Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №420/12917/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №420/12917/26

Суддя: Стефанов С.О.

Справа № 420/12917/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 06 травня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), прийняте протоколом від 09.04.2026 р. №15, оформлене повідомленням № 20260402-602637 від 14.04.2026 року, про відмову в наданні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2026 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі абзацу 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є військовозобов`язаним та здійснює постійний догляд за своїм рідним братом – ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю I групи та, відповідно до висновку МСЕК, потребує постійного стороннього догляду. На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на наявність документів, що підтверджують родинні зв`язки, встановлення факту здійснення постійного догляду, отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та нотаріально посвідчену згоду брата на здійснення такого догляду.

Позивач вказує, що 02.04.2026 звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак рішенням комісії йому було відмовлено з мотивів наявності у брата дітей, які, на думку відповідача, можуть здійснювати за ним догляд.

На думку позивача, така відмова є необґрунтованою, оскільки діти його брата тривалий час проживають за межами України, фактично не підтримують із ним жодних зв`язків та не здійснюють догляд, а інших близьких родичів, які могли б забезпечувати постійний догляд, немає. Також позивач зазначає, що раніше вже користувався правом на відстрочку на підставі тих самих обставин і документів.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у наданні відстрочки протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про те, чи перетинали кордон України громадяни України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 (можливо ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у період з 01.01.2001 року по дату надання відповіді, якщо так, то вказати коли та у якому напрямку.

Витребувано у Відділі реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області інформацію про зареєстроване мicцe проживання (перебування) громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та за умови зняття з реєстрації повідомити останнє місце проживання та час зняття з реєстрації зазначеної особи.

Зобов`язано Державну прикордонну службу України та Відділ реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області надати витребувані судом документи у строк до 22 травня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.

Державна прикордонна служба України та Відділ реєстрації обліку осіб виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області витребувані судом докази у встановлений строк не надали.

Відповідач відзив на позов до суду не надав.

Станом на 23 червня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов`язаним згідно Військово-облікового документу №221220200640057800013, виданим ІНФОРМАЦІЯ_7 31.08.2025 року.

Згідно Свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого Торговицькою селищною радою Новоархангельського району Кіровоградської області 20.10.1981 р., батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Рідним братом позивача є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно Свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого Торговицьким сільським РАГС Новоархангельського району Кіровоградської області 26.02.1974 р., батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу (повторно) серії НОМЕР_4 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області 25.10.2006 р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано, про що зроблений відповідний актовий запис № 70 від 08.10.1986 р. Після реєстрації розірвання шлюбу матері присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

Згідно Акту огляду МСЕК серія 12ААД № 072873 від 24.07.2024 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1 гр. Б.

Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААД № 072873 від 24.07.2024 року ОСОБА_2 потребує постійного догляду.

Згідно Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №88 від 24.09.2025 року комісійним обстеженням встановлено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за братом (другий ступінь споріднення) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідка про отримання допомоги №477 від 22.09.2023 р. підтверджує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціальної політики Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та отримує компенсацію фізичним особам за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Могила М.М. 01.04.2026 року ОСОБА_2 обрав в якості особи, яка буде здійснювати за ним догляд, свого брата ОСОБА_1 .

З метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації 02.04.2026 року позивач звернувся через ЦНАП до ІНФОРМАЦІЯ_9 за отриманням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.14 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно опису вхідного пакету документів № 20260402-602637 від 02.04.2026 р. до заяви ним було додано Довідку до акту огляду МСЕК, підтвердження родинних зав`язків другого ступеня споріднення, документи про компенсацію на догляд, акт постійного догляду, РНОКПП та паспорт особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення, нотаріальна згода на догляд, встановлення факту догляду.

Повідомленням 20260402-602637 від 14.04.2026 року відповідач повідомив позивача, що протоколом від 09.04.2026 р. №15 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Підставою відмови зазначено «наявність дітей в особи з інвалідністю ( ОСОБА_10 ), не надання можливості здійснення постійного догляду за батьком його дітьми».

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до норм абз. 5 статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 № 1932-XII передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

В свою чергу нормами статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон №3543-ХІІ) визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Пунктом 56 Порядку № 560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

За нормами абзаців 3-4 пункту 58-1 Порядку № 560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за членами сім`ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.

Згідно з пунктом 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов`язаним згідно Військово-облікового документу №221220200640057800013, виданим ІНФОРМАЦІЯ_7 31.08.2025 року.

Рідним братом позивача є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно Акту огляду МСЕК серія 12ААД № 072873 від 24.07.2024 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1 гр. Б.

Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААД № 072873 від 24.07.2024 року ОСОБА_2 потребує постійного догляду.

Відносно підстави відмови у наданні відстрочки від призову, судом встановлено наступне.

Як зазначає позивач, вказані діти ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ще 2002-2003 роках будучі малолітніми дітьми виїхали з України на постійне місце проживання до російської федерації у м. Тюмень.

З того часу ОСОБА_2 з ними жодного разу не бачився і взагалі не спілкувався, адже не має точних даних де саме вони можуть перебувати.

Інші особи 1 чи 2 ступеню споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 також відсутні. ОСОБА_2 не перебуває у шлюбі.

Так згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_5 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області 17.09.2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 розірвано, про що зроблено запис №302 від 23.10.2022 р.

Згідно Свідоцтва про смерть, виданого Чорноморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 07.06.2022 року, мати позивача та ОСОБА_2 ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Як зазначає позивач, батько позивача після розірвання шлюбу з матір`ю у 1986 році зник з життя братів, переїхав проживати до іншої місцевості, життям своїх дітей не цікавився, жодного разу не бачився з ними, точних даних про те, чи живий на даний час позивачу невідомо.

Окрім цього актом встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 08.12.2025 року, складеним за участю сусідів ОСОБА_2 , депутата місцевої ради підтверджено факт того, що « ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснює одноособово постійний догляд за своїм братом ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_8 , якому встановлена 1 група інвалідності, і який зареєстрований і проживає самотньо за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб, в тому числі родичів, які б здійснювали догляд за ОСОБА_14 жодного разу не бачили.».

З викладеного вище вбачається відсутність будь-якої особи першого ступеню споріднення, яка б могла здійснювати догляд за ОСОБА_2 .

Також суд враховує, що на протязі попередніх років позивач вже неодноразово отримував відстрочку від призову на підставі тих же документів саме за п.14 ч.1 ст.23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII, що підтверджено довідкою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 06.08.2025 р. Вих. № 1488 від 27.05.2025 р., а також довідкою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 09.05.2025 р. Вих. № 774 від 17.03.2025 р.

Оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено наявність підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Матеріалами справи підтверджується, що рідний брат позивача є особою з інвалідністю I групи, потребує постійного стороннього догляду, а позивач фактично здійснює такий догляд, що підтверджується актами обстеження, документами органів соціального захисту, отриманням компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі та нотаріально посвідченою заявою особи, яка потребує догляду.

При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальну можливість здійснення такого догляду іншими особами першого ступеня споріднення. Сам по собі факт наявності у особи з інвалідністю повнолітніх дітей, без встановлення їх місця перебування, можливості та фактичної здатності здійснювати постійний догляд, не може бути достатньою та безумовною підставою для відмови у наданні відстрочки. Натомість матеріалами справи підтверджується, що діти брата позивача тривалий час проживають за межами України, зв`язок із батьком не підтримують, а інших близьких осіб, які фактично могли б забезпечувати догляд, не встановлено.

Суд також враховує, що за аналогічних фактичних обставин позивачу раніше неодноразово надавалася відстрочка від призову на підставі того самого пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак відповідач не навів переконливих підстав для зміни свого підходу до оцінки наданих документів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 про відмову позивачу у наданні відстрочки ґрунтується на формальному підході до оцінки доказів, прийняте без належного з`ясування всіх істотних обставин справи та не відповідає критеріям законності, обґрунтованості й пропорційності, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення про відмову в наданні відстрочки та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача та враховуючи вищевикладене, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_15 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1331 грн 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 09.04.2026 року №15 (повідомлення № 20260402-602637 від 14.04.2026 року) про відмову у наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.04.2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному судовому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя С.О. Cтефанов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua