Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №460/6165/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2026 року м. Рівне№460/6165/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськова частина НОМЕР_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про

-визнання протиправними дій відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 2019 року по 2022 рік (включно) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за період з 2019 року по 2022 рік (включно), обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за період з 2023 року по 2025 рік (включно) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” грошову допомогу для оздоровлення за період з 2023 року по 2025 рік (включно), обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дії відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом: економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” разову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки, обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язання відповідача оподаткувати нараховану суму належного грошового забезпечення за ставкою військового збору 1,5%;

- зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати та нарахувати і виплатити позивачу компенсацію на відповідний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проходження військової служби відповідачем при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток не було враховано індексацію грошового забезпечення як складову місячного грошового забезпечення, що призвело до заниження розміру належних йому виплат. У зв`язку з цим позивач вважає свої права порушеними, просить здійснити перерахунок та виплату зазначених сум з урахуванням індексації, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати, а також інших належних платежів, передбачених законодавством. Зазначеними обставинами, на думку позивача, обумовлена потреба його звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнано та зазначено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 2019 по 2025 рік, будучи зарахованим до списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2019 №86 та виключеним із них наказом від 04.12.2025 №297. Відповідач вказує, що нарахування та виплата позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства та в належних розмірах, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи , судом встановлено наступні обставини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 2019 року по 2025 рік включно.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2019 №86 позивача було зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, у зв`язку із чим він набув статусу військовослужбовця відповідної військової частини та проходив службу у встановленому законодавством порядку.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2025 №297 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини, що свідчить про припинення його перебування у складі особового складу відповідача та завершення проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач стверджує, що у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 відповідачем при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019–2022 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2023–2025 роки, а також разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки не було враховано суми індексації грошового забезпечення як складової місячного грошового забезпечення, що, на переконання позивача, призвело до заниження розміру належних йому виплат.

У зв`язку із цим позивач вважає протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати зазначених видів грошового забезпечення без урахування індексації та просить суд зобов`язати відповідача здійснити їх перерахунок і виплату з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, раніше виплачених сум та компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Крім того, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити оподаткування належних до виплати сум із застосуванням ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка, а також провести розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем не було здійснено нарахування та виплату належних йому сум грошового забезпечення у повному та законодавчо визначеному розмірі, а тому вважає свої права порушеними.

Зазначеними обставинами обумовлена потреба позивача у зверненні до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991 (далі – Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військово-службовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Згідно із преамбулою до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-XII від 03.07.1991 (далі – Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (пункт 6 розділу XXIII цього Порядку).

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з статтею 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі – Порядок №1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Проаналізувавши положення Порядку №1078 та наведені вище правові вимоги, можна дійти висновку про те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17 викладена правова позиція, відповідно до якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. До грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Отже, з вищенаведених норм законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, слідує, що індексація грошового забезпечення є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Суд зауважує, що правовідносини щодо нарахування та виплати позивачу за спірний період індексації грошового забезпечення (у належному розмірі)– не є спірними у межах даної справи.

Оцінюючи доводи позивача та надані сторонами докази в їх сукупності, суд виходить із такого.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з переконанням позивача про те, що при нарахуванні та виплаті йому грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки відповідачем не було враховано суми індексації грошового забезпечення, внаслідок чого, на думку позивача, зазначені виплати були здійснені у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Разом з тим, для вирішення даного спору визначальним є встановлення факту нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, оскільки лише за умови наявності у позивача права на отримання відповідних сум індексації та фактичного існування таких нарахувань може постати питання щодо необхідності врахування зазначених сум при обчисленні інших видів грошового забезпечення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період, щодо якого заявлено позовні вимоги. Так само у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було визнано наявність заборгованості з індексації грошового забезпечення перед позивачем або здійснено відповідні розрахунки таких сум.

Крім того, судом не встановлено наявності судових рішень, які набрали законної сили та якими було б констатовано протиправність дій відповідача щодо ненарахування чи невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період або підтверджено право позивача на отримання конкретних сум такої індексації. Відтак на момент розгляду даної справи відсутні встановлені у передбаченому законом порядку обставини, які б свідчили про існування у позивача права вимагати перерахунку спірних виплат саме з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Фактично заявлені позовні вимоги ґрунтуються на припущенні про наявність у складі грошового забезпечення позивача сум індексації, які підлягали врахуванню при обчисленні інших виплат. Водночас відповідно до положень статей 72–77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається на особу, яка звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів. Однак належних доказів на підтвердження таких обставин позивачем суду не надано.

За відсутності доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, а також за відсутності судових рішень, які б набрали законної сили та встановлювали порушення права позивача на таку індексацію або підтверджували обов`язок відповідача здійснити її нарахування і виплату, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги.

Відтак відсутні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення та виплати грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпустки без урахування індексації грошового забезпечення, а також для задоволення похідних вимог про їх перерахунок, виплату компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, компенсації втрати частини доходів та інших пов`язаних із цим вимог.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні основної частини позовних вимог, то також слід відмовити у задоволенні похідних вимог щодо одночасної компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; про зобов`язання відповідача оподаткувати нараховану суму належного грошового забезпечення за ставкою військового збору 1,5%; про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати та нарахувати і виплатити позивачу компенсацію на відповідний рахунок.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 2019 року по 2022 рік (включно) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за період з 2019 року по 2022 рік (включно), обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за період з 2023 року по 2025 рік (включно) без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” грошову допомогу для оздоровлення за період з 2023 року по 2025 рік (включно), обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дії відповідача, щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки без урахування у складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом: економічної класифікації видатків бюджету 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” разову грошову допомогу при звільненні та грошову компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпустки, обчисливши її розмір з урахуванням сум індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 та із урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язання відповідача оподаткувати нараховану суму належного грошового забезпечення за ставкою військового збору 1,5%; зобов`язання відповідача здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати та нарахувати і виплатити позивачу компенсацію на відповідний рахунок – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 червня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Н.В. Друзенко