Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №380/4548/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4548/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незазначенні у новій довідці про розмір грошового забезпечення від 04 грудня 2024 р. № 1159/12/19117 на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17687/24 від 30 вересня 2024 року, відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії у розмірі 140% від посадового окладу;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, з обов`язковим зазначенням: надбавки за особливості проходження служби - 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії - 140% посадового окладу, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023 ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як військовий пенсіонер, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17687/24 від 30.09.2024 відповідач виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення від 04.12.2024 № 1159/12/19117 станом на 01.01.2023. Однак у цій довідці відповідач визначив надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% (112,38 грн.) та премію у розмірі 10% (634,00 грн.), що, на думку позивача, суперечить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 та окремому дорученню Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, яким для 33-го тарифного розряду встановлено надбавку за особливості проходження служби у мінімальному розмірі 65% та премію у розмірі 140% посадового окладу. Позивач вважає, що відповідач, ігноруючи рішення суду, повторно відмовився видати належну довідку, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою від 23.03.2026 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

31.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 26420), в якому він проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України № 2262-XII, відповідно до якого перерахунок пенсій провадиться у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідач зазначає, що окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з є відомчим, розпорядчим та внутрішнім документом тимчасового характеру, адресованим виключно керівникам військових формувань, не містить нормативно-правових приписів загальної дії та не може прирівнюватися до рішень Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення. Встановлені таким дорученням премії та надбавки для діючих військовослужбовців зумовлені особливостями несення служби, особистим внеском конкретного військовослужбовця та наявністю фонду преміювання, а тому не можуть автоматично та недиференційовано переноситися на статус колишніх військовослужбовців-пенсіонерів. Визначаючи у спірній довідці надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% та премію у розмірі 10%, відповідач діяв у межах базових, гарантованих Урядом розмірів, регламентованих безпосередньо Постановою № 704. На обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як військовий пенсіонер, якому пенсію призначено за нормами Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17687/24 від 30.09.2024, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених на 2023 рік, для проведення з 01.02.2023 перерахунку основного розміру його пенсії.

На виконання вказаного рішення суду відповідач виготовив та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення від 04 грудня 2024 р. № 1159/12/19117 на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Згідно з цією довідкою розмір грошового забезпечення обчислено за прирівняною (аналогічною) останньою штатною посадою - викладача кафедри санітарно-технічного обладнання військово-будівельного факультету при Кримському інституті, із зазначенням, зокрема: посадового окладу (33 тарифний розряд) - 9660,00 грн., окладу за військовим званням “підполковник” - 2150,00 грн., надбавки за вислугу років (45%) - 3487,50 грн., надбавки за особливості проходження служби (1%) - 112,38 грн. та премії (10%) - 634,00 грн., а всього - 16043,88 грн.

Не погоджуючись із зазначеними у довідці відсотковими розмірами надбавки за особливості проходження служби (1%) та премії (10%), позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про виготовлення нової довідки із зазначенням надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% та премії у розмірі 140% посадового окладу.

Листом від 02.12.2025 № 1159/12/21966 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача, що в межах наданих повноважень не може встановити відповідну посаду та визначити середній розмір додаткових видів грошового забезпечення у разі розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму на 2023 рік.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII).

Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). На підставі списків, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи за формою згідно з додатками 2 і 3 до Порядку № 45 та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Відповідно до п.п. 1 п. 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати, зокрема, надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Підпунктом 2 п. 5 Постанови № 704 передбачено право здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів.

Механізм реалізації цього права закріплений у Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260).

Згідно з п. п. 1, 2 розділу VI Порядку № 260 розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України; мінімальний розмір такої надбавки не може перевищувати 65 відсотків.

Згідно з п. п. 1, 2 розділу XVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.

Суд враховує, що предметом цього спору не є визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, оскільки питання щодо обов`язку відповідача обчислити ці складові шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт уже вирішено рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17687/24 від 30.09.2024 та виконано відповідачем при складанні спірної довідки. Спірним у цій справі є виключно питання про правильність визначення відповідачем у довідці від 04.12.2024 № 1159/12/19117 відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби (1%) та премії (10%).

Вирішуючи це питання, суд виходить із такого.

Відповідно до абз. 5 п. 5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Отже, надбавка за особливості проходження служби та премія належать саме до тих складових грошового забезпечення, конкретний розмір яких не встановлений Кабінетом Міністрів України як стала величина, а тому згідно з абз. 5 п. 5 Порядку № 45 ці складові підлягають зазначенню у довідці у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною (аналогічною) посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23 (провадження № Пз/990/6/23), залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, відповідно до якого у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії належить указувати їх середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. При цьому Велика Палата Верховного Суду наголосила, що під час видачі на виконання рішення суду довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії суб`єкт владних повноважень зобов`язаний врахувати, що такі складові грошового забезпечення, як надбавка за особливості проходження служби та премія, не є складовими, конкретний розмір яких установлений Кабінетом Міністрів України, оскільки останні не є постійними, а тому їх розміри визначаються розпорядчим актом виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік.

Ключовим у наведеній правовій позиції є те, що визначальною підставою для висновку про протиправність дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень при оформленні довідки є саме недоведення ним дотримання вимог абз. 5 п. 5 Порядку № 45 та правильності визначення у довідці відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, тобто того, що зазначені у довідці розміри цих складових відповідають середнім розмірам, фактично виплаченим за відповідною (аналогічною) посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії.

Досліджуючи довідку про розмір грошового забезпечення від 04.12.2024 № 1159/12/19117, суд встановив, що відповідач визначив у ній надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% (112,38 грн.) та премію у розмірі 10% (634,00 грн.).

Водночас матеріали справи не містять, а відповідачем усупереч обов`язку, передбаченому ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано жодних доказів того, що саме такі (мінімальні) відсоткові розміри відповідають середнім розмірам надбавки за особливості проходження служби та премії, які фактично виплачувалися за відповідною (аналогічною) посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію, у місяці, в якому виникло право на перерахунок його пенсії.

При цьому суд зауважує, що сама лише вказівка відповідача на те, що Постанова № 704 не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового мінімального відсотка надбавки за особливості проходження служби у 65% та премії, не є належним обґрунтуванням правомірності зазначення у довідці саме розмірів 1% та 10%.

Як прямо зазначив Верховний Суд у зразковій справі № 380/19324/23, доводи суб`єкта владних повноважень про те, що Постанова № 704 не містить імперативної вказівки на обов`язковий мінімальний відсоток надбавки та премії, не можуть бути підставою для висновку про правомірність його дій, оскільки підставою для задоволення позову є недоведення відповідачем дотримання ним вимог абз. 5 п. 5 Порядку № 45, який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої особу було звільнено на пенсію.

Суд також враховує, що згідно з відповіддю Міністерства оборони України, наданою на запит Верховного Суду у межах зразкової справи № 380/19324/23, за прирівняними посадами надбавка за особливості проходження служби фактично виплачувалася у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, а премія - у розмірі, встановленому для відповідної категорії військовослужбовців. Відтак механічне зазначення відповідачем у спірній довідці мінімально можливих відсотків (1% та 10%) без перевірки та обґрунтування фактично виплачених за аналогічною посадою середніх розмірів цих складових свідчить про недотримання ним вимог абз. 5 п. 5 Порядку № 45.

Підхід, за якого пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, відповідні складові грошового забезпечення зазначаються у гарантовано мінімальних розмірах (1% та 10%), а особам, які проходять службу, - у розмірі фактично виплачених сум, є дискримінаційним, не ґрунтується на нормі закону та суперечить наведеним правовим висновкам Верховного Суду.

Стосовно посилань сторін на окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з суд зазначає, що це доручення, яким для відповідної категорії військовослужбовців (33 тарифний розряд) встановлено надбавку за особливості проходження служби у мінімальному розмірі 65% та щомісячну премію у розмірі 140% посадового окладу, не є тим нормативно-правовим актом, який сам по собі породжує обов`язок відповідача дзеркально перенести ці відсоткові показники на пенсіонера. Водночас зазначене доручення є належним доказом того, які саме розміри додаткових видів грошового забезпечення були фактично встановлені та виплачувалися діючим військовослужбовцям за відповідною (аналогічною) посадою станом на дату виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а тому підлягає врахуванню відповідачем при визначенні середніх фактично виплачених розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії у порядку, передбаченому абз. 5 п. 5 Порядку № 45.

Суд критично оцінює доводи відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, оскільки предметом розгляду у тій справі було питання правомірності відмови у видачі довідки із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб у період дії постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, тоді як у цій справі обов`язок відповідача обчислити посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 уже встановлений рішенням суду у справі № 380/17687/24 від 30.09.2024, що набрало законної сили, і відповідачем виконаний.

Спірним у цій справі є не право на видачу довідки як таке та не розрахункова величина окладів, а виключно правильність визначення відповідачем відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, що регулюється спеціальною нормою абз. 5 п. 5 Порядку № 45 у тлумаченні зразкової справи № 380/19324/23.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, визначивши у довідці від 04.12.2024 № 1159/12/19117 надбавку за особливості проходження служби у розмірі 1% та премію у розмірі 10% без доведення відповідності цих розмірів середнім фактично виплаченим за відповідною (аналогічною) посадою сумам, припустився протиправної бездіяльності, яка полягає у незазначенні у вказаній довідці належних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених відповідно до вимог абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45. Така бездіяльність порушує право позивача на перерахунок пенсії у належному розмірі, гарантоване ст. ст. 43, 63 Закону № 2262-XII.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту законних очікувань (legitimate expectations) та принципом правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу верховенства права. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах “Лелас проти Хорватії”, “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки”).

З огляду на викладене суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання його підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із зазначенням надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених відповідно до вимог абз. 5 п. 5 Порядку № 45 - у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною (аналогічною) посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії, з урахуванням розмірів, встановлених на 2023 рік окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з.

Решта доводів та аргументів учасників справи висновків суду по суті спору не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; водночас п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, хоча й зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справі “Серявін та інші проти України”).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Документального підтвердження сплати позивачем судового збору матеріали справи не містять, у зв`язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у незазначенні у новій довідці про розмір грошового забезпечення від 04 грудня 2024 р. № 1159/12/ НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, виданій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/17687/24 від 30.09.2024, належних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених відповідно до вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, обчислених відповідно до вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, - у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною (аналогічною) посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії, з урахуванням розмірів, встановлених на 2023 рік окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з, для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.06.2026.

Суддя Потабенко В.А.