Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №717/2852/24 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 717/2852/24

Провадження № 1-кп/724/21/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин кримінальне провадження №12024262100000160 від 05.07.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , освіта вища юридична, раніше судимого, паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Житель с. Бузовиця Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_6 , в період дії в Україні воєнного стану, який введено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з подальшим продовженням строку його дії Указами Президента) у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, вчинив на території Чернівецької області кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним пере направленням громадян України через державний кордон України.

Зокрема, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленими на даний час особами, умисно, з корисливих мотивів, на виконання раніше розробленого плану з незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за грошову винагороду в розмірі 9200 доларів США з людини, 04.07.2024 на транспортному засобі марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_4 , здійснив перевезення з адміністративної території с. Комарів Дністровського району (неподалік р. Дністер) в напрямку лінії державного кордону жителів м. Кам`янське Дніпропетровської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України в напрямку Республіки Молдова.

У процесі спілкування ОСОБА_6 консультував вказаних осіб про механізм та умови незаконного перетину державного кордону України. Вказані особи були викриті працівниками ГРПП Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області 05.07.2024 близько 00:05 год. на автодорозі за адміністративними межами с. Бузовиця Дністровського району Чернівецької області.

Допитаний в судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав у повному обсязі та пояснив, що на початку липня через телеграм канал отримав від особи на ім`я ОСОБА_9 повідомлення з пропозицією перевезти двох осіб від річки Дністер до с. Бузовиця за грошову винагороду 9200 доларів США з однієї особи. 04 липня за попередньо надісланою геолокацією він зустрів вказаних осіб та здійснив їхнє перевезення від річки Дністер до с. Бузовиця, де вони і були затримані. По дорозі вказані особи розпитували його де знаходиться лінія розмежування, оскільки вони мали намір перетнути кордон поза пунктами пропуску. Пояснює, що вказаних осіб він не знає і будь-якого спілкування за допомогою месенджерів щодо перетину кордону з ними не проводив. В нього була домовленість довезти цих осіб до села Бузовиця, а не безпосередньо через кордон, а далі їм надавали рекомендації в телеграм каналі щодо подальших дій. Обумовлені кошти він так і не отримав, а ті кошти, що вилучені в автомобілі належать його мамі, так само як і автомобіль. Мама не була обізнана про те, що він на її автомобілі перевозив вищевказаних осіб. Повідомив, що після того не підтримував жодного спілкування з особою на ім`я ОСОБА_9 . Крім того підтвердив, що позичив у родича кошти для добровільного внеску на потреби ЗСУ. Також підтримує заяви заставодавців щодо перерахування застави на потреби ЗСУ, а саме військової частини НОМЕР_5 .

22.06.2026р. у даному кримінальному провадженні між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого, зобов`язання обвинуваченого беззастережно визнати свою винуватість в судовому засіданні, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язується активно сприяти стороні обвинувачення у розкритті даного кримінального правопорушення та не чинити перешкод.

При узгодженні покарання сторонами враховано наступні обставини:

- наявність пом`якшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

- наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану;

- обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий, має не зняту і непогашену судимість;

- характеристику особи обвинуваченого: наразі проходить службу в Збройних силах України; позитивно характеризується за місцем проживання; не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра; на його утриманні перебувають малолітні діти - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також бабуся яка потребує постійного стороннього догляду та нездатна до самообслуговування - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- обвинувачений ОСОБА_6 у добровільному порядку перерахував на потреби Збройних Сил України грошові кошти у розмірі 1000000 (мільйон) грн.;

- обвинувачений ОСОБА_6 підтримує заяви заставодавців у даному кримінальному провадженні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо перерахування внесеної за нього застави у розмірі 950000 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) грн. на потреби Збройних Сил України та ініціює перед судом прийняття рішення при затвердженні угоди і ухвалення вироку.

У зв`язку з наявністю кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, сторони погоджуються на застосування вимог ст. 69 КК України, зокрема щодо можливості та необхідності призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_16 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_17 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 надає свою згоду на застосування узгодженого покарання.

Сторони усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України:

Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394, 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно зі ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в обсязі обвинувачення, надав суду підтвердження перерахування на потреби Збройних Сил України, зокрема військової частини НОМЕР_6 , грошових коштів в сумі 1000000 (мільйон) грн., дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Окрім того, у письмових нотаріально посвідчених заявах заставодавці ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 надали згоду та клопотали про перерахунок внесеної ними застави в розмірі 950000 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) грн. за ОСОБА_4 на потреби Збройних Сил України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяви заставодавців та не заперечував щодо перерахування застави на потреби ЗСУ.

Злочин за ч.3 ст. 332 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються обставини зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, зокрема, щире каяття. Окрім цього, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій статті 66 КК України.

В даному випадку суд приходить до висновку, що наявні такі пом`якшуючі покарання обставини, як щире каяття у вчиненому, що проявляється у висловлюванні осуду своєї поведінки та готовності нести кримінальну відповідальність за свої протиправні дії, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, беззастережне визнання винуватості, а також добровільне перерахування коштів на потреби військових, що підтверджується платіжними інструкціями (квитанціями) про перерахунок коштів.

