Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №705/1720/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1720/26

2-о/705/92/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Заповітряній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в обґрунтування зазначивши наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Родниківка Уманського району Черкаської області помер її син ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав разом з нею, без реєстрації місця проживання, в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка вищевказаної квартири. Син за життя заповіт не складав, вона є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки її другий син – брат покійного, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Вона ж звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності за законом на спадкове майно, але у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено, оскільки не доведено факт їх спільного проживання на момент відкриття спадщини.

Встановлення вказаного факту необхідно їй для належного оформлення спадкових прав, але на цей час іншого шляху, крім судового, для підтвердження такого факту, не існує, тому вона і звернулася до суду з вказаною заявою.

Просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі спадкодавцем, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Родниківка, Уманського району, Черкаської області, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду спільну із представником ОСОБА_4 заяву, в якій просять суд розгляд справи проводити у їх відсутність, вимоги заяви та факти, викладені у ній, підтримують в повному обсязі та просять заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд справу розглянути без його участі, не заперечує проти задоволення заяви та крім того, просить суд заяву задовольнити та встановити факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 разом зі спадкоємцем ОСОБА_3 , на час смерті .останнього.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції заявника, її представника та заінтересованої особи, викладені в заявах, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Верховною радою України 17.07.1997, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа – свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Судом достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис про смерть № 682, зроблено Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Місцем смерті ОСОБА_3 зазначено Черкаська область, Уманський район, с. Родниківка.

Заявник по справі ОСОБА_1 є рідною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього, серії НОМЕР_2 , виданого Уманським міським РАГС Черкаської області, актовий запис про народження № 251.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі сформованому 24.02.2026 за № 84279099, Першою уманською державною нотаріальною конторою, 24.02.2026 було зареєстровано спадкову справу за № 45/2026, номер у спадковому реєстрі 75262541, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до постанови державного нотаріуса Першої уманської державної нотаріальної контори Кравець Г.В. від 24.02.2026 зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_3 , на 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що у спадковій справі відсутні документи щодо підтвердження місця відкриття спадщини разом із померлою особою.

Вказаною постановою нотаріусом також установлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 24.02.2026 про видачу спадщини після смерті її сина – ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , державним нотаріусом Першої уманської державної нотаріальної контори Кравець Г.В., була відкрита спадкова справа № 45/2026. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення справи, спадкові договори, спадкові справи, заповіти на ім`я та від імені ОСОБА_3 були відсутні.

Оформити спадкову справу та видати свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 – неможливо, в зв`язку з відсутністю у спадкоємця факту прийняття спадщини (пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини), що суперечить ст. ст. 1268-1270, 1296 ЦК України. У спадковій справі відсутні документи щодо підтвердження місця відкриття спадщини разом із померлою особою.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_3 на право власності на житло, виданого 04.08.1998 Уманським відділом житлового господарства, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної, спільної, сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заявник по справі ОСОБА_1 зареєстрована за вищевказаною адресою, що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 11.03.1998 Уманським МВ УМВС України в Черкаській області.

Згідно довідки, виданої в.о. голови правління ОСББ «Обрій (І.Гонти 2)» за вих. № 2 від 10.03.2026, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, за вказаною адресою проживав без реєстрації її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до письмових пояснень мешканців будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 , та ОСОБА_6 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_5 , підтверджують, що у квартирі АДРЕСА_6 вказаного будинку проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою з 1987 року проживав її син ОСОБА_3 , до дня його смерті, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку.

Згідно ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Положеннями ст. ст. 80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини проживання заявника разом із спадкодавцем підтверджуються вищенаведеними належними та допустимими доказами, що не викликають у суду будь-якого сумніву.

Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своїм сином ОСОБА_3 на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 має для заявника юридичне значення, оскільки створить умови для реалізації заявником спадкових прав, зокрема підтвердить фактичне прийняття нею спадщини при тому, що інші спадкоємці, які б мали намір прийняти спадщину відсутні. Крім того, як встановлено судом вказане спадкове майно належить на праві спільної сумісної власності заявнику, заінтересованій особі та померлому ОСОБА_3 . Заінтересована особа ОСОБА_2 – син заявника та брат спадкодавця, зареєстрований з 03.10.2000 за адресою: АДРЕСА_7 , що підтверджується відміткою у паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданому 18.12.1997 Уманським МВ УМВС України в Черкаській області. Крім того, ОСОБА_2 у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_3 не звертався та не заперечує проти задоволення заяви і просить суд визнати встановленим факт спільного проживання свого брата на момент його смерті разом з їх матір`ю, заявником по справі ОСОБА_1 .

За встановлених обставин, суд вважає заяву обґрунтованою, оскільки факт, який просить встановити заявник, підтверджений належними та допустимими доказами, не оспорюється іншими особами та його визнання на порушує прав та законних інтересів інших осіб, а тому заява підлягає до задоволення.

За приписами ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (рнокпп НОМЕР_6 ) постійно проживала з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. В. Піньковський