Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №644/4271/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/4271/26

Провадження № 1-кп/644/777/26

22.06.2026

ВИРОК

Іменем України

22 червня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, відомості за яким внесені до ЄРДР від 24.03.2026 року за №12026221180000418, щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Полтава, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 05.12.2016 Октябрським районним судом м.Полтава за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт; 2) 25.01.2018 Київським районним судом м. Полтава за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 3) 13.09.2018 Октябрським районним судом м.Полтава за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання; 4) 16.10.2018 Ленінським районним судом м. Полтава за ч.3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 15.09.2021 року по відбуттю покарання; 5) 15.03.2022 Октябрським районним судом м. Полтава за ч.2 ст.185 до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 6) 21.06.2024 Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі, 7) 10.12.2025 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 391, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі, обвинуваченого за ст. 391 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі вироку від 10.12.2025 Харківського районного суду Харківської області, що набрав законної сили, для відбування покарання прибув 30.01.2026 до Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на підставі наряду Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №22-116/14/14.4/15-26 від 20.01.2026.

По прибуттю у вказану виправну колонію, засудженому ОСОБА_4 були роз`яснені під підпис його права і обов`язки засудженого, відповідно до ст.ст. 103, 107, 110, 113, 133 КВК України. Також, останній попереджений про відповідальність за їх порушення, та під підпис роз`яснені вимоги ст.ст. 391, 392, 393 КК України.

В період відбування покарання в Державній установі «Харківська виправна колонія (№ 43)» неодноразово під підпис раніше був ознайомлений з нормами режиму відбування покарання, правилами поведінки засуджених, правилами внутрішнього розпорядку колонії, нормами дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, зокрема, нормами відповідно до ст.ст. 103, 107, 110, 113, 133 КВК України та нормами кримінальної відповідальності за вчинення засудженими кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 391, 392, 393 КК України.

Незважаючи на те, що представниками адміністрації Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» проводиться профілактична та виховна робота, засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення та перевиховання не став, систематично, злісно порушував встановлений режим відбуття покарання, за що неодноразово піддавався стягненням в дисциплінарному порядку за різні види порушень.

За час відбування покарання в умовах Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» засуджений ОСОБА_4 діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, став на шлях злісної непокори законним вимогам представників адміністрації установи виконання покарання, за що має 40 дисциплінарних стягнень, з яких 36 -у вигляді суворих доган, 3 - у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО), 1 - у вигляді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) строком на 1 місяць на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова № 644/1349/26 від 13.02.2026, за неввічливе ставлення до представників адміністрації, спробу пронести до камери заборонений предмет.

У зв`язку з чим відповідно до ст. 133 КВК України засуджений ОСОБА_4 є злісним порушником режиму утримання як засуджений, який не виконує законні вимоги адміністрації та який протягом року вчинив більше трьох порушень режиму відбуття покарання, за кожне з яких постановою начальника установи були накладені стягнення, які не були достроково зняті та не були погашені у встановленому законом порядку.

Таким чином, ОСОБА_4 є особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, був підданий дисциплінарному стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ), позитивних висновків для себе не зробив, продовжив порушувати встановлений режим утримання та протягом року злісно не підкорявся законним вимогам адміністрації установи виконання покарань за наступних обставин.

Так, 24.03.2026 о 09 годині 10 хвилин, в розташуванні приміщення чергової частини Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)», розміщеної за адресою: м. Харків, вул. Таджицька, 17, у присутності відповідального по установі підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , чергового помічника начальника установи майора внутрішньої служби ОСОБА_7 , фельдшера медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 , а також засуджених ОСОБА_9 , 1985 р.н., бр. №110 та ОСОБА_10 , 1988 р.н., бр. № 120, засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_11 , після відбуття дисциплінарного покарання в приміщенні камерного типу для проведення профілактичної бесіди та подальшого слідування до відділення соціально-психологічної служби було запропоновано прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 для подальшого відбуття покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги ОСОБА_11 , мотивуючи свою відмову власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи. На неодноразові вимоги начальника відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_11 прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 засуджений ОСОБА_4 відповідав відмовою.

Після цього, засудженому ОСОБА_4 додатково були роз`яснені вимоги ст. 391 КК України, ст.ст. 107, 118, 132, 103 КВК України та начальником відділення соціально- психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» ОСОБА_11 засудженому ОСОБА_4 ще раз було запропоновано прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6, на що останній знову відповів категоричною відмовою, мотивуючи виключно власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи.

