Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №280/3631/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2026 року о/об 10 год. 30 хв.Справа № 280/3631/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі – відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні; 2) стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 513198,40 грн. за період з 02.04.2024 по 18.03.2026; 3) стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 50000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві (уточненій) зазначено наступне: «… І. Щодо фактичних обставин справи. У період з 24.02.2022 по 02.04.2024 ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1 ) проходив службу в військовій частині НОМЕР_4 (надалі – ВЧ НОМЕР_4 ) за призовом під час мобілізації, військове звання капітан. 21 квітня 2022 року ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_4 в районі АДРЕСА_3 , одержав вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини, вогнепальне проникаюче уламкове поранення правого стегна, відкритий перелом обох кісток правої гомілки, уламкове непроникаюче поранення м`яких тканин лівого стегна. У період з 22.04.2022 по 02.04.2024 (дату виключення зі списків частини) ОСОБА_1 перебував на лікуванні від отриманого поранення, у відрядженні для протезування та реабілітації за кордоном, у відпустках за станом здоров`я за постановами ВЛК, тощо. Однак, за період лікування та тривалої відпустки за станом здоров`я, в т.ч. за кордоном з метою протезування та реабілітації, ОСОБА_1 не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення та не виплачувалась додаткова винагорода за постановою КМУ №168. Згідно зі Свідоцтвом про хворобу №12 від 22.12.2023 госпітальної ВЛК ВЧ НОМЕР_5 у ОСОБА_1 діагностовано, серед іншого, наслідки мінно-вибухової травми (21.04.2022): вогнепального осколкового поранення правого стегна з пошкодженням поверхневої стегнової артерії, відкритого вогнепального уламкового перелому обох кісток правої гомілки, перелому кісток правої стопи, вогнепального осколкового непроникаючого непроникаючого поранення м?яких тканин лівого стегна, стопи, проникаючого осколкового поранення черевної порожнини з наскрізним пошкодженням шлунку, перфорацією попереково-ободової кишки, евентрацією чепця після етапного хірургічного лікування: 22.04.2022 - Геморагічний шок III ст., Тромбектомія стегнової артерії праворуч, резекція ураженого сегменту поверхневої стегнової артерії з анастомозом «кінець в кінець». Фасціотомія правої гомілки. Лапаротомія, ушивання поранення шлунку, трансверзостомія. Резекція чепця. Пластика передньої черевної стінки, некректомія м?язів стегна. Закрита репозиція перелому кісток правої гомілки та стопи АЗФ, 23.04.2022 - Некректомія, санація ран правого стегна. 29.04.2022 - Некректомія, 03.05.2022 - Етапна некректомія, Vac-терапія. 06.05.2022 - Етапна некректомія, пластика ран правої гомілки та стегна місцевими тканинами. 17.05.2022 раптова клінічна смерть, післяреанімаційна хвороба, перев?язка поверхневої стегнової артерії та вени, зупинка кровотечі, етапна некректомія, 19.05.2022 - Атипова ампутація правого стегна, 04.06.2022 - аутодермопластика місцевими повношаровими переміщеними клаптями. 28.09.2022 - реконструкція товстої кишки: усунення траверзостоми, формування асцендотрансверзоанастамозу «кінець в кінець», видалення металевого уламку з м? яких тканин кукси правої нижньої кінцівки; у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців, кукси верхньої третини правого стегна, больового синдрому зі значним порушенням функції правої нижньої кінцівки. Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. у вигляді псевдо-астенічного та цефалічного синдромів з незначним порушенням функцій. Фантомний біль ампутованої правої нижньої кінцівки. Гіпертонічна ангіопатія сітківки. Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України N?370 від 04.07.2007). Поранення, Травма, Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю, тощо: На підставі статті 63-а графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР визнано ОСОБА_1 особою із інвалідністю І Б групи. Перед звільненням ОСОБА_1 адвокат звернувся до ВЧ НОМЕР_4 із відповідними запитами-заявами та в ході листування ВЧ НОМЕР_4 було виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду та грошове забезпечення за періоди лікування з вересня по листопад 2023 року, а по іншим періодам – відмовлено. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 №93 від 02.04.2024, капітана ОСОБА_1 , колишнього командира стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_6 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 29.03.2024 №99 у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку – з 03.04.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Вважаючи, що при остаточному розрахунку під час звільнення відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати йому у повному обсязі трьох видів виплат та доплат, компенсацій, тощо (1. Додаткової винагороди у збільшеному розмірі, 2. Грошового забезпечення у розмірі за останньою посадою, 3. компенсації вартості речового майна), позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/4041/24 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 в справі №280/4041/24 і постановлено нове про повне задоволення позову, а саме: - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не підготовки та не видачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі, за формою, яка наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року за №178; - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування (нарахування не у повному обсязі) та не виплати (виплати не у повному обсязі) ОСОБА_1 , в тому числі при здійсненні повного розрахунку при звільненні, грошової компенсації вартості неотриманого речового майна; - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період перебування ОСОБА_1 у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року; - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 з нарахування ОСОБА_1 не в повному обсязі грошового забезпечення за період перебування в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_6 із збереженням в списках військової частини НОМЕР_4 , а саме з 24 жовтня 2022 року по 02 квітня 2024 року; - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невключення ОСОБА_1 до наказів командира військової частини НОМЕР_4 про виплату додаткової винагороди за період перебування у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року; - визнано протиправним та скасувати пп. 5.1 п. 5 наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29 жовтня 2022 року №230 (по стройовій частині) в частині не збереження за ОСОБА_1 додаткової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року у період перебування ним у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року; - зобов`язано військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) підготувати та видати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, за формою, яка наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178; - зобов`язано військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна за період проходження військової служби; - зобов`язано військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період перебування ним у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року; - зобов`язано військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення в повному обсязі за останньою посадою до виведення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 із збереженням в списках військової частини НОМЕР_4 з 24 жовтня 2022 року по 02 квітня 2024 року. 18 листопада 2024 року судом видано виконавчі листи на виконання рішення суду. Адвокат звернувся до ВЧ НОМЕР_4 із пропозицією добровільно виконати судове рішення, однак у зв`язку із невиконанням судового рішення в добровільному порядку, виконавчі листи було звернуто до примусового виконання. Виконавчі листи перебували на примусовому виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( 1. ВП №76755478 – ідентифікатор доступу В94010Б95Д2Г; 2. ВП №76755623 – ідентифікатор доступу 36В70ЕВ53ВБД; 3. ВП №76755360 – ідентифікатор доступу ВБ45БАБ2ББЕ7; 4. ВП №76755225 – ідентифікатор доступу Б4ЕЕ1В1897АВ), проте у межах виконавчих проваджень судове рішення реально виконано не було. Ухвалою суду від 24.03.2025 у цій справі встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду. В ході численного листування, судового контролю та скарг і звернень в позасудовому порядку судове рішення виконувалось частково, а саме: на виконання рішення суду боржником нараховано до виплати (після утримання податків) ОСОБА_1 1 302 211,31 грн. та виплачено з них частинами 302 211,31 грн. Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 №1559/10863 від 26.07.2025, ВЧ НОМЕР_2 є правонаступником ВЧ НОМЕР_4 у зв`язку із переформуванням. В подальшому ухвалою суду від 01.09.2025 у справі №280/4041/24 допущено заміну боржника у справі №280/4041/24: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_2 ; допущено заміну боржника у виконавчому листі: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником – Військовою частиною НОМЕР_2 ; допущено заміну боржника у виконавчому провадженні: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_2 . Ухвалою суду від 08.09.2025 у справі №280/4041/24 змінено спосіб і порядок виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/4041/24 в частині та замість «Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна за період проходження військової служби. Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду у збільшеному до 100000,00 грн розмірі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період перебування ним у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року. Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення в повному обсязі за останньою посадою до виведення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 із збереженням в списках військової частини НОМЕР_4 з 24 жовтня 2022 року по 02 квітня 2024 року.» зазначити «Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нараховану, але не виплачену частину грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.». Також цією ухвалою визнано такими, що не підлягають раніше видані виконавчі листи та в подальшому 07.10.2025 видано відповідний виконавчий лист на виконання цієї ухвали суду. Постанову апеляційного суду та відповідну ухвалу про заміну порядку і способу виконання судового рішення, разом із новим виконавчим листом, звернуто до примусового виконання до Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області. Ухвалою суду від 03.11.2025 визнано виконавчий документ, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом 07.10.2025 по справі №280/4041/24 про стягнення з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену частину грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн., таким, що не підлягає виконанню частково у сумі 100 000,00 грн., через часткову відсутність обов`язку боржника у зв`язку з його частковим добровільним виконанням боржником на суму 100 000,00 грн. Відповідно до листа УДКСУ у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області №02-42-06/375 від 19.03.2026, згідно з виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 07.10.2025, та ухвалою від 08.09.2025 по справі № 280/4041/24 Управлінням було здійснено безспірне списання коштів з Військової частини НОМЕР_2 : 29 січня 2026 року здійснено часткову сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 198 268 грн.00 коп., згідно меморіального ордера № 1 від 27.01.2026 у сумі 128 000 грн.00 коп. та меморіального ордера № 2 від 27.01.2026 у сумі 70 268 грн.00 коп. 27 лютого 2026 року здійснено часткову сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 278 110 грн.00 коп., згідно меморіального ордера № 3 від 27.02.2026 у сумі 140 110 грн.00 коп. та меморіального ордера № 4 від 27.02.2026 у сумі 138 000 грн.00 коп. 18 березня 2026 року здійснено остаточну сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 423 622 грн. 00 коп., згідно меморіального ордера № 5 від 17.03.2026. Таким чином, при звільненні позивача зі служби та виключенні його зі списків особового складу (02.04.2024) відповідачем не виплачено всі суми, що підлягали виплаті, остаточний розрахунок при звільненні позивачу здійснено відповідачем із затриманням, а саме останню частину виплачено 18.03.2026. Оскільки всі вищеперелічені складові грошового забезпечення стосувались періоду проходження військової служби (грошове забезпечення та додаткова винагорода за період лікування та відпустки, грошова компенсація вартості невиданого речового майна) та відповідач при звільненні їх не виплатив, а виплатив у повному обсязі лише 18.03.2026, то з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку. Також зволікання із остаточним розрахунком та виконанням рішення суду призвели до значних душевних страждань позивача, приниження його честі і гідності, що зумовлює стягнення моральної шкоди. Зважаючи на вищевикладене, позивач звертається до суду із даним позовом. ІІ. Обґрунтовуючи позовні вимоги виходимо з наступного. 1) Щодо затримки розрахунку при звільненні. … Тобто, фактичний і остаточний розрахунок при звільненні з позивачем відбувся 18.03.2026. … Як зазначалось, днем виключення позивача зі списків військової частини та всіх видів грошового забезпечення є 02.04.2024. Отже, двома попередніми місяцями перед звільненням є лютий 2024 року (29 календарних днів) та березень 2024 року (31 календарний день). Відповідно до довідки відповідача від 05.05.2026 №1559/13456, грошове забезпечення позивача за лютий-березень 2024 року склало 43 066 грн. (21 553 грн. х 2 міс.) грн. Тобто середньомісячна заробітна плата позивача складає 21 553 грн. Так, у лютому та березні 2024 року було сумарно 60 днів, отже середньоденна заробітна плата позивача за два повних місяці служби склала 717,76 грн (43 066 / 60). Враховуючи дату виключення позивача зі служби (02.04.2024) та дату виплати заборгованості (18.03.2026), кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 715 (квітень-грудень 2024 року: 28, 31, 30, 31, 31, 30, 31, 30, 31 днів; 2025 рік: 365 днів; січень 2026 року – 18.03.2026: 31, 28, 18 днів). Отже, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 02.04.2024 по 18.03.2026 становить 513 198,40 грн (717,76 грн - середньоденний заробіток позивача х 715 днів). 2). Щодо моральної шкоди. … Таким чином, зволікання із виконанням рішення суду та відповідно остаточним розрахунком при звільнення завдали ОСОБА_1 значних душевних страждань, а тому моральну шкоду внаслідок цього позивач оцінює у 50 000 грн. При цьому, при визначенні розміру моральної шкоди позивач враховує, що ВЧ НОМЕР_4 , яка фактично перебувала на утриманні ВЧ НОМЕР_2 , та й сама ВЧ НОМЕР_2 не є розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня та відповідно у власному фінансуванні залежать від органів військового управління вищого рівня. Тому розмір моральної шкоди ОСОБА_1 заявлено саме у такому розмірі, який з урахуванням загального розміру заборгованості (1 302 211,31 грн. після утримання податків) є незначним, оскільки сам по собі розмір заборгованості дозволяв заявляти до стягнення кратно більші суми моральної шкоди. Водночас, позивач вважає недоречними можливі посилання відповідача на фінансову несамостійність ВЧ НОМЕР_2 як фактор того, що сама по собі ВЧ НОМЕР_2 не завдавала позивачу моральної шкоди, оскільки відповідальним перед особою має бути саме той орган державної влади (військового управління) із яким особа перебувала у правовідносинах. Правовідносини ВЧ НОМЕР_2 із МОУ та правовідносини МОУ із Мінфіном не мають впливати на морально-емоційний стан військовослужбовця (колишнього) ВЧ НОМЕР_4 , яка входила у склад ВЧ НОМЕР_2 . …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Щодо відсутності правових підстав для компенсації втрати частини доходів Позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року по справі № 280/4041/24, яким суд зобов`язав військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 року №168 у розмірі 100000,00 гривень за кожен місяць пропорційно дням стаціонарного лікування в медичних закладах (у тому числі за кордоном), включаючи час переміщення між закладами охорони здоров?я та час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, підтвердженого ВЛК. … Як вже зазначалось, предметом спору у справі № 280/7310/23 було не нарахування та невиплата Позивачу додаткової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Відповідно до положень пункту 2 розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами), до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, належить додаткова винагорода на період дії воєнного стану. Так, додаткова винагорода на період дії воєнного стану має разовий характер та виплачується тільки за певних умов, а тому у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити. Щодо відсутності правових підстав для стягнення коштів з Відповідача відповідно до статті 117 КЗпП України. … Проаналізувавши вищенаведені правові норми КЗпП України, слід дійти до висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних працівникові сум у строки, зазначені статті 116 КЗпП України. При цьому, стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати її частини та складових. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Меньшакова проти України” від 08 квітня 2010 року передбачено, що компенсація за затримку виплати заробітної плати відповідно до статті 117 КЗпП України може вимагатись лише за період до присудження заборгованості із заробітної плати. З прийняттям судових рішень, статті 116, 117 КЗпП України більше не застосовуються, а зобов`язання колишніх роботодавців виплатити заборгованість із заробітної плати та компенсацію замінюється на зобов`язання виконати судові рішення на користь позивача, що не регулюється матеріальними нормами трудового права. Таким чином, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що ці положення передбачають право на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати, що мала місце після того, як її сума була встановлена судом. Отже, за наявністю спірних правовідносин, які стосуються розміру належних звільненому працівникові сум, стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, на підставі частини першої статті 117 КЗпП України, є безпідставним. … Таким чином, проаналізувавши положення Закону № 2050-ІІІ, Порядку № 159, а також норми КзпП України, слід дійти висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог Позивача, у зв`язку з чим, вважаємо, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню. … Щодо відшкодування моральної шкоди то вона можлива, якщо позивач довів факт заподіяння шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок або вину. … У зв`язку з тим, що Позивачем не доведено, що саме дії відповідача були незаконними та призвели до моральних страждань, а також Позивач не обґрунтував у чому саме полягає моральна шкода (страждання, втрати), не підтвердив її наявність доказами та не обґрунтував розмір заявленої суми, підстави для відшкодування 50 тис. грн моральної шкоди Позивачу відсутні. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Судом вивчено відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №280/4041/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

03.10.2024 постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №280/4041/24 задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2024 в справі №280/4041/24 скасовано. Ухвалено в справі №280/4041/24 нове рішення. Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_4 про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, зокрема: зобов`язано військову частину НОМЕР_4 підготувати та видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, за формою, яка наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178; зобов`язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна за період проходження військової служби; зобов`язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період перебування ним у відпустці за станом здоров`я (з метою лікування, протезування та реабілітації) з 18 серпня 2022 року по 25 грудня 2023 року; зобов`язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в повному обсязі за останньою посадою до виведення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_6 із збереженням в списках військової частини НОМЕР_4 з 24 жовтня 2022 року по 02 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача у справі №280/4041/24 задоволено: допущено заміну боржника у справі №280/4041/24: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником – Військовою частиною НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); допущено заміну боржника у виконавчому листі: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником – Військовою частиною НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ); допущено заміну боржника у виконавчому провадженні: Військову частину НОМЕР_4 її правонаступником – Військовою частиною НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

У листі Заводського управління Державної казначейської служби України Запорізької області від 19.03.2026 за №02-42-06/375 «Про безспірне списання коштів» на адресу представника позивача зазначено: «… Згідно з виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 07.10.2025, та ухвалою від 08.09.2025 по справі № 280/4041/24 Управлінням було здійснено безспірне списання коштів з Військової частини НОМЕР_2 : 29 січня 2026 року здійснено часткову сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 198 268 грн.00 коп., згідно меморіального ордера № 1 від 27.01.2026 у сумі 128 000 грн.00 коп. та меморіального ордера № 2 від 27.01.2026 у сумі 70 268 грн.00 коп. 27 лютого 2026 року здійснено часткову сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 278 110 грн.00 коп., згідно меморіального ордера № 3 від 27.02.2026 у сумі 140 110 грн.00 коп. та меморіального ордера № 4 від 27.02.2026 у сумі 138 000 грн.00 коп. 18 березня 2026 року здійснено остаточну сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів на загальну суму 423 622 грн. 00 коп., згідно меморіального ордера № 5 від 17.03.2026. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

