Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №280/3597/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

Суд: Запорізький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №280/3597/26

Суддя: Лазаренко Максим Сергійович

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 червня 2026 року Справа № 280/3597/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо встановлення ставки військового збору 5% замість 1,5% від суми 66 109,26 гривень, нарахованої ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 різницю військового збору у розмірі 3,5 %, який утриманий у розмірі 2313,82 гривень з суми 66 109,26 гривень, нарахованої ОСОБА_1 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 недонараховану, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24, компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №280/8303/23 у розмірі 27 500,90 гривень із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №280/6353/24, яким було зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10.06.2024 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №280/8303/23, при виплаті заборгованості протиправно не було здійснено позивачу одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та помилково утримано 5 відсотків військового збору замість 1,5 відсотка. Також посилається на те, що відповідач невірно здійснив розрахунок компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з чим здійснив виплату у меншій сумі.

24.04.2026 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/3597/26 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.04.2026 за вх.№25265 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій їх визначено у наступній редакції:

- визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення, у розмірі 11899,67 гривень, у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24;

- визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення, у розмірі 2313,82 гривень, у вигляді надмірно утриманого військового збору із суми, виплаченої компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недонараховану, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №280/6353/24, компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №280/8303/23 у розмірі 27 500,90 гривень із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходу фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходу фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Відповідач позовну заяву не визнав. У письмовому відзиві, що надійшов до суду 08.05.2026 за вх.№25265 посилається на те, що ставка військового збору з виплат у розмірі 1,5% стосується лише діючих на момент розрахунку військовослужбовців. Щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів вказав, що спеціальним законодавством, яке регулює виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, не передбачено здійснення стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Посилається на те, що норми статей 116 і 117 Кодексу Законів про працю України не поширюються на військовослужбовців, оскільки виплата грошового забезпечення регулюється окремим законодавством.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10 лютого 2021 року № 27 позивача звільнено у запас за підпунктом «Б» (за станом здоров`я) та виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення з 10 лютого 2021 року.

У період проходження військової служби з 01 грудня 2015 року по 10 лютого 2021 року позивачу не в повному обсязі нараховувалося та виплачувалася індексація, у зв`язку із чим, для захисту своїх прав останній звернувся до суду із позовом в адміністративній справі № 280/8303/23.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №280/8303/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Вказаним судовим рішенням:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – січень 2008 року;

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 лютого 2021 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплаченої суми;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним судовим рішенням позивач та представник відповідача звернулись до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року рішення суду першої інстанції у справі № 280/8303/23 змінено шляхом викладення абзацу четвертого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за жовтень 2019 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року».

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 280/8303/23 залишено без змін.

Позивач звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 280/8303/23.

Ухвалою Верховного суду від 13 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №280/8303/23.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позивачу згідно довідки-розрахунку про нарахування полковнику запасу ОСОБА_1 індексації доходів (грошового забезпечення) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі № 280/8303/23, з урахуванням змін, внесених Третім апеляційним адміністративним судом від 04 квітня 2024 року (без номера та без дати), яке вступило в законну силу, позивачу нараховано кошти у розмірі 85 927,87 грн.

Також, вказана довідка містить інформацію про отримання позивачем у грудні 2015 року – травні 2016 року (за грудень 2015 року) індексації у розмірі 2083,95 грн.

Так, з урахуванням раніше виплаченої позивачу індексації, сума індексації на підставі судового рішення у справі № 280/8303/23 за вказаною довідкою становить 83 843,92 грн.

Згідно інформації, доданої представником відповідача до відзиву на позов, із вказаної суми, під час її виплати, було утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 091,91 грн. та військовий збір у сумі 1257,66 грн.

10 червня 2024 року відповідачем на виконання судового рішення в адміністративній справі № 280/8303/23 на банківський рахунок позивача перераховано кошти у сумі 67 494,35 грн., що підтверджується випискою за рахунком ОСОБА_1 станом на 10 червня 2024 року, копія якої міститься в матеріалах справи.

Позивачем подано позов до відповідача про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року по справі №280/6353/24, яке набрало законної сили 21.11.2024, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Вказаним судовим рішенням:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23;

зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01 рудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року по справі №280/6353/24 відповідачем згідно наявної в матеріалах справи нараховано 66 109,26 грн компенсації втрати частини доходів, з них утримано 18% податку на доходи фізичних осіб у сумі 11 899,67 грн та військовий збір 1,5% у сумі 991,64 грн. Суму до виплати визначено у розмірі 53 217,94 грн.

Згідно наявної в матеріалах справи розрахунку коштів на виконання судових рішень, позивачу на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року по справі №280/6353/24 нараховано суму 66 109,26 грн, а суму для зарахування на рахунок визначено 50 905,13 грн.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, а також утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої йому на виконання рішення суду та здійснення інших виплат, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України №2011-XII від 20 грудня 1991 року "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Пунктом 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком №44.

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком, при нарахуванні позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідачем утримано податок з доходів фізичних осіб без його компенсації відповідно до вимог Порядку №44.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2024 у справі №380/25141/23, зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника, а спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошової індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №380/6777/24, згідно з якими кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.

Вказане в сукупності спростовує доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації податку на доходи фізичних осіб із суми компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по утриманню з суми компенсації втрати частини доходів податку на доходи фізичних осіб без його компенсації є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17 та від 29.07.2020 у справі №814/142/17.

Щодо утримання відповідачем військового збору у розмірі 5% від суми компенсації втрати частини доходів, розрахованої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/6353/24, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що відомості щодо зарахування позивачу сум на виконання рішення суду у довідці-розрахунку (53217,95 грн) та в розрахунку коштів на виконання судових рішень (50 904,13 грн) відрізняються.

При математичному розрахунку суми утриманого військового збору у довідці-розрахунку вбачається, що відповідачем утримувалось 1,5% від суми компенсації втрати частини доходів у розмірі 991,64 грн, коли як при фактичній виплаті таке утримання здійснювалось у розмірі 5% у розмірі 3305,46 грн.

З приводу вищезазначеного судом враховується, що відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В свою чергу, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів). Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX. Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.

Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.

У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Таким чином, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).

Враховуючи приписи вищезазначених норм податкового законодавства, суд зауважує, що оскільки відповідачем нараховано компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати доходів, відповідачем протиправно утримано військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми доходу, оскільки виплата доходу стосувалась податкового періоду та не залежить від фактичної виплати.

Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) із суми компенсації втрати частини доходів.

При цьому, суд зазначає, що відсутність у позивача статусу військовослужбовця на день виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду не дає підстав для утримання з останнього військового збору у розмірі 5%, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такого грошового забезпечення вже після звільнення з військової служби та, як наслідок, після втрати статусу військовослужбовця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми компенсації втрати частини доходів, розрахованої на виконання рішення суду у справі №280/6353/24, є протиправними.

Щодо здійсненого позивачу розрахунку компенсації втрати частини доходів на виконання рішення від 12.09.2024 у справі №280/6353/24 судом враховується наступне.

На обґрунтування своєї позиції позивач навів в позовній заяві власний розрахунок компенсації втрати частини доходів та розміри сум, які на його думку підлягають до виплати, а також розмір недоплаченої відповідачем суми.

З приводу зазначеного судом враховується, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року по справі №280/6353/24 визначено порядок здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, виплаченої 10.06.2024 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №280/8303/23.

На виконання вищезазначеного рішення позивачу здійснено нарахування та виплату суми компенсації втрати частини доходів, з розміром якої позивач не погоджується.

Згідно з положеннями ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/6353/24, порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 22.08.2019 у справі №522/10140/17, від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 29.07.2021 у справі №460/350/19, від 15.11.2021 у справі №460/2950/19, від 20.07.2022 у справі №420/16529/21, від 31.08.2022 у справі №540/3413/20 та інших.

Отже, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17.

Крім того, позивачем під час здійснення власного розрахунку компенсації втрати частини доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року виплаченої 10 червня 2024 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №280/8303/23, здійснено розрахунок розміру індексу споживчих цін за періоди невиплати грошового доходу помісячно (з грудня 2015 року по лютий 2018 року) до лютого 2026 року, що суперечить визначеному судовим рішенням порядку виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки виплата з порушенням строків відбулась 10 червня 2024 року.

У випадку незгоди позивача з невиплатою відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації втрати частини доходів на виконання рішення суду у справі №280/6353/24, позивач в праві подати до суду відповідний позов. В свою чергу, позовна заява не містить таких вимог до відповідача.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити донарахування позивачу суми компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01 грудня 2015 року по 10 червня 2024 року, виплаченої 10 червня 2024 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року по справі №280/8303/23 у розмірі 27 500,90 гривень із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходу фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходу фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В свою чергу, у справі №280/6353/24 або в інших судових справах не вирішувалось питання щодо належного розміру утримання військового збору, а також здійснення компенсації сум податку з доходу фізичних осіб з нарахованих сум компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а тому зазначені позовні вимоги можуть бути предметом розгляду даної справи.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб із суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №280/6353/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №280/6353/24, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №280/6353/24.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору у розмірі 3,5% від суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №280/6353/24, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 23.06.2026.

Суддя М.С. Лазаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua