Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №420/31856/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №420/31856/24

Суддя: Хом'якова В.В.

Справа № 420/31856/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути до Державного бюджету України штрафні санкції згідно рішення № 43 від 18.07.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні; згідно рішення № 44 від 18.07.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі одна тисяча сімсот гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області під час виконання повноважень щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання на території м.Одеса вимог чинного законодавства України про рекламу виявлено розміщення відповідачем зовнішньої реклами з ознаками порушень ч.4 ст.8 ЗУ "Про рекламу", а також ст. 6. На вимогу позивача запитом від 11.06.2024 надати належним чином засвідчені копії документів, у разі відсутності таких документів надати додаткові пояснення щодо цього, . надійшли пояснення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з додатками: , проте, інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдженої реклами надано не було.

Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були складені протоколи про порушення законодавства про рекламу №№ 43, 44. Рішенням № 43 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на підставі матеріалів справи встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , а саме: розміщення рекламного засобу з порушенням статті 6 Закону України "Про рекламу" (мовою реклами є не державна мова) з наступним змістом: "Шкафы-купе, кухни", Столы и стулья", "Офис, кухни", "Спальни, матрасы", "Люстры, диваны" за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142 Б, м. Одеса.

Рішенням № 44 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на підставі матеріалів справи встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", а саме: неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України "Про рекламу".

Рішення №№43, 44 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були направлені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (номер відправлення № 6504200735307).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 добровільно не сплатила штрафні санкції протягом 15-денного строку після отримання рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 43, 44 від 18.07.2024 , тому позивач просить стягнути штраф примусово.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху. Надано 5-ти денний строк для усунення недоліків.

21.10.2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, надіслана позивачем.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Відповідачу надсилалась засобами поштового зв`язку ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була отримана 28.10.2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення Укрпошти, проте вона не скористалась правом на подачу відзиву на позов.

Дослідивши заяви по суті справи, інші матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області під час виконання повноважень щодо контролю за дотриманням суб`єктами господарювання на території м.Одеса вимог чинного законодавства України про рекламу виявлено розміщення зовнішньої реклами з ознаками порушень ч.4 ст.8 Закону України «Про рекламу», а також ст. 6.

Позивач надіслав 11.06.2024 року лист запит на адресу відповідача про надання до позивача належним чином засвідчених копій документів, у разі відсутності таких документів надати додаткові пояснення щодо цього.

Термін надання відповіді на вищевказаний лист-запит був встановлений 3 (три) робочі дні з дня отримання вищевказаного листа-запиту. Зазначений лист-запит був отриманий 11.06.2024 менеджером ОСОБА_3 особисто.

Таким чином, відповідач був освідомлений про необхідність надання документів.

13.06.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області надійшли пояснення від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з додатками: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 та копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 . Проте, інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдженої реклами надано не було.

Посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були складені протоколи про порушення законодавства про рекламу №№ 43, 44.

Рішенням № 43 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на підставі матеріалів справи встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , а саме: розміщення рекламного засобу з порушенням статті 6 Закону України «Про рекламу» (мовою реклами є не державна мова) з наступним змістом: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Офис, кухни», «Спальни, матрасы», «Люстры, диваны» за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 142 Б, м. Одеса. У зв`язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону України «Про рекламу» на підставі ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно вищевказаним рішенням Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі п`ять тисяч вісімдесят три гривні, тобто у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням № 44 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на підставі матеріалів справи встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ч. 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України «Про рекламу». На підставі ч. 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за вказане порушення передбачена відповідальність у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно вищевказаним рішенням Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі одна тисяча сімсот гривень.

19.07.2024 рішення №№43, 44 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу були направлені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (номер відправлення № 6504200735307). Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6504200735307 вищевказані рішення були отримані 29.07.2024 за довіреністю Дубініною.

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області 15.08.2024 направило фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 лист №Вих-7151/05/31— 24 від 15.08.2024 (номер поштового відправлення № 0504033310682) про необхідність добровільно сплатити штрафні санкції відповідно до рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №№ 43, 44 від 18.07.2024 Однак, вищевказаний лист був повернутий до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 добровільно не сплатила штрафні санкції протягом 15-денного строку після отримання рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 43, 44 від 18,07.2024 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, тому позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку даним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Закону України "Про рекламу" встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (надалі - Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (п. 7 Положення №667).

Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №160 абз. 12 п.п. 8 п. 4 затверджено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Статтею 6 Закону України "Про рекламу" визначено, що мовою реклами є державна мова. Об`єкти права інтелектуальної власності у рекламі використовуються мовою, якою їм наданий правовий захист відповідно до законодавства про охорону прав інтелектуальної власності. Особливості використання у рекламі мов корінних народів і національних меншин України визначаються законом, що регулює порядок реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Адреси веб-сайтів, онлайн-медіа, а також інші ідентифікатори в мережі Інтернет та адреси для електронних комунікацій можуть наводитися в рекламі літерами латинського алфавіту. Зображення товару в рекламі наводиться у вигляді, в якому він пропонується споживачам в Україні, з дотримання вимог законів України "Про захист прав споживачів" і "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Мова реклами є складовою змісту реклами.

За приписами частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 статті 8 Закону України "Про рекламу" встановлено, що у рекламі забороняється: використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами.

Відповідно до приписів частини 1 статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Згідно з приписами частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Частиною 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною 5 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 7 статті 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 11 статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі по тексту - Порядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Згідно з пунктами 16, 17, 18, 19, 20 Порядку №693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб`єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб`єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі відсутності підстав для накладення штрафу уповноважена особа письмово повідомляє про це суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій або шляхом вручення повідомлення суб`єкту реклами або його представнику.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб`єкту реклами або його представнику.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", або у судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів того, що рішення позивача №43 та №44 від 18.07.2024 року були оскаржені до суду та скасовані, так само відсутні докази сплати штрафів за вказаними рішеннями відповідачем у добровільному порядку.

Судом встановлено, що позивачем вжито необхідних заходів на виконання вимог пункту 17 Порядку №693.

З огляду на викладене вище, оскільки штраф у загальній сумі 6783 грн. (5083 грн. +1700 грн.), накладений на відповідача рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 18.07.2024 №43 та №44, відповідачем не сплачений, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення такого штрафу з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що суд не залучав свідків та не призначав експертизи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 9, 6-11, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Державного бюджету України (отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/21081100; код отримувача 37607526; номер рахунку (ІВАN): UА518999980313050106000015744; код класифікація доходів бюджету 21081100) штрафні санкції: згідно рішення № 43 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083 грн. (п`ять тисяч вісімдесят три гривні); згідно рішення № 44 від 18.07.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 (одна тисяч сімсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua