Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №388/673/25 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/301/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Кнуров О. А.

Справа № 388/673/25 Доповідач в колегії апеляційного суду Кабанова В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року.Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду Кабанова В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Погрібної Т.С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2025, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2025 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який (штраф) підлягає внесенню через установу банку України, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Згідно постанови суду першої інстанції, 20.03.2025 о 17 год. 05 хв. на автодорозі «м. Долинська – с. Мирне», Кропивницький район, Кіровоградська область, водій ОСОБА_1 (посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 20.05.2010) у порушення вимог п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху) керував транспортним засобом - «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, що встановлено у передбаченому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820», за результатом якого за № 2378 тестування ОСОБА_1 проведено з показником – 0,44 ‰, з яким водій ОСОБА_1 погодився.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Погрібна Т. С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить: поновити строк на апеляційне оскарження постанови Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2025 року; апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2025 року скасувати; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення; здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Вказує, що з текстом оскаржуваної постанови апелянт ознайомився самостійно лише після її розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Зазначає, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено істотні порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: не були оголошені ознаки сп`яніння перед тим як запропонувати пройти огляд; не було зроблено поліцейськими контрольного вимірювання на газоаналізаторі «Drager»; не враховані судом першої інстанції положення міжнародного права; направлення на медичний огляд складено з порушенням; відеофайли є неналежним та недопустимим доказом, не мають зазначення дати та часу зйомки.

Також вказує? що результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Драгер» 6820 (тест № 2379 від 20.03.2025 року) становив 0,44 %, що є меншим за гранично допустимий рівень, визначений міжнародними стандартами. Із наявного у справі відеозапису не вбачається чіткої, однозначної та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я. Поліцейськими не було належним чином роз`яснено апелянту його право на проведення такого огляду, порядок його проходження, а також правові наслідки відмови від нього.

Апеляційний суд поновлює строк на апеляційне оскарження.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисником Погрібною Т.С. було надіслано заяву про розгляд справи у відсутність особи, яка бере участь у справі, де зазначено, що захисник ОСОБА_1 — адвокат Погрібна Т.С. — територіально перебуває у Харківській області, яка систематично зазнає ракетних та артилерійських обстрілів, що створює підвищені ризики для безпечного пересування та участі у судових засіданнях. ОСОБА_1 не має можливості прибути у призначене судове засідання у зв`язку із зайнятістю на роботі. Просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта та його представника, апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі, інших заяв, клопотань чи відводів не має.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч.6 ст. 94 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності апелянта та його захисника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідальність за ст.130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 276888 від 20.03.2025, в якому зафіксовано, що 20.03.2025 о 17 год. 05 хв. на автодорозі «м. Долинська – с. Мирне», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», днз НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820, результат 0,44 проміле, тест 2378, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності вини ОСОБА_1 в інкримінуємому адміністративному правопорушенні, що було досліджено в суді першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 276888 від 20.03.2025 (а.с. 1); акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5); результат «Drager Alcotest 6820» № 2379, яким підтверджено тестування ОСОБА_1 , проведеного о 17 год. 09 хв. 20.03.2025 з результатом – 0,44 ‰, з яким останній погодився, що підтверджується підписом у відповідній графі (а.с. 6); відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 9).

Із дослідженого в суді апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у зв`язку з керуванням транспортним засобом без увімкненого покажчика повороту, надалі працівником поліції були озвучені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю, порушення мови, почервоніння обличчя. Було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер» або в закладі охорони здоров`я. Зі згоди ОСОБА_1 було здійснено огляд за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер», працівник поліції перед продуттям показав, що мундштук до приладу «Драгер» перебував у герметично запечатаній одноразовій упаковці. Після продуття ОСОБА_1 чітко надав відповідь, що був згоден з результатами тесту. Крім того, працівником поліції було роз`яснено право в разі незгоди з результатами тесту, що огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. На відеозаписі чітко зафіксовано момент продуття та результат – 0,44 ‰. Від керування був відсторонений шляхом виклику тверезого водія.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеофайли є неналежним та недопустимим доказом, не мають зазначення дати та часу зйомки, судом не може бути враховано, оскільки незначні неточності в фіксації дати та часу на відеозаписах з нагрудних камер патрульних поліцейських апеляційний суд розцінює як помилки технічного характеру в роботі камери. Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі. Тому дані неточності ніяким чином не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення.

Доводи захисника про те, що показник наявності алкоголю в організмі ОСОБА_1 є допустимим, згідно положень Конвенції про дорожній рух, на думку апеляційного суду є безпідставними.

Так, у ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

У даному випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 ‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю - 0,2 ‰.

Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Будь-яких порушень порядку проведення огляду судом апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст.245, 251 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративні правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.

Керуючись ст.283,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Погрібної Т. С., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду В.В. Кабанова