Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №520/25247/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 червня 2026 року № 520/25247/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП відсутній) до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Державної міграційної служби України у видачі нашому синові паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради;

- признати дію яку застосував Відповідач до нашого сина не дійсною згідно з першим пунктом 231 статті Цивільного кодексу України;

- зобов`язати Головне управління державної міграційної служби у Харківській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (замінити паспорт-картку), та видалити будь-які данні про дитину, що були занесені до ЄДЦР;

- зобов`язати Відповідача відшкодувати нам збитки за оформлення паспорта-картки у подвійному розмірі згідно з другим пунктом 231 статті Цивільного кодексу України;

- зобов`язати Відповідача згідно з 23 статтею Цивільного кодексу України відшкодувати моральну шкоду;

- передати правоохоронним органам інформацію про незаконні дії Державної Міграційної служби та її відділень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державна міграційна служба протиправно відмовила його сину у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та фактично примусила до оформлення ID-картки, чим порушила його права на свободу світогляду, добровільне волевиявлення щодо обробки персональних даних і право на отримання документа у формі, передбаченій чинним законодавством. На думку позивача, норми законодавства дозволяють видачу паспорта як у формі книжечки, так і у формі картки, а відмова у видачі паспорта-книжечки суперечить Конституції України, Положенню про паспорт громадянина України та порушує права й інтереси дитини.

Ухвалою суду від 27.10.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки УНЗР вже було попередньо присвоєно 23.06.2018 ОСОБА_2 при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон, на підставі якого сину позивача було видано паспорт у формі картки. Відтак, для заміни на паспорт у формі книжечки підстави відсутні.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 звернувся 31.01.2025 до філії паспортного сервісу Державного підприємства «Документ» в Німеччині з заявою-анкетою №11447566, щодо оформлення паспорта громадянина України вперше.

ОСОБА_2 був ідентифікований за УНЗР №20090818-00774 присвоєним при видачі йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон форми №20М.

Так, ОСОБА_2 було видано паспорт у формі ID-картки із зазначенням попередньо присвоєного УНЗР №20090818-00774.

Позивач, через свого законного представника ОСОБА_1 , як вбачається зі змісту позовної заяви, звернувся повторно до відповідача за отриманням паспорта саме у формі книжечки без присвоєння йому УНЗР посилаючись на особисті переконання.

У свою чергу ГУ ДМС України в Харківській області у своєму відзиві зазначило, що оскільки УНЗР вже було попередньо йому присвоєно 23.06.2018 при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та 22.08.2025 серії НОМЕР_3 , а тому вважає, що відсутні правові підстави для оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року.

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

За змістом частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 18 січня 2001року №2235-III «Про громадянство України» (далі Закон № 2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.

Пунктами 2, 3 Положення № 2503-XII визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пунктом 13 Положення № 2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

6 грудня 2012 року набрав чинності Закон № 5492-VI, яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Частиною першою статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

За змістом частини першої статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, є паспорт громадянина України.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.

Частиною четвертою статті 13 Закону № 5492-VI передбачено, що особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб`єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною першою статті 16 Закону №5492-VI передбачено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Згідно з частиною сьомою статті 21 Закону №5492-VI до паспорта громадянина України вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) ім`я особи; 4) стать; 5) громадянство; 6) дата народження; 7) унікальний номер запису в Реєстрі; 8) номер документа; 9) дата закінчення строку дії документа; 10) дата видачі документа; 11) уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); 12) місце народження; 13) відцифрований образ обличчя особи; 14) відцифрований підпис особи; 15) податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово відмова.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку № 302 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) паспорт громадянина України (далі паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктами 14 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім`я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.

За змістом пункту 19 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.

Згідно з пунктом 32 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Відповідно до пункту 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Пункт 1 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку №456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до положень розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Під час розгляду заяви працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку факту оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України за обліками територіального органу ДМС.

Перевірка факту оформлення на ім`я особи паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, здійснюється за даними відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі якщо місце проживання особи знято з реєстрації після досягнення нею 16-річного віку, перевірка факту оформлення паспорта здійснюється за обліками територіальних підрозділів ДМС за попереднім зареєстрованим місцем проживання особи, а за його відсутності - за зареєстрованим місцем проживання батьків, опікунів (піклувальників).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці другому підпункту 8 пункту 1 цього розділу, здійснюється перевірка факту оформлення і видачі такого документа.

Відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання, подані заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.

Стосовно осіб, які досягли 16-річного віку та місце проживання яких не зареєстровано або місце проживання яких знято з реєстрації, працівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку факту відсутності зареєстрованого місця проживання за даними обліку територіального органу ДМС, а в разі, якщо законні представники зареєстровані на території обслуговування іншого територіального органу ДМС,- за даними відповідного територіального органу ДМС. Якщо зазначені територіальні підрозділи ДМС розташовані в межах одного територіального органу ДМС, перевірка проводиться тільки за даними обліку такого територіального органу ДМС.

У разі якщо відомості, зазначені в документах, поданих заявником, відсутні в обліку територіального органу ДМС або не відповідають його даним, працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку та/або уточнення таких даних у відповідному органі реєстрації в установленому порядку.

Перевірки, зазначені в пунктах 2, 3 цього розділу, здійснюються шляхом направлення запитів засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку.

Надсилання запитів здійснюється не пізніше одного робочого дня з дня подання заяви про оформлення паспорта. Строк надання відповідей не повинен перевищувати трьох робочих днів з дня надходження запитів.

Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Відповідно до положень розділу Х Тимчасового положення №456, територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Повертаючись до обставин справи, варто зазначити, що ОСОБА_2 звернувся із заявою про отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року вперше; при зверненні до органу міграційної служби із заявою ОСОБА_2 не зазначав про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачу паспорта із безконтактним носієм інформації, при цьому суд наголошує про наявність у ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який оформлений за допомогою засобів Реєстру внаслідок волевиявлення ОСОБА_2 , та його згоди на обробку персональних даних та внесення відповідної інформації до Реєстру.

Так, у зв`язку із внесенням інформації щодо ОСОБА_2 до Реєстру було автоматично сформовано УНЗР 20090818-00774. На підтвердження вказаної обставини відповідач надав до суду облікову картку за Формою №М20 на ОСОБА_2 , який подав клопотання про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 , самостійно звернувся із заявою щодо внесення персональних даних до Реєстру та надав згоду на їх обробку з формуванням цифрового ідентифікатора та у Реєстрі відносно нього сформовано унікальний номер запису. Тобто в такому разі отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує його права та не може вважатися втручанням у приватне життя особи.

Це узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 420/29754/23, від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 260/2992/23, від 08 червня 2023 року у справі № 380/5977/21, від 28 листопада 2024 року у справі № 420/6552/24, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/26651/23, від 19 березня 2025 року у справі № 300/5845/23.

Отже, суд дійшов висновку, що використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформленого внаслідок волевиявлення останнього, тобто позивач надав згоду на обробку персональних даних та йому було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки при отриманні вперше паспорту громадянина України у формі книжечки, жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі № 615/3076/25.

За таких обставин, суд зазначає, що у територіального органу ДМС України, були відсутні підстави для заміни паспорта громадянина України у вигляді ID-картки на паспорт зразка 1994 року, а відтак відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Щодо решти позовних вимог, то вони є похідними від вимог про визнання протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача видалити видалити будь-які данні про дитину, що були занесені до ЄДЦР, суд вважає за необхідне окремо зазначити таке.

Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року №2297-VI (далі - Закон №2297-VI), суб`єкт персональних даних має право: пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.

Пунктом 2 частини другої статті 15 Закону №2297-VI передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 4 частини другої статті 15 цього ж Закону передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Згідно вимог статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру.

Внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним (стаття 10 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 5492-VI для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.

Згідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 5 статті 21 Закону України № 5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.

Отже, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі).

При цьому, законна і добровільна видача позивачу паспорта громадянина України у формі картки та внесення інформації щодо неї до Реєстру жодним чином не суперечить нормам Конституції України, Закону №2297-VI, а позивач фактично має право на поновлення або виправлення інформації, але ніяк не вилучення її, в зв`язку з релігійними переконаннями.

Організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного демографічного реєстру, види персональних даних, які підлягають обробці засобами Реєстру і мета цієї обробки визначені на законодавчому рівні, оскільки сфера цих суспільних відносин, за статтею 92 Конституції України, є предметом винятково законодавчого регулювання.

Як вбачається з матеріалів справи, УНЗР вже було попередньо присвоєно ОСОБА_2 23.06.2018 при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та 22.08.2025 серії GM366297.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що інформація про позивача була отримана з його дозволу, зокрема при неодноразовому зверненні за отриманням паспорта громадянина України для виїзду за кордон, і без порушень вимог Закону №2297-VI, як і Закону №5492-VI та є достовірною, підстави для видалення УНЗР, а також даних щодо позивача - відсутні.

Відповідний висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №260/99/19.

Згідно із приписами ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у порядку передбаченому статтею 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП відсутній) до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057 ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов`язати вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.