Скарг на стан здоров`я засуджений ОСОБА_4 не виказував, був оглянутий медичним працівником, за результатом огляду фельдшером медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 була надана довідка, в якій зазначено: «працездатний, виконувати роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії, поліпшенню житлово-побутових умов засуджених може, утримуватися у відділенні може».

Дії засудженого ОСОБА_4 є відкритим, категоричним та демонстративним невиконанням обов`язку, визначеного у ч. 3 ст. 107, ч. 5 ст. 118 КВК України та п. 3 Розділу II «Основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5.

Також, 24.03.2026 о 10 годині 10 хвилин, в розташуванні приміщення чергової частини Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)», у присутності відповідального по установі підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , чергового помічника начальника установи майора внутрішньої служби ОСОБА_7 , фельдшера медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 , а також засуджених ОСОБА_9 , 1985 р.н., бр. № 110 та ОСОБА_10 , 1988 р.н., бр. № 120, засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_11 після відбуття дисциплінарного покарання в приміщенні камерного типу для проведення профілактичної бесіди та подальшого слідування до відділення соціально-психологічної служби знову було запропоновано прослідувати до відділення соціально- психологічної служби № 6 для подальшого відбуття покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги ОСОБА_11 , мотивуючи свою відмову власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи. На неодноразові вимоги начальника відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_11 прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 засуджений ОСОБА_4 відповідав відмовою.

Після цього, засудженому ОСОБА_4 знову додатково були роз`яснені вимоги ст. 391 КК України, ст.ст. 107, 118, 132, 103 КВК України та начальником відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_11 засудженому ОСОБА_4 ще раз було запропоновано прослідувати до відділення соціально- психологічної служби № 6, на що останній знову відповів категоричною відмовою, мотивуючи виключно власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи.

Скарг на стан здоров`я засуджений ОСОБА_4 не виказував, був оглянутий медичним працівником, за результатом огляду фельдшером медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 була надана довідка, в якій зазначено: «працездатний, виконувати роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії, поліпшенню житлово-побутових умов засуджених може, утримуватися у відділенні може».

Дії засудженого ОСОБА_4 є відкритим, категоричним та демонстративним невиконанням обов`язку, визначеного у ч. 3 ст. 107, ч. 5 ст. 118 КВК України та п.3 Розділу II «Основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5.

Також, 24.03.2026 об 11 годині 10 хвилин, в розташуванні приміщення чергової частини Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)», у присутності відповідального по установі підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , чергового помічника начальника установи майора внутрішньої служби ОСОБА_7 , фельдшера медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 , а також засуджених ОСОБА_9 , 1985 р.н., бр. № 110 та ОСОБА_10 , 1988 р.н., бр. № 120, засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_11 після відбуття дисциплінарного покарання в приміщенні камерного типу для проведення профілактичної бесіди та подальшого слідування до відділення соціально- психологічної служби знову було запропоновано прослідувати до відділення соціально- психологічної служби № 6 для подальшого відбуття покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги ОСОБА_11 , мотивуючи свою відмову власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи. На неодноразові вимоги начальника відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_11 прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 засуджений ОСОБА_4 відповідав відмовою.

Після цього, засудженому ОСОБА_4 знову додатково були роз`яснені вимоги ст. 391 КК України, ст.ст. 107, 118. 132, 103 КВК України та начальником відділення соціально-психологічної служби № 6 відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_11 засудженому ОСОБА_4 ще раз було запропоновано прослідувати до відділення соціально- психологічної служби № 6, на що останній знову відповів категоричною відмовою, мотивуючи виключно власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи.

Скарг на стан здоров`я засуджений ОСОБА_4 не виказував, був оглянутий медичним працівником, за результатом огляду фельдшером медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_8 була надана довідка, в якій зазначено: «працездатний, виконувати роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії, поліпшенню житлово-побутових умов засуджених може, утримуватися у відділенні може».

Дії засудженого ОСОБА_4 є відкритим, категоричним та демонстративним невиконанням обов`язку, визначеного у ч. 3 ст. 107, ч. 5 ст. 118 КВК України та п.3 Розділу II «Основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5.

