Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №420/11654/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11654/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 23.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення відомостей про моє виключення з військового обліку до Реєстру «Оберіг»;

2. Зобов`язати Відповідача актуалізувати дані в Реєстрі «Оберіг», вказавши статус «Виключений з військового обліку» на підставі матеріалів особової справи № 08/1598 від 13.10.2025.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою судді від 27.04.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду

- позовної заяви в новій редакції в частині найменування відповідача та/або змісту позовних вимог до кожного з них, а також надати належне обґрунтування своїх позовних вимог, звернутих до відповідача, в рамках адміністративного судочинства та надати копію позову в новій редакції для відповідача;

- докази на підставі, яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме матеріалів особової справи № 08/1598 від 13.10.2025.

30.04.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/46268/26) про усунення недоліків.

Дослідивши позовну заяву в новій редакції суд констатує, що позивачем не вчинено належних дій для усунення недоліків позовної заяви, які зазначені в ухвалі від 27.04.2026.

Ухвалою судді від 04.05.2026 постановлено про продовження позивачу на 5 днів строк для усунення недоліків.

08.05.2026 від позивача надійшла заява (вх. №ЕС/50010/26) про долучення додатків до позову.

13.05.2026 надійшла позовна заява в новій редакції (вх. №ЕС/51965/26), в якій в якості відповідача визначено – ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та відповідно позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови здійснити виправлення (коригування та/або доповнення) відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), а саме щодо виключення ОСОБА_1 , з військового обліку за станом здоров`я;

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , про виключення його з військового обліку, відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2023 року, про виключення ОСОБА_1 , 16.02.2023 року з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу, має звання майстер-сержанта. У 2023 році був звільнений зі служби за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК, що підтверджується Витягом з наказу про звільнення та Тимчасовим посвідченням № 003044 від 16.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_7 зі штампом про виключення з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Особова справа була направлена ІНФОРМАЦІЯ_8 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. № 08/1598 від 13.10.2025, що підтверджується Приписом № 79 від 30.01.2023. У ході електронної переписки позивача з представниками ТЦК та СП отримано підтвердження, що документи ними отримані, проте у внесенні відповідних змін до персональних даних особи до Реєстру «Оберіг» відмовлено. У застосунку «Резерв+» відображається інформація як «військовозобов`язаний», що перебуває на обліку в іншому регіоні, що порушує права Позивача. При цьому, Єдиний державний Реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів не містить інформацію щодо виключення його з військового обліку.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 15.05.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01.06.2026 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що згідно із записом у Приписі №79 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 03.02.2023 надав документи для постановки на облік та відновлення військового квитка. Однак, процедура взяття позивача на облік не була завершена по причині відсутності паперової особової справи, яка є основою для відновлення військового квитка та офіційного внесення даних до реєстру «Оберіг». Справа надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_4 27.10.2025, а в даний час вирішується питання щодо постановки позивача на облік.

09.06.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій заявник на позовних вимогах наполягає.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Згідно Свідоцтва про хворобу №35/23 від 17.01.2023 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 18-а Графи II Додатку 5 до Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 травня 2009 року №333.

Відповідно до припису №79 від 30.01.2023 (а.с.32) військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 наказано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

На приписі №79 від 30.01.2023 міститься запис: « 03.02.2023 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 , надав документи для постановки на військовий облік та востановлення військового квитка у зв`язку з його втратою. Назначено отримання на 17.02.2023».

Матеріали справи містять тимчасове посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023 (а.с.30-31), видане ІНФОРМАЦІЯ_10 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого він 03.02.2023 взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 та 16.02.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 за ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідно до даних військово-облікового документа у застосунку «Резерв+» станом на 11.09.2025 (а.с.15), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_11 , є військовозобов`язаним.

Матеріали справи містять лист ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2025 №20611 (а.с.17) на адресу представника ОСОБА_1 у якому адресант щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів повідомляє, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 , а відтак останній інформацією не володіє.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно ч.ч.1, 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

23.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).

Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом другим пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та ІНФОРМАЦІЯ_13 , районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На виконання ч.5 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): прізвище; власне ім`я (усі власні імена); по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); військово-облікова спеціальність; відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; адреса місця проживання; номери засобів зв`язку; адреси електронної пошти (за наявності); дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

З наведеного слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

Посилання відповідача на те, що процедура взяття позивача на облік не була завершена по причині відсутності паперової особової справи, яка є основою для відновлення військового квитка та офіційного внесення даних до реєстру «Оберіг», суд відхиляє, оскільки вказане спростовується інформацією з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023 (а.с.30-31), видане ІНФОРМАЦІЯ_10 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого він 03.02.2023 взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_10 та 16.02.2023 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_9 за ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Відповідачем власне у заявах по суті справи не спростовується видача вказаного тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023, як й не спростовується наявність запису про взяття на військовий облік та виключення з нього ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161. Scries А заява № 25). який застосовується при оцінні доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

У пункті 43 рішення Європейського Суду з прав людини від 14.02.2008 року по справі «Кобець проти України» (№ заява 16437/04) вказано, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розумний сумнів не є сумнівом, що базується на чисто теоретичній можливості чи викликаний для уникнення негативних висновків. Суд повинен спиратися на всі елементи наданих йому доказів чи у разі потреби на ті, які він зможе офіційно отримати.

На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного суд не погоджується з відповідачем про те, що позивач не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Зазначене, на думку суду, є підставою для висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та спростовує твердження відповідача, про те, що позивач не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 . У такому випадку позивач не міг би бути виключеним з військового обліку військовозобов`язаних.

Більше того, суд звертає увагу, що жодний інший територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, окрім ІНФОРМАЦІЯ_4 , не уповноважений вносити вищезазначену інформацію щодо ОСОБА_1 до Реєстру, оскільки не є суб`єктом прийняття рішення про виключення його з військового обліку та немає у своєму розпорядженні документи, які є підставою для внесення даної інформації.

При цьому, у даній справі не є спірним питання щодо виключення позивача з військового обліку, а спірним є саме внесення даних про його виключення, що містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», запис про що міститься в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», запис про що міститься в тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного НОМЕР_4 від 16.02.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 );

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА