Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №320/56862/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року справа № 320/56862/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Код в ЄДРПОУ: 22933548; Юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500 поштова адреса: вул. Варшавська, 3-Б, смт Макарів, Київська область, 08011), які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (Код в ЄДРПОУ: 22933548; Юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500 поштова адреса: вул. Варшавська, 3-Б, смт Макарів, Київська область, 08011) здійснити перерахунок пенсії з 21.10.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області протиправно відмовлено йому в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що позивачу призначено пенсію за віком з 19.12.2023, право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде у разі набуття 24 місяців страхового стажу або через два роки після попереднього перерахунку. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 14 днів, стаж враховано по 10.12.2019, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Відповідач вказує, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та з 19.12.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач 21.10.2024 подав через веб-портал Пенсійного фонду України заяву про перерахунок його пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 01.11.2024 № 10601-31670/Ч-02/8-1000/24 ГУ ПФУ у Київській області повідомило позивача, що позивачу призначено пенсію за його заявою від 05.01.2024 за віком з 19.12.2023, є працюючою особою, право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде у разі набуття 24 місяців страхового стажу або через два роки після попереднього перерахунку. Розмір пенсії позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 14 днів, стаж враховано по 10.12.2019, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Заробітна плата визначена за періоди з 01.06.1984 по 31.05.1989 та з 01.07.2000 по 31.12.2019; середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески застосована за 2021-2023 роки в розмірі - 13559,41 грн. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,60379; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 8187,04 (13559,41х0,60379). Розмір пенсії за віком станом на 01.11.2024 складає 3002,40 грн. Відповідач вказує, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства, тому підстави для проведення перерахунку пенсії згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону, визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ від 15.02.2022, було визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2004 вступив у дію Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв`язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону №1058, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 124, перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли, зокрема, по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 124, під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Як було встановлено судом, пенсію позивачу призначено з 19.12.2023.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), установлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Отже, індексація пенсій, зокрема відповідно до Постанови № 185 проводиться згідно з Порядком № 124, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, можна зробити висновок, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2025 роках, згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, у тому числі «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185.

При цьому, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Крім того, частиною четвертою статті 42 Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

З огляду на викладене під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі №265/84/16-а, від 02.04.2024 у справі № 420/19398/23.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058 обумовлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Суд зазначає, що вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.

Крім цього, особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені і в результаті визнання тих чи інших дій та/або бездіяльності майнові права чи інтерес заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії відповідно до ст. 42 Закону № 1058, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку наявність у нього права на перерахунок пенсії відповідно до вказаної норми Закону, та яким саме чином відповідач порушив його на такий перерахунок, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Отже, за вищезазначеними правовими нормами обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, а відсутність такої умови є самостійною підставою для відмови у позові. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такої ж позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.

Водночас відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію також викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Так, у даній справі позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не зазначивши, на підставі якої саме частини статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким саме чином мав був здійснений перерахунок його пенсії відповідно до ст.42 Закону №1058.

При цьому, у відповідь на його заяву від 21.10.2024 щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 42 Закону №1058, відповідач листом від 01.11.2024 № 10601-31670/Ч-02/8-1000/24 повідомив про те, що позивачу призначено пенсію за його заявою від 05.01.2024 за віком з 19.12.2023, позивач є працюючою особою, право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач набуде у разі набуття 24 місяців страхового стажу або через два роки після попереднього перерахунку. Розмір пенсії позивачу обчислено з урахуванням страхового стажу 36 років 5 місяців 14 днів, стаж враховано по 10.12.2019, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Заробітна плата визначена за періоди з 01.06.1984 по 31.05.1989 та з 01.07.2000 по 31.12.2019; середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачені страхові внески застосована за 2021-2023 роки в розмірі - 13559,41 грн. Індивідуальний коефіцієнт по заробітній платі становить 0,60379; середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 8187,04 (13559,41х0,60379). Розмір пенсії за віком станом на 01.11.2024 складає 3002,40 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 судом витребувано докази від позивача (копію заяви (звернення) позивача, яке надійшло через вебпортал ПФУ №ВЕБ-10001-Ф-С-24-169756 та зареєстровано 21.10.2024 №31670/Ч-1000-24; належне обґрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача; у разі необхідності уточнити прохальну частину позовних вимог, а саме на підставі якої частини статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 21.10.2024; письмові пояснення та докази, чи продовжував позивач після призначення пенсії працювати) та відповідача (копії всіх матеріалів пенсійної справи позивача ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ); копію заяви (звернення) позивача, яке надійшло через вебпортал ПФУ №ВЕБ-10001-Ф-С-24-169756 та зареєстровано 21.10.2024 за №31670/Ч-1000-24; письмові пояснення та докази того, що позивач є працюючою особою, про що зазначено у листі відповідача від 01.11.2024 №10601-31670/Ч-02/8-1000/24 та відзиві на позовну заяву (оскільки у наявній копії трудової книжки НОМЕР_2 від 30.11.1980, доданій позивачем до позовної заяви, ОСОБА_1 з 02.07.2018 є непрацюючою особою).

