Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №420/1468/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1468/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «АСГАРДА ЮГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Позивачі звернулись з позовом заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просять суд визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.01.2026 №ОПШ054441 на суму 51 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи. Зазначають, що було застосовано штраф саме за перевищення встановлених законодавством вагових норм, однак фактичне зважування транспортного засобу, вантажу не проводилося. Відомості про проведення габаритно-вагового контролю відсутні. Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складено без фактичного зважування ТЗ, виключно на підставі товарно-транспортної накладної, яка не може бути належним та допустимим доказом у справі. Будь які дорожні знаки щодо обмеження ваги транспортних засобів на вказаній ділянці дороги відсутні. Просять задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі - Державна служба України з безпеки на транспорті надали відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали та зазначили, що розпорядженням Одеської обласної військової адміністрації № 412/А-2025 від 08.05.2025 "Про внесення змін до розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 05 квітня 2024 року № 320/А-2024", затверджено перелік обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення Одеської області, у тому числі ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів. До зазначеного переліку включено а/д С-161307 (дорога місцевого значення між Причорноморське - Визирка - /М-28/). Відповідно до пункту 22.5 ПДР допустима загальна маса для комбінованих транспортних засобів (сідловий тягач+напівпричіп), що здійснюють рух дорогами місцевого значення складає 24 т. У спірному випадку було допущено перевищення нормативно допустимого навантаження загальної маси транспортного засобу під час руху автомобільною дорогою місцевого значення, оскільки загальна маса транспортного засобу становила 44 т. Встановлення та розміщення вказаних знаків не відноситься до компетенції Укртрансбезпеки, тому твердження Позивача про їх відсутність є безпідставною та не звільняє від відповідальності. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони подали до суду також і інші письмові заяви по суті, а саме відповідь на відзив, заперечення, відповідь на заперечення в яких фактично викладені аналогічні обґрунтування, що вже були наведені у позові та відзиві.

Судом встановлені такі обставини по справі.

29.11.2025 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д С-161307 (дорога місцевого значення між Причорноморське - Визирка - /М-28/), проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, під час якої було зупинено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп KRONE SD, номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , що належить позивачу по справі.

Під час проведення документального габаритно-вагового контролю (без використання зважувального обладнання), встановлено порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 цього закону, а саме: загальна маса транспортного засобу склала 44 т. при нормативно допустимих для доріг місцевого значення 24 тон, відсоток перевищення склав 83,33 %. Зазначене порушення знайшло своє відображення в акті від 29.11.2025 № ОАР 043883.

В акті перевірки від 29.11.2025 №ОАР 043883 водій власноручно прописав заперечення: «Не згоден з порушенням бо не було забороняючих та інформативних знаків».

На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 29.11.2025 № ОАР 043883 винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.01.2026 № ОПШ 054441 якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51 000 грн.

З підстав наведених у позовній заяві позивач не погоджується в постановою про накладення штрафу та просить її скасувати.

Відповідачі не спростовують того факту, що зважування автомобіля не проводилось, його вага визначена відповідно до ТТН, не спростовують відсутність обмежувальних дорожніх та посилаються на розпорядженням Одеської ОВА № 412/А-2025 від 08.05.2025 яким затверджено перелік обласних автомобільних доріг загального користування місцевого значення Одеської області.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (далі - Закон № 2344-III).

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 17 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, пунктом 2 якого регламентовано, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують на дорогах місцевого значення 24 тони.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, передбачено, що рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

Як з`ясовано судом, фахівцями контролюючого органу установлено перевезення вантажу дорогою загального користування місцевого значення з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу, що не спростовується позивачем як і не подано відповідного дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують допустимі.

Згідно із товарно-транспортною накладною №007 від 29.11.2025 року, транспортним засобом марки MAN, р.н. НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_3 ТОВ «АСГАРДА ЮГ», здійснювалось перевезення кукурудзи загальною масою 44 000 кг, а/д С-161307 (дорога місцевого значення між Причорноморське - Визирка - /М-28/).

Вказану накладну було пред`явлено фахівцям Укртрансбезпеки під час проведення документального габаритно-вагового контролю водієм, а наведені у ній вагові параметри стали підставою для складання акту та винесення оскаржуваної постанови. Перевезення вантажу здійснювалось дорогою загального користування місцевого значення.

Суд відхиляє посилання позивача про необізнаність водія щодо віднесення дороги до загального місцевого користування, відсутність відповідних знаків дорожнього руху, оскільки як зазначає сам позивач у позовній заяві, ТОВ «Асгарда Юг» є підприємством, яке надає послуги з вантажних перевезень, а тому, на думку суду, планування маршруту перевезень, обрання виду транспортного засобу та його вантажопідйомності, визначення запланованої ваги для перевезення, врахування виду доріг, їх стану, наявності габаритно-вагових обмежень - є одним із складових здійснення господарської діяльності та її планування щодо перевезення вантажів. Зазначене виключає необізнаність позивача про здійснення перевезення по дорозі місцевого значення.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що на дорозі не встановлено дорожнього знаку, який забороняє рух транспортних засобів із перевищенням 24т., виходячи з вищенаведених обґрунтувань, адже така обставина не змінює значення дороги (загального користування місцевого значення). При цьому, суд зазначає, що дорогою місцевого значення С-161307 (між Причорноморське - Визирка - /М-28/), в цілому не заборонений проїзд вантажного транспорту з перевищенням вагових обмежень, однак для такого проїзду вимагається дозвіл, отримання якого передбачено в порядку встановленому законом і він є платним.

Суд виключає необізнаність позивача як щодо віднесення вказаної дороги до доріг місцевого значення так і про необхідність отримання дозволу, а наявність ТТН із вагою яка перевищує встановлені обмеження для такого виду доріг є достатнім доказом для встановлення порушення та зумовлює відповідача здійснювати зважування транспортного засобу.

Суд погоджується з позицією відповідачів, що відсутність дорожніх знаків щодо позначення такої дороги як автомобільної дороги місцевого значення та дорожніх знаків щодо початку та кінця населеного пункту не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху та статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідальність за недотримання вказаних правил передбачена абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. За це правопорушення на перевізника накладається адміністративно-господарський штраф у розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.

Таким чином, посадові особи Укртрансбезпеки діяли у відповідності до Закону України “Про автомобільний транспорт”, на підставі та у межах встановлених чинним законодавством повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення щодо винесення оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ТОВ “Асгарда Юг” про визнання протиправною та скасування постанови Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.01.2026 №ОПШ054441 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

.