня. Тому позовні вимоги є безпідставними, оскільки за цей період виплата становила 0,00 грн. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2026 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 у період з 26.02.2022 по 31.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.10.2024 №308, позивача з 31.10.2024 виключено зі списків особового складу частини.
Позивач 30.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Відповідач листом від 24.01.2026 №801/487/533/пс у проведенні перерахунку грошового забезпечення за спірний період відмовив та повідомив, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2024 роки взагалі не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки для її виплати мають настати певні обставини, які встановлюються на кожен рік окремим дорученням міністра оборони України з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2024 роки без урахування індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 №2011-XII (далі також - Закон України №2011-XII).
За нормами пунктів першого - третього статті 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Предметом цього спору є питання нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки з місячного грошового забезпечення, у складі якого, як вважає позивач, має бути врахована індексація грошового забезпечення.
Пунктом 3 статті 15 Закону України №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, з поміж іншого, виплачуються грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Частиною 1 статті 10-1 Закону України №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
Питання виплати грошової допомоги на оздоровлення врегульовано розділом XXIII Порядку №260, пунктами 1, 2, 6 якого встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Нормами розділу XXIV Порядку №260 врегульовано питання виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (пункт 1 розділу XXIV Порядку №260).
Пунктом 7 розділу XXIV Порядку №260 встановлено, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Таким чином розрахунок грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Згідно абзацу 2 пункту 3 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-ХІІ, дію якого зупинено на 2023 рік згідно із Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 - в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Субсидіарне застосування зазначених вище норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових питань.
Зі змісту наведеного слідує, що не врахування розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому, такі виплати підлягають перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення.
Згідно інформації про нараховане грошове забезпечення позивача за 2022 - 2024 роки судом встановлено, що позивачу у 2022, 2023 та 2024 роках виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. При обчисленні такої допомоги індексацію грошового забезпечення не враховано.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачу у спірний період виплачувався даний вид допомоги, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення суд зазначає таке.
Пунктом 9 розділу XXIV Порядку №260 встановлено, що виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Отже обов`язковою умовою отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є подання військовослужбовцем рапорту на ім`я свого безпосереднього керівника про виплату такої допомоги, відсутність рапорту виключає обов`язок військової частини здійснити виплату такої допомоги.
Згідно з інформацією про нараховане грошове забезпечення позивача за 2022 - 2024 роки судом встановлено, що позивачу у 2022, 2023 та 2024 роках виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не здійснювалась.
Відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених у справі обставин позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua