Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №520/17573/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року № 520/17573/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 143 172,38 грн. (сто сорок три тисячі сто сімдесят дві грн. 38 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 958758-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 163 836,52 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот тридцять шість грн., 52 коп.).

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що податкові повідомлення-рішення від 06.12.2024 № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 та № 958758-2410-2517-UA74100330000029082 на загальну суму 307 008,90 грн є протиправними, оскільки податковий орган неправильно визначив базу та розмір орендної плати, застосувавши ставку 12% від нормативної грошової оцінки, яка, на думку позивача, оскаржується у судовому порядку (справа №743/793/23, що підтверджується позовом від 10.06.2023 та ухвалами Верховного Суду від 19.04.2024 і 07.02.2025, додані до матеріалів справи). Також позивач зазначає, що розрахунки ППР є арифметично завищеними навіть із застосуванням ставки 12%, що підтверджується наведеними у позовній заяві розрахунками по кожному ППР (зокрема: 140 109,87 грн та 160 331,99 грн замість нарахованих 143 172,38 грн та 163 836,52 грн), а отже має місце помилка у визначенні податкового зобов`язання. Як додаткове обґрунтування позивач посилається на принцип “належного урядування” та порушення вимог ПК України (зокрема п. 288.1, п. 288.4 ПК України), вказуючи, що нарахування здійснено без належного врахування фактичного правового режиму орендної плати та судового спору щодо його зміни.

Ухвалою суду від 11.07.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника ГУ ДПС у Чернігівській області до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки податкові зобов`язання визначено за даними інформаційних баз ДПС щодо користування позивачем у 2024 році земельними ділянками з кадастровими номерами 7424488600:03:001:0077 та 7424488600:03:001:0078, а також на підставі листа Ріпкинської територіальної громади від 06.12.2024 № 2258/03-09, яким підтверджено закінчення договору оренди 05.07.2024 у зв`язку зі зміною орендаря. Відповідач зазначає, що розрахунок орендної плати здійснено виходячи зі ставки 12% від нормативної грошової оцінки земель, а період нарахування охоплює 01.01.2024 – 05.07.2024 (6 місяців та 4 дні). Також ДПС посилається на відсутність у Державному реєстрі речових прав відомостей про зміну ставки орендної плати з 12% на 4%, що, на їхню думку, виключає підстави застосування іншого розміру. Додатково відповідач вказує, що судові спори щодо зміни умов договору оренди вже розглядалися: рішення Чернігівського районного суду від 06.12.2023, залишене без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2024, якою відмовлено у визнанні недійсною додаткової угоди щодо ставки орендної плати 12%. На підставі наведеного ГУ ДПС вважає податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими і просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову та заперечень проти нього, суд встановив таке.

ОСОБА_1 в Електронний кабінет платника податків, надійшла інформація щодо нарахування їй орендної плати з фізичних осіб на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» від 06.12.2024.

Так, відповідно до податкового повідомлення-рішення № 958758-2410-2517-UA74100330000029082 від 06.12.2024 позивачу визначено податкове зобов`язання у розмірі 163 836,52 грн, а відповідно до податкового повідомлення-рішення № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 від 06.12.2024 – у розмірі 143 172,38 грн. Загальна сума нарахованої орендної плати з фізичних осіб становить 307 008,90 грн, що підтверджується скріншотами з Електронного кабінету платника податків.

Позивач також зазначає, що нарахування орендної плати за вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено за 2024 рік щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7424488600:03:001:0077, та земельної ділянки з кадастровим номером 7424488600:03:001:0078.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями податкового органу, звернулась до суду з позовом.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п.269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування визначена статтею 271 ПК України, відповідно до якої базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XII ПК України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із пунктами 288.2 - 288.5 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (288.5.1); не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (288.5.2); може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (288.5.3).

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Пункт 289.1 статті 289 ПК України передбачає, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З аналізу наведених норм ПК України можна зробити висновок, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування.

Відповідно до Переліку орендарів з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності станом на 01.12.2024, складених Ріпкинською селищною радою 06.12.2024 на вимогу ГУ ДПС у Чернігівській області, 05.07.2024 відбулась зміна сторін договору оренди щодо земельних ділянок за кадастровими номерами - 7424488600:03:001:0077 площею 83,0000 га; та 7424488600:03:001:0078 площею 107,0000 га.

Так, замість ОСОБА_1 новим орендарем визначено ТОВ ім. Шевченка (за договором купівлі-продажу права оренди). Розмір орендної плати визначено – 12% (а.с.18-19).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не погоджується зі здійсненим відповідачем розрахунком суми податкового зобов`язання, а саме щодо розміру орендної плати відповідно до умов додаткової угоди до договору оренди.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд зазначає, що рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.12.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання окремої частини правочину недійсною - відмовлено. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2024 у справі № 743/793/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 грудня 2023 року - залишено без змін.

Так, судовим розглядом в межах справи №743/793/23 встановлено, що 16.08.2012 між Ріпкинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, загальною площею 190,0000 га, строком на 10 років. Договір зареєстрований відділом Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.08.2012 за №742448864001326.

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 12 земельних податків, у грошовій формі - 36 092,28 грн на рік, у місцевий бюджет Сиберізької сільської ради.

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.03.2017 задоволено позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуроратури в інтересах держави в особі Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Внесено зміни до договору оренди землі від 16.08.2012, укладеного між Ріпкинською РДА та ОСОБА_1 , зареєстрованого відділом Держкомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.08.2012 за №742448864001326.

Викладено пункт 9 вказаного договору в наступній редакції «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Змінено у тексті договору найменування орендодавця з «Ріпкинська районна державна адміністрація» на «Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області».

Зобов`язано сторони зареєструвати зміни до договору (додаткову угоду) відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Рішенням восьмої сесії восьмого скликання Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.12.2021 внесено зміни до договору оренди землі від 16.08.2012, укладеного між Ріпкинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (зі змінами), що зареєстрований у відділі Деркомзему у Ріпкинському районі Чернігівської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.08.2012 за №742448864001326, продовжено термін дії Договору на термін 7 років та встановлено орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

Преамбулу договору викладено в наступній редакції: «Орендодавець (уповноважена ним особа) Ріпкинська селищна рада в особі селищного голови Гаруса С.В., що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з одного боку, та орендар, громадянка ОСОБА_1 , з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене:».

Пункт 2 Договору викладено в наступній редакції: «В оренду передаються землі запасу загальною площею 190,0000 га, в тому числі:

- земельна ділянка з кадастровим номером 7424488600:03:001:0077 площею 83,0000 га;

- земельна ділянка з кадастровим номером 7424488600:03:001:0078 площею 107,0000 га».

Пункт 5 Договору викладено в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7424488600:03:001:0077 складає - 2 221 850,19 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7424488600:03:001:0078 складає - 2 542 530,85 грн».

Пункт 9 Договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у гривнях, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у грошовій формі - 571 725,72 грн на рік».

Доручено селищному голові Гарусу С.І. укласти додаткову угоду до зазначеного договору оренди.

Листом від 29.12.2021 за №2591/04-09 відповідачем надіслано позивачці витяг з рішення восьмої сесії восьмого скликання Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 21.12.2021 та два примірники додаткової угоди від 22.04.2022 до договору оренди землі від 16.08.2012.

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 та листом від 22.04.2022 примірник підписаної позивачкою додаткової угоди направлено нею на адресу Ріпкинської селищної ради Чернігівського району та області. При цьому в листі ОСОБА_1 зобов`язалась після відновлення функціонування державного реєстру здійснити реєстрацію іншого речового права відповідно до чинного законодавства та направити відповідний витяг на адресу відповідача.

21.01.2022 та 22.06.2023 ОСОБА_1 надсилались до Ріпкинської селищної ради листи з пропозицією про викладення тексту пункту 9 договору оренди землі від 16.08.2012 у попередній редакції, в якій розмір орендної плати становить 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у грошовій формі - 190 575,24 грн.

Як вбачається зі змісту Постанови Чернігівського апеляційного суду від 31.01.2024 у справі № 743/793/23, суд дійшов висновку, що установлені фактичні обставини цієї справи свідчать про те, що сторони договору оренди самостійно погодили оспорювану редакцію договору, і на укладення цього договору у відповідній редакції була воля позивачки, про що свідчить її підпис на додатковій угоді від 22.04.2022. Відтак, підстав для визнання додаткової угоди від 22.04.2022 до договору оренди землі від 16.08.2012 недійсною під час судового розгляду в межах даної справи не встановлено.

Постанова набрала законної сили 31 січня 2024.

Відповідно до положень частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що розмір орендної плати встановлений за договором оренди земельної ділянки визначено податковим органом правильно.

Разом з тим, позивач також посилається на неправильні розрахунки розмірів податкових зобов`язань, щодо орендної плати визначених у податкових повідомленнях-рішеннях.

Так, ОСОБА_1 з 01.01.2024 до 05.07.2024 користувалася на праві оренди земельними ділянками 7424488600:03:001:0077 площею 83,0000 га; та 7424488600:03:001:0078 площею 107,0000 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з листа Ріпкинської селищної ради від 06.12.2024 №19455/5/25-01, розміри нормативної грошової оцінки земель у 2024 році становили щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0077 - 2331564,55 грн, а щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0078 - 2672199,92 грн (а.с.18-19).

Отже, враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 7424488600:03:001:0077 – 2331564,55 грн; та 7424488600:03:001:0078 – 2672199,92 грн, розмір орендної плати - 12%, а також строк користування позивачем земельними ділянками у 2024 році – 6 місяців, сума орендної плати з фізичних осіб, щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0077 становила - 140109,87 грн; а щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0078 становила - 160331,99 грн.

Відповідна калькуляція також узгоджується з результатами розрахунку Калькулятора для обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю з фізичних осіб доступного на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України за посиланням https://tax.gov.ua/calculator/land.

Разом з тим, позивачу ГУ ДПС у Чернігівській області нараховано суму орендної плати з фізичних осіб та прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення:

- № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 у розмірі 143 172,38 грн. щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0077;

- № 958758-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 у розмірі 163 836,52 грн. щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0078.

Отже, податковим органом завищено розмір податкових зобов`язань позивача, щодо сплати орендної плати з фізичних осіб.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 10 серпня 2023 року у справі №160/1998/19, від 29 липня 2021 року у справі №1340/5541/18, від 03 вересня 2019 року у справі №806/2049/18, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно чи суму штрафних (фінансових) санкцій, що застосовані правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав, інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.

Такий висновок також підтримано у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 500/159/24, та у постанові від 20.03.2025 у справі № 380/29209/23, що свідчить про усталеність правової позиції з даного питання.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0078 в частині збільшення розміру податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на 3504,53 грн та податкового повідомлення-рішення № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0077 в частині збільшення розміру податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на 3062,51 грн.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно частці задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000 ЄДОРПОУ 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0078 в частині збільшення розміру податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на 3504,53 грн та податкове повідомлення-рішення № 958757-2410-2517-UA74100330000029082 вiд 06.12.2024 щодо земельної ділянки 7424488600:03:001:0077 в частині збільшення розміру податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на 3062,51 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000 ЄДОРПОУ 44094124) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 52 грн (п`ятдесят дві гривні) 56 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мельников Р.В.