За Указом Президента України від 24.02.2022 за №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація.

Згідно з ст.116 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

За п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (…) Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

З матеріалів справи вбачається невиплата з вини відповідача належних позивачу сум в день звільнення.

Отже, відповідач повинен виплатити позивачу його середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Судом враховано, що «18 березня 2026 року здійснено остаточну сплату нарахованої, але не виплаченої частини грошових коштів».

Судом прийнято до уваги наведене позивачем у позовній заяві (уточненій) – «… Як зазначалось, днем виключення позивача зі списків військової частини та всіх видів грошового забезпечення є 02.04.2024. Отже, двома попередніми місяцями перед звільненням є лютий 2024 року (29 календарних днів) та березень 2024 року (31 календарний день). Відповідно до довідки відповідача від 05.05.2026 №1559/13456, грошове забезпечення позивача за лютий-березень 2024 року склало 43 066 грн. (21 553 грн. х 2 міс.) грн. Тобто середньомісячна заробітна плата позивача складає 21 553 грн. Так, у лютому та березні 2024 року було сумарно 60 днів, отже середньоденна заробітна плата позивача за два повних місяці служби склала 717,76 грн (43 066 / 60). …».

Таким чином, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період шість місяців (183 дні), яка має бути відповідачем нарахована та виплачена позивачу, складає 131350 грн. 08 коп. (131350 грн. 08 коп. = 183 дні х 717 грн. 76 коп.).

Позивачем переконливо не доведено, що саме через тривале виконання ВЧ НОМЕР_2 постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №280/4041/24 – позивач зазнав моральної шкоди.

Судом враховано, що Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.

При цьому, позивачем не обгрунтовано, що все, що він визначає у позовній заяві як моральну шкоду, не могло бути наслідком військової агресії Російської Федерації в Україні.

Позивач у позовній заяві документально переконливо не довів завдання йому моральної шкоди саме відповідачем.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своєї позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди у сумі 50000 грн. 00 коп.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є частково обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 131350 грн. 08 коп. за період шість місяців.

В іншій частині позовної заяви – відмовити.

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 23.06.2026.

Суддя О.О. Прасов