Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №500/2978/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2978/26

23 червня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови задовольнити рапорт про звільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 звернувся із рапортом до командування Військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення із військової служби на підставі підпункту "г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи.

Однак, командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято рішення про відмову у задоволенні рапорту позивача, що оформлено листом №1215/18/2873 від 27.04.2026.

Причину для відмови зазначено ненадання підтверджуючих документів про відсутність у особи з інвалідністю інших членів родини першого чи другого ступеня споріднення.

Ухвалою судді від 18.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

01.06.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що рапорт позивача та долучені до рапорту документи, командування Військової частини НОМЕР_1 розглянуло та прийшло до висновку що підстав для звільнення з військової служби відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232 ХІІ не має адже позивачем у рапорті не надано доказів відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у особи з інвалідністю або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

12.05.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що додаток №19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджена наказом МОУ №170 від 10.04.2009, визначає перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Так, відповідно до п.26 ч.5 додатку №19 Інструкції, при поданні до звільнення з військової служби за підставами: Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Вказує, що позивачем разом із рапортом надано один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення, а саме: акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 27.02.2026, у якому наведено наступні обставини: вказаний акт складений ІНФОРМАЦІЯ_1 , підписаний усіма членами комісії та скріплений гербовою печаткою. Водночас, в акті обстеження сімейно-майнового стану військовослужбовця від 27.02.2026, вказано про відсутність інших осіб першого і другого ступеня споріднення.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №98 від 01.05.2023 року, солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення і вважається таким, що з 01 травня 2023 року посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

У березні 2026 засобами поштового зв`язку представник позивача надіслав на адресу Військової частини НОМЕР_1 рапорт ОСОБА_1 з клопотанням про звільнення військовослужбовця з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону "Про військовий обов`язок та військову службу" (у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) (Супровідний лист від 24 березня 2026 року додається).

До рапорту було додано: 1. Нотаріально завірену копію акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 27.02.2026; 2. Нотаріально завірену копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ; 3. Витяг з реєстру територіальної громади; 4. Нотаріально завірена копія свідоцтва про народження № НОМЕР_2 ; 5. Нотаріально завірену копію паспорту та РНОКПП ОСОБА_2 ; 6. Витяг з реєстру територіальної громади; 7. Нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 ; 8. Нотаріально завірена копія висновку №2/2; 9. Нотаріально завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

Вивчивши рапорт позивача та долучені до рапорту документи, командування військової частини НОМЕР_1 прийшло до висновку що підстав для звільнення з військової служби відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи) не має адже позивачем у рапорті не надано доказів відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення особи з інвалідністю або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Про це було повідомлено представника позивача листом від 27.04.2026 №1215/18/2873.

03.05.2026 ОСОБА_2 особисто подав рапорт з клопотанням про звільнення військовослужбовця з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону "Про військовий обов`язок та військову службу" (військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи).

До рапорту було додано: 1. Нотаріально завірену копію акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 27.02.2026; 2. Нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_1 ; 3. Нотаріально завірена копія РНОКПП ОСОБА_1 ; 4. Витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ; 5. Нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ; 6. Нотаріально завірена копія паспорту ОСОБА_2 ; 7. Нотаріально завірена копія РНОКПП ОСОБА_2 ; 8. Витяг з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 ; 9. Нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_3 ; 10. Нотаріально завірена копія висновку ОСОБА_2 №2/2; 11. Нотаріально завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу.

Рапорт позивача та долучені до рапорту документи, командування військової частини НОМЕР_1 розглянуло повторно та прийшло до висновку що підстав для звільнення з військової служби відповідно до пп. "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232 ХІІ не має адже позивачем у рапорті не надано доказів відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у особи з інвалідністю або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду, про що повідомлено представника позивача листом від 16.05.2026 №1215/18/3291.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 2232-ХІІ).

Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Порядок звільнення з військової служби унормовано статтею 26 Закону України № 2232-ХІІ.

Так, підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)

Частиною 12 статті 26 Закону України №2232-ХІІ визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України №2232-ХІІ.

Зокрема, згідно з абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Як встановлено судом, батько позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, загальні захворювання, довічно.

Висновком комунального некомерційного підприємства (КНП) "Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги" Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області №2/2 від 07.01.2026 визначено ОСОБА_2 потребу в постійному сторонньому догляді.

