Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №320/43656/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року справа №320/43656/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі № 11 від 07 листопада 2022 року, в частині зняття з квартирного обліку старшого солдата ОСОБА_1 , складом сім`ї - чотири особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі 4 особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 12.07.2002.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , що викладене в протоколі № 11 від 07.11.2022, в частині зняття ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі 4 особи з квартирного обліку у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 (наказ командира в/ч НОМЕР_2 №22 РС від 03.02.2020) з подальшим зарахуванням на квартирний облік за місцем проходження військової служби. Позивач вважає, що жодна норма чинного законодавства не передбачає такої підстави для зняття з обліку. Вказує, що вона була звільнена з військової служби по закінченню контракту, та в подальшому, уклала новий контракт, але переміщення не відбувалось. Також зазначає, що вона не була повідомлена про день та час засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з питання зняття її та членів її сім`ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, участі у цьому засіданні не брала. Окрім того, позивачу не було вручено рішення про зняття з квартирного обліку та витяг з цього рішення житлової комісії у п`ятнадцятиденний термін з дати проведення засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.10.2024 через підсистему Електронний суд представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує, що відповідно до наказу МО України № 380 від 31.07.2018 позивач може бути забезпеченим службовим приміщенням та житлом для постійного місця проживання за місцем проходження позивачем військової служби, а саме у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

01.11.2024 через підсистему Електронний суд представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, де вказує, що жодного переміщення позивача по службі не відбувалось, позивачка була звільнена з військової служби у запас, відповідно відсутній такий юридичний факт, для якого б можна було б застосувати правову норму, передбачену п.17 наказу МОУ від 31.07.2018 №380, на яку відповідач послався у протоколі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 02.07.1997 по 10.09.2020 проходила військову службу у Білоцерківському гарнізоні та перебувала на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 в загальній черзі з 12.07.2002 та першочерговій, як багатодітна родина з 21.11.2011.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.09.2020 № 200-РС позивача звільнено у запас відповідно до пп "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту , якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2020 № 227 позивача з 10.09.2020 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2020 № 227 календарна вислуга років у Збройних Силах на день звільнення: 23 років 02 місяців 08 днів, пільгова на день звільнення: 04 рік 09 місяців 04 днів.

Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладеним в протоколі № 17 від 05.10.2020 (а.с.80 зворотній бік) позивача знято з квартирного обліку у зв`язку зі звільненням по закінченню строку контракту складом сім`ї 0 4 особи, а саме вона, донька – ОСОБА_5 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н. Забезпечувалась гуртожитком МОУ за адресою: АДРЕСА_3 , 2-х кімнатна, загальною площею 19,1 кв.м., який не здала.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2022 у справі № 357/806/22 Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ), третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква (код ЄДРПОУ: 08167863, місцезнаходження: Ярмаркова, 1, м. Біла Церква, Київська область), про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов`язання поновити на квартирному обліку, задовольнено.

Визнано недійсним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , яке оформлене протоколом №17 від 05.10.2020, про зняття ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі 4 особи з квартирного обліку та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі 4 особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 в загальній черзі з 12.07.2002.

Ухвалою Київського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 26 серпня 2022 року у справі №357/806/22 (Апеляційне провадження №22-ц/824/8523/2022) відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В., 05 квітня 2022 року у м. Біла Церква, повний текст рішення складений 05 квітня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква про визнання недійсним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та зобов`язання поновити на квартирному обліку.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2022 у справі № 357/806/22 набрало законної сили 06.05.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103862669).

Судом встановлено, що 03.02.2021 позивач прийнята на військову службу за контрактом через ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з 03.02.2021 по теперішній час, що підтверджується витягом з послужного списку позивача від 05.10.2023 (а.с.22).

Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу від 03.02.2021 укладено позивачем з Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини НОМЕР_2 на 3 (три) роки (а.с.48).

Рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладеним в протоколі № 11 від 07.11.2022, позивача поновлено на квартирному обліку та членів її сім`ї у складі 4 (чотири) особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н., в загальній черзі з 12.07.2002 відповідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2022 (справа № 357/806/22) (а.с.38).

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.11.2022 № 3214 позивача та членів її сім`ї у складі 4 (чотири) особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н., поновлено на квартирному обліку в загальній черзі з 12.07.2002 відповідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.04.2022 (справа № 357/806/22) (а.с.36 зворотній бік).

В той же день, рішенням житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладеним в протоколі № 11 від 07.11.2022 позивача знято з квартирного обліку у зв`язку з тим, що позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 (наказ командира в/ч НОМЕР_2 №22-РС від 03.02.2020) з подальшим зарахуванням на квартирний облік за місцем проходження військової служби. Складом сім`ї - чотири особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н. (а.с.35 зворотній бік).

У витягу з протоколу № 11 від 07.11.2022 вказано. що відповідно наказу МОУ №380 від 31.07.2018 року (розділ VІ пункту 17) військовослужбовець знімається з квартирного обліку у разі переміщення до нового місця служби, наданий час старший солдат ОСОБА_1 проходе військову службу у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 .

10.05.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 60-РС (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом «г» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вислуга у ЗСУ на день виключення з особового складу становить 26 років 05 місяців та 24 дні.

20.05.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_2 № 145 (по стройовій частині) з 20.05.2024 позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.21).

Вважаючи рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладеним в протоколі № 11 від 07.11.2022 в частині зняття з квартирного обліку позивача незаконним, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 12 цього Закону держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 4 частини 1статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Згідно з частиною 9 статті 12 вказаного Закону військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров`я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв`язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

На виконання приписів статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей (пункт 1 Порядку).

Згідно з пункту 3 даного Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та визнані в установленому законодавством порядку особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), пов`язаних з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та члени сімей військовослужбовців, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання, що збудовані (придбані) за рахунок коштів державного бюджету та інших передбач комісії військової частини, що регламентовано Розділом ІІ Інструкції № 380.

Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.

Пунктом 29 Порядку передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Пунктом 30 Порядку регламентовано, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.09.2021 у справі № 748/303/20.

Як свідчать матеріали справи, позивача (складом сім`ї чотири особи) було зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 з 12.07.2002 та першочерговій, як багатодітна родина з 21.11.2011.

Судом встановлено, що 03.02.2021 позивач прийнята на військову службу за контрактом через ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з 03.02.2021 по теперішній час, що підтверджується витягом з послужного списку позивача від 05.10.2023 (а.с.22).

Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу від 03.02.2021 укладено позивачем з Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини НОМЕР_2 на 3 (три) роки (а.с.48).

Як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, вказане рішення прийняте відповідно до пункту 17 Розділу VI Інструкції № 380.

Наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472) "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Так, згідно з пунктом 17 Розділу VI Інструкції № 380 у разі переміщення військовослужбовця, який перебуває на обліку, по військовій службі до іншої військової частини житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) на підставі наказу про переміщення до нового місця служби на найближчому засіданні, але не пізніше місяця з дати виключення зі списків особового складу військової частини приймає рішення щодо виключення з обліку у військовій частині та направляє за встановленим порядком відповідну особову справу військовослужбовця до нового місця його служби.

У той же час, суд звертає увагу, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на залишення на обліку до отримання ними житла, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку №1081.

Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.09.2020 № 200-РС позивача звільнено у запас відповідно до пп "к" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту , якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2020 № 227 позивача з 10.09.2020 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Отже після звільнення з військової служби 10.09.2020 та виключення зі списків в/ч НОМЕР_1 позивачка 03.02.2021 позивачка прийнята на військову службу за контрактом до в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) з 03.02.2021.

Суд звертає увагу, що Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського (старшинського) складу укладено позивачем з Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини НОМЕР_2 на 3 (три) роки 03 лютого 2021 року після звільнення з військової служби 10.09.2020 та виключення зі списків в/ч НОМЕР_1 .

На переконання суду, укладення позивачем Контракту про проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 не є переміщенням військовослужбовця по військовій службі, а відтак не створює підстав для його зняття з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 .

Суд звертає увагу, що пункт 17 Інструкції №380, регулює порядок виключення з обліку у випадках службового переміщення на підставі наказу про переведення до іншої військової частини.

Водночас, у контексті цієї справи жодного переведення стосовно позивача не відбулося, натомість мало місце укладення нового Контракту про проходження військової служби, що не охоплюється сферою дії зазначеної норми п.17 Розділу VI Інструкції № 380.

Також суд враховує, що за правилами, визначеними статтями 36, 37 ЖК Української PCP, облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання.

Статтею 40 ЖК Української PCP закріплено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Водночас відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів того, що позивача було зараховано на квартирний облік на підставі недостовірних відомостей, поданих ним особисто, або внаслідок неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб під час розгляду питання про взяття на облік.

Крім того, відповідач не надав жодних доказів того, що позивач перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_2 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, розгляд цієї справи має відбуватися, зокрема, у контексті рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», в якому викладені загальні принципи тлумачення статті 8 Конвенції щодо права на повагу до свого житла.

Європейський суд з прав людини констатував, що "згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 40, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

Суд зазначає, що втручання у право на повагу до житла відповідача буде відповідати Конвенції не лише тоді, коли таке втручання здійснюється згідно із законом, але й якщо для такого втручання існують легітимні цілі, вичерпний перелік яких наведений у п. 2 ст. 8 Конвенції.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі № 11 від 07.11.2022, в частині зняття з квартирного обліку старшого солдата ОСОБА_1 , складом сім`ї - чотири особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає задоволенню також похідна вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі 4 особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 12.07.2002.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивач як учасник бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_5 , а.с.15) звільнена від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 , викладене в протоколі № 11 від 07.11.2022, в частині зняття з квартирного обліку старшого солдата ОСОБА_1 , складом сім`ї - чотири особи, а саме: вона, донька – ОСОБА_2 , 1994 р.н., донька - ОСОБА_3 , 1999 р.н., донька – ОСОБА_4 , 2011 р.н.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та членів її сім`ї у складі чотири особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 12.07.2002.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.