Позивач вимоги ухвали суду від 13.04.2026 не виконав, витребувані судом докази не надав.

Копію ухвали суду від 13.04.2026 на адресу позивача було направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за №R067150491883, яке повернулось на адресу суду не врученим з відповідною відміткою АТ "Укрпошта" (одержувач відсутній за вказаною адресою).

У свою чергу, на виконання вимог ухвали суду відповідачем надано матеріали пенсійної справи позивача, у тому числі заяву (звернення) позивача, яка надійшла через вебпортал ПФУ №ВЕБ-10001-Ф-С-24-169756 та зареєстрована 21.10.2024 за №31670/Ч-1000-24, протоколи всіх перерахунків пенсії позивача.

Згідно заяви (звернення) позивача, яка надійшла через вебпортал ПФУ №ВЕБ-10001-Ф-С-24-169756 та зареєстрована 21.10.2024 за №31670/Ч-1000-24, позивач просив здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», процитувавши при цьому норми Закону №1058, у тому числі всі частини статті 42 вказаного Закону.

З наданих відповідачем перерахунків з пенсійної справи позивача судом встановлено з таке.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 11.01.2024, пенсію призначено з 19.12.2023 обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої, що становить 5679,79 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками - 2760,00 грн.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 21.02.2024, проведено перерахунок пенсії (уточнено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, відмінено доплату до прожиткового мінімуму), пенсія обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить 6293,74 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками - 2760,00 грн.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 25.02.2024, проведено перерахунок пенсії (індексація заробітку (масово)), пенсія обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить 6293,74 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками з 01.03.2024 - 2980,00 грн.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 28.02.2024, проведено перерахунок пенсії (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масово)), пенсія обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить 6293,74 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками з 01.03.2024 - 2980,00 грн.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 01.03.2024, проведено перерахунок пенсії (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масово)), пенсія обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить 8187,04 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками з 01.03.2024 - 3002,40 грн.

Згідно з протоколом по перерахунку пенсії позивача від 27.08.2024, проведено перерахунок пенсії (у зв`язку з уточненням даних в ЕПС за зверненням від 21.08.2024), пенсія обчислена з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що становить 8187,04 грн, коефіцієнт стажу складає 0,36417. Розмір пенсії з доплатами і надбавками з 01.09.2024 - 3002,40 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві позивач лише повністю процитував ст. 42 Закону №1058, не вказавши конкретні положення, які мають бути застосовані для здійснення перерахунку його пенсії та які, на його думку, не були застосовані відповідачем.

Відповідач, у свою чергу, на звернення позивача надав розгорнуту відповідь щодо порядку обчислення пенсії; дати її призначення; складових, з яких вона розрахована тощо.

При цьому у позовній заяві позивач вказує на те, що у відповідь на його заяву відповідач надіслав відповідь, що викладена у листі від 01.11.2024 № 10601-31670/Ч-02/8-1000/24, яка взагалі не стосується зазначеного питання, не зазначивши, з якими саме діями відповідача він не погоджується та які, на його думку, помилки допустив відповідач при обчисленні пенсії.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено факт порушення пенсійним органом його права щодо перерахунку пенсії, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.