Обставиною, яка відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Окрім того, згідно з ч. 1-3 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, у вчиненні якого щиро розкаюється, та позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра; на його утриманні перебувають малолітні діти - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також бабуся, яка потребує постійного стороннього догляду та нездатна до самообслуговування - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; наразі проходить службу в Збройних Силах України (в/ч НОМЕР_1 ), усвідомив протиправний характер вчиненого та його поведінка свідчить про намір стати на шлях виправлення, добровільно перерахував значну суму коштів на підтримку військових, з огляду на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених з метою запобігання вчиненню нових злочинів, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що узгоджене сторонами угоди основне покарання в межах санкції ч. 3 ст. 332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна із подальшим звільненням від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та встановленням ряду обов`язків згідно ст. 76 КК України відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи усе вищенаведене, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого обвинувачений підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 22.06.2026р.

У разі ухвалення вироку суд відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК України приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Внаслідок воєнних дій знищується інфраструктура України, наносяться ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об`єктах, відбувається окупація частин території України, знищуються населенні пункти та гинуть люди, в тому числі цивільне населення. Оскільки діяльність Збройних Сил України спрямована на подолання збройної агресії, вони потребують негайної допомоги, в тому числі фінансової, а тому, з урахуванням ініціативи сторони захисту та клопотання заставодавців ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо розпорядження належними їм грошовими коштами у сумі 950000,00 грн. (дев`ятсот п`ятдесят тисяч гривень) шляхом перерахування суми застави на рахунок військової частини НОМЕР_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (капітальні) суд вважає, що таке клопотання не суперечить загальним засадам кримінального провадження та є виправданим для виконання завдань кримінального провадження.

При цьому належить врахувати, що ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 01.11.2024р. звернуто в дохід держави частину застави у розмірі 7 (семи) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 21196,00 грн. (двадцять одну тисячу сто дев`яносто шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відтак, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.09.2024р. на автомобіль «Renalt Laguna», номерний знак НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, підлягає скасуванню, оскільки обвинуваченому не призначено покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, підлягає скасуванню арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою Кельменецького районного суду Чернівецької області від 05.07.2024р. та від 30.07.2024р.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Спеціальна конфіскація згідно ст. 96-2 КК України до транспортного засобу квадроцикл марки «SEGWAY» моделі «SGN 570F-AS», без д.н.з., та автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_4 не застосовується, оскільки власником даних транспортних засобів є ОСОБА_18 , тобто перебуває у власності добросовісного набувача.

Окрім того, не підлягає спеціальній конфіскації майно, а саме грошові кошти в сумі 29100 доларів США та 1155 Євро, мобільні телефони, планшет, оскільки під час судового розгляду не встановлено, що вказане майно було використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину.

Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 373, 374, 394, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 червня 2026 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні №12024262100000160 від 05.07.2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку 1 (одного) року та 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення, і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироку законної сили, запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_4 залишити в силі.

Після набрання вироком законної сили, заставу, внесену ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 за ОСОБА_4 в розмірі 950000,00 грн. (дев`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України в Чернівецькій області №UA548201720355279001000008745 згідно квитанцій АТ «Приватбанк» від 08.07.2024р. та від 20.09.2024р. за виключенням 21196,00 грн. (двадцять одної тисячі сто дев`яносто шість гривень 00 коп.), яка ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 01.11.2024р. звернута в дохід держави, перерахувати на рахунок військової частини НОМЕР_5 (ЄДРПОУ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (капітальні), призначення платежу: благодійна допомога на користь Збройних Сил України від ОСОБА_4 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 18.09.2024р. на автомобіль «Renalt Laguna», номерний знак НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_10 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання - скасувати.

Арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалою слідчого судді Кельменецького районного суду Чернівецької області від 05.07.2024р. та від 30.07.2024р. - скасувати.

Речові докази:

- грошові кошти в сумі в загальній сумі 29 100 доларів США та 1155 Євро (сейф-пакет №1614868 з грошовими коштами в загальній сумі 10400 (десять тисяч чотириста) доларів США та 1155 (одна тисяча сто п`ятдесят п`ять) Євро; сейф-пакет №1614867 з грошовими коштами в загальній сумі 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) доларів США), які передано на зберігання до Філіії АТ «Укрексімбанк» (м. Чернівці, вул. Головна, 183) - повернути власнику ОСОБА_18 ;

- мобільні телефони марки «Iphone 15 PRO MAX» із сім картою мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_11 та марки «Iphone 12 PRO» із сім картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_12 - повернути власнику ОСОБА_4 ;

- мобільні телефони марки «MEIZU» модель «М710Н» та «Samsung», планшет марки «Ipad» моделі «А1895», сім картки «ВФ Україна» № НОМЕР_13 та «Київстар» № НОМЕР_14 , які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Дністровського ВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_4

- квадроцикл марки «SEGWAY» моделі «SGN 570F-AS», без д.н.з., та автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_4 , шассі кузов НОМЕР_15 , які перебувають на зберіганні на території Дністровського РВП ГУНП в Черніівецькій області - повернути власнику ОСОБА_18 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня проголошенняв порядку, передбаченому ст. 394 ч. 4 КПК України.

Суддя: ОСОБА_21