Окрім цього, 08.04.2026 о 16 годині 34 хвилин, в розташуванні приміщення чергової частини Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)», у присутності чергового помічника начальника установи старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_12 , відповідального по установі підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 , фельдшера медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_13 , а також засуджених ОСОБА_9 , 1985 р.н., бр. № 110 та ОСОБА_10 , 1988 р.н., бр. № 120, засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючим обов`язки заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальником відділу соціально-психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» капітаном внутрішньої служби ОСОБА_14 , під час знаходження та відбування ОСОБА_4 покарання в дільниці посиленого контролю ДУ «Харківська виправна колонія (№43)», до якого останнього було поміщено після відбуття дисциплінарного покарання в приміщенні камерного типу для проведення профілактичної бесіди та подальшого слідування до відділення соціально-психологічної служби знову була пред`явлена вимога прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 або до будь-якого іншого відділення СПС для подальшого відбуття покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги ОСОБА_14 , мотивуючи свою відмову власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи. На неодноразові вимоги заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальником відділу соціально-психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_14 прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 6 засуджений ОСОБА_4 відповідав відмовою.

Після цього, засудженому ОСОБА_4 знову додатково були роз`яснені вимоги ст. 391 КК України, ст.ст. 107, 118, 132,103 КВК України та заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи - начальником відділу соціально-психологічної роботи Державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_14 засудженому ОСОБА_4 ще раз було запропоновано прослідувати до відділення соціально- психологічної служби № 6, на що останній знову відповів категоричною відмовою, мотивуючи виключно власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи.

Скарг на стан здоров`я засуджений ОСОБА_4 не виказував, був оглянутий медичним працівником, за результатом огляду фельдшером медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_13 , була надана довідка, в якій зазначено: «працездатний, виконувати роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії, поліпшенню житлово-побутових умов засуджених може, утримуватися у відділенні може».

Дії засудженого ОСОБА_4 є відкритим, категоричним та демонстративним невиконанням обов`язку, визначеного у ч. 3 ст. 107, ч. 5 ст. 118 КВК України та п. 3 Розділу II «Основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5.

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав, надав суду покази аналогічні викладеним в обвинувальному акті, дійсно не виконував вимоги адміністрації, дійсно до нього застосовані дисциплінарні стягнення неодноразово, був поміщений до ДІЗО та ПКТ, але пояснював це тим, що він боїться перебувати в установі, оскільки в даному регіоні тривають постійні тривоги, обстріли, він дуже сподівається, що його переведуть в іншу установу. Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, готовий нести відповідальність, просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доказана, його дії слід кваліфікувати за ст. 391 КК України, тобто злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.

Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила правопорушення. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.

Обставин які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено, обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Суд враховує дані, що характеризують особу обвинуваченого, що раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, неодноразово відбував покарання у вигляді позбавлення волі, в останнє був засуджений Харківським районним судом Харківської області саме за ст. 391 КК України. Під час відбуття покарання в ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» характеризується незадовільно, як особа, що буде намагатись маніпулювати оточуючими з метою реалізації власних задумів або створення найбільш сприятливих для себе умов відбування покарання, як особа що має за період відбування покарання чисельні стягнення, тому числі у вигляді поміщення до ДІЗО, поміщення до ПКТ, при цьому не має жодного заохочення.

Відповідно до вимог ст. 391 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, злочин, в період відбування покарання за аналогічний злочин, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

Відповідне покарання є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд враховує, що ОСОБА_4 під час відбування покарання за вироком від 10.12.2025 року Харківського районного суду Харківської області, вчинив нове кримінальне правопорушення, злочин, станом на 22.06.2026 року ОСОБА_4 відбуто за вироком покарання у вигляді 6 місяців 12 днів позбавлення волі, невідбутий строк складає 3 роки 1 місяць 19 днів. З урахування наведеного, при призначенні остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати часткове складання призначеного покарання за даним вироком з невідбутою частиною покарання та до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання терміном 2 роки позбавлення волі.

Запобіжний захід в рамках провадження не обирався. Початок строку відбування покарання підлягає обрахуванню з моменту проголошення даного вироку.

Витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2025 року, та за даним вироком остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку, а саме з 22.06.2026 року.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду, з урахуванням вимог ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя ОСОБА_1