Згідно акта перевірки сімейного стану військовослужбовця затвердженого ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.02.2026 №2502 підтверджено родинний зв`язок першого споріднення між військовослужбовцем (позивач), який здійснює/здійснюватиме постійний догляд, та особою за якою здійснюється/здійснюватиметься постійний догляд (батько позивача). Інших родичів першого та другого ступеня споріднення немає. Необхідність здійснення постійного догляду підтверджено.

Поряд із цим, позивачу відмовлено у задоволенні його рапортів з покликанням на те, що у рапортах не надано доказів відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення у особи з інвалідністю або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Щодо наведеного суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України №2232-ХІІ звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми Указом президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153).

Згідно пункту 233 вказаного Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення №1153 визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за №438/16454 (далі - Інструкція №170).

У додатку 19 до названої Інструкції в редакції на час виникнення спірних правовідносин визначений Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Абзацом 4 підпункту 22 пункту 5 Інструкції №170 передбачено, що через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 Закону України №2232-ХІІ, подаються документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме документи, що підтверджують відсутність інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати (копія свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, копія свідоцтва про смерть одного з батьків або копія рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім або оголошення померлим, або копія рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або копія вироку суду, за яким особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховувала та утримувала дитину (копія рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України) та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Щодо наявності/відсутності інших членів родини першого або другого ступеня споріднення суд враховує, що Закон №2232-ХІІ, Положення №1153/2008 та Інструкція №170 не встановлюють форму документа, яким має бути підтверджено факт відсутності інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення.

Водночас позивач разом з рапортами від 24.03.2026 та 03.05.2026 надав відповідачу свідоцтво про розірвання шлюбу його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.02.2026 серії НОМЕР_4 , а також акт перевірки сімейного стану військовослужбовця від 27.02.2026, складений ІНФОРМАЦІЯ_1 , підписаний усіма членами комісії та скріплений гербовою печаткою.

Суд зауважує, що у вказаному акті обстеження сімейно-майнового стану військовослужбовця від 27.02.2026 вказано про відсутність (крім позивача) інших осіб першого і другого ступеня споріднення які можуть здійснювати догляд.

При цьому, перевірку вказаних обставин покладено законодавством саме на центри комплектування, а тому, Акт обстеження сімейно-майнового стану військовослужбовця є належним доказом відсутності інших осіб які можуть здійснювати догляд за батьком позивача.

Доказів протилежного в ході розгляду справи суду не надано та судом не здобуто.

Доводи відповідача про відсутність у акті посилань на відомості з реєстрів чи інші докази суд відхиляє, оскільки формою акту не передбачено зазначення таких відомостей, такі обставини встановлюються центрами комплектування за допомогою взаємодії та доступу до відповідних реєстрів.

Встановлена у акті необхідність здійснення постійного догляду є підтвердженням того, що центром комплектування перевірено зазначені обставини та зроблено відповідний висновок.

Такий встановлений законодавством механізм є належним та легітимним, оскільки виключає можливість зловживання з боку військовослужбовця, а також, враховує, що діючий військовослужбовець в силу виконання обов`язків військової служби позбавлений можливості зібрати всі необхідні документи.

Як уже зазначено судом, відповідачем не надано будь-яких доказів які б спростовували обставини встановлені в акті обстеження сімейно-майнового стану військовослужбовця.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про необґрунтованість доводів відповідача про те, що позивач не надав доказів відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, оскільки надані документи до рапортів від 24.03.2026 та 03.05.2026 підтверджують, що позивач, є єдиним членом сім`ї першого ступеня споріднення ОСОБА_2 , який має можливість та зобов`язаний утримувати непрацездатного батька, що потребує постійного стороннього догляду. Родичів другого ступеня споріднення не виявлено.

Таким чином, відмова у звільненні з військової служби є протиправною.

Щодо обрання судом способу захисту.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд враховує факт дослідження та надання оцінки відповідачем всіх поданих до рапорту документів, а також те, що інших підстав для відмови у задоволенні рапорту відповідачем і судом не встановлено, тому, у військової частини не було підстав для відмови у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби.

Натомість, судом в процесі розгляду справи встановлено, що документи подані до рапорту підтверджують наявність підстав для звільнення позивача з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Оскільки в даному випадку у відповідача відсутня будь-яка дискреція при прийнятті рішення, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача звільнити з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підстави щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 23 червня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.