Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №240/18852/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/18852/25

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та стягнення коштів, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 153095,36 грн. середнього заробітку за 184 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 25.07.2023 року по 24.01.2024 року включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач допустив затримку розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

19.08.2025 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначено про те, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюється на військовослужбовців, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні зі служби.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України. Місце проходження служби: Військова частина НОМЕР_1 , яка перебуває на забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 звільнений з військової служби з 24.07.2023.

При звільненні зі служби позивачу було виплачено 69829,33 грн.

Остаточний розрахунок з позивачем проведено 23.07.2025 у сумі 185275,59 грн.

Позивач вважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 184 дні (6 місяців) з дня звільнення у відповідності до вимог статті 117 КЗпП у сумі 153095,36 (832,04 грн (середньоденний заробіток) х 184 дні).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, захисту в адміністративному судочинстві підлягають порушені суб`єктом владних повноважень права, свободи або законні інтереси фізичних або юридичних осіб.

При цьому КАС України не передбачає ухвалення двох і більше судових рішень з одних і тих же спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченого грошового забезпечення 153095,36 грн. за весь час затримки виплати - за період з 15.04.2022 року по 23.07.2025 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 у справі №240/20756/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає в невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, який був здійснений 23.07.2025.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 150599,24 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 13.04.2026.

Отже, Житомирським окружним адміністративним судом вже стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за 6 міс. у відповідності до положень ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду справи №240/20756/25 судом було встановлено, що позивач був звільнений 24.07.2023. При звільненні позивачу було виплачено грошове забезпечення в сумі 69829,33 грн. Середньоденний розмір грошового забезпечення позивача на момент звільнення складав 832,04 грн. 23.07.2025 на виконання рішення суду від 31.10.2023 у справі №240/26551/23, яке набрало законної сили, виплачено позивачу грошове забезпечення в сумі 185275,59 грн, однак при цьому відповідачем не було нараховано і виплачено позивачу середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.

Таким чином ОСОБА_1 просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у справі, що розглядається (№240/18852/25) за тих самих обставин, що і у справі №240/20756/25.

Судом не можуть бути задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі, оскільки це призведе до подвійного стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та буде суперечити положенням статті 117 КЗпП України щодо обмеження стягнення не більше як за 6 місяців.

Враховуючи, те, що Житомирським окружним адміністративним судом вже захищене право позивача на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін