Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №642/3138/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 21 червня 2026 р.

Справа: №642/3138/26

Суддя: Гримайло А. М.

Справа № 642/3138/26

Провадження № 3/642/733/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду з ВП № 2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення ВБА №204130 від 13 квітня 2026 року вбачається, що 13.04.2026 близько 14:13 год., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 перебуваючи у місці надання ігрових послуг в приміщенні здійснив продаж алкогольного напою- пива «Blanck» 0,5 л. без наявності ліцензії на здійснення такої господарської діяльності, чим порушив вимоги п. 7 ст. 16 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду повідомлявся належним чином, через канцелярію суду 09.06.2026 подав клопотання про закриття провадження у справі № 642/3138/26 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Розгляд адміністративного матеріалу просив здійснювати без його участі.

Провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КпАП України не визнає у повному обсязі, оскільки 13 квітня 2026 року о 14 годині 13 хвилин, він не перебував за адресою: м. Харків, пров. Володимира Усенка, буд. 25-А, не здійснював продаж алкогольного напою пива «Blanck» 0,5 л у приміщенні комп`ютерного клубу «Ікс Бейс». Він зареєстрований як фізична особа-підприємець (реєстраційний номер 2004800000000263638 від 04.02.2022 року) та здійснює господарську діяльність відповідно до Закону та з дотриманням діючого законодавства України. Як ФОП ОСОБА_1 має найманого працівника ОСОБА_2 , який працює з 27.11.2023 на посаді адміністратора комп`ютерного клубу «Ікс Бейс», що розташований за адресою: м. Харків, пров. Володимира Усенка, буд. 25-А. 13.04.2026 приблизно між 15.30 год та 16.00 год йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що до приміщення комп`ютерного клубу «Ікс Бейс» прибули працівники податкової служби та працівники поліції, які повідомили, що начебто у клубі здійснюється продаж алкогольних напоїв, а також повідомив, що вказані особи очікують його, як ФОП, який здійснює господарську діяльність у вказаному комп`ютерному клубі. По прибуттю у приміщення комп`ютерного клубу «Ікс Бейс», працівники поліції за його участю почали складати матеріали та відбирати пояснення. У подальшому в процесі спілкування з працівниками поліції та податкової інспекції мені стало відомо, що відвідувач клубу ОСОБА_3 є також працівником податкової служби та він почав зазначати, що придбав пиво начебто у адміністратора. На вимогу ОСОБА_1 щодо надання фіскального чеку чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував придбання ним пива саме у адміністратора комп`ютерного клубу «Ікс Бейс» надано не було, як і не було надано доказів того, що рідина коричневого кольору, що перебувала у пластиковому стакані (одноразового використання) ємкістю 0,5л, який перебував у руках ОСОБА_3 , дійсно є алкогольним напоєм — саме пивом «Blanck».

ОСОБА_1 вказує, що доданий до матеріалів справи протокол не може бути належним та допустимим доказом йог винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення та взагалі прийматися судом до уваги, оскільки містить інформацію, яка фактично не відповідає обставинам справи.

Крім того, зазначив, що зі змісту рапорту вбачається, що 13.04.2026 о 15 год 18 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 13.04.2026 о 15 гол 18 хв за адресою: АДРЕСА_2 заявниця з податкової служби повідомила, що виявила порушення правил тотівлі, а саме торгівлю алкоголем без ліцензії в кіберклубі «Ікс Бейс». Заявник ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас, зі змісту протоколу серії ВБА № 204130 від 13.04.2026, вбачається, що начебто порушення вчинено та виявлено 13.04.2026 о 14:13 год.

Отже, порівняльний аналіз вказаних документів свідчить про наявність, розбіжностей, як і свідчить про відсутність у протоколі серії ВБА № 204130 від 13.04.2026, достовірної та належної інформації щодо події, яка є предметом судового розгляду.

Вказаний рапорт не є доказом вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а лише містить інформацію щодо звернення певної особи на лінію 102, зміст звернення та вчиненні працівником поліції процесуальні дії за результатом відпрацювання звернення.

Окрім цього, ОСОБА_1 вказує на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження тверджень ОСОБА_3 , який є працівником ГУДПС у Харківській області, щодо:

проведення ним контрольно розрахункової операції за адресою: АДРЕСА_2 , відповідних повноважень на проведення такої контрольно розрахункової операції;

придбання у приміщенні комп`ютерного клубу «Ікс Бейс», а також у безпосередньо ФОП ОСОБА_1 келиху пива «Бланш» св. 0,5 за 90.00 грн.

Враховуючи викладене, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які мають кардинальні розходження між собою, не можуть бути належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та прийматися судом до уваги, а тим паче як доказ вчинення адміністративного правопорушення.

Зі змісту протоколу огляду та вилучення вбачається, що 13.04.2026 ДОП СП ВП № 2 ХРУП № З ГУ НП в Харківській області капітаном поліції Швец А.І. відповідно до ст. 264, 265 КУпАП проведено огляд приміщення за адресою: м. Харків, пров. Володимира Усенка, буд. 25А, X-base cyber club. Під час огляду вилучено пиво Kronenbourg 1664 Blanck 0,5 л — 9 шт.

Під час проведення вказаного огляду, як зазнача ОСОБА_1 , він одразу ж повідомив працівника поліції про те, що у побутовому холодильнику, розташованому у службовому приміщенні, до якого окрім нього ніхто немає доступу, оскільки приміщення закривається на замок, ключ від якого є тільки у нього, знаходяться 9 банок пива, які поміщенні туди особисто ним для власного споживання у неробочий час, зокрема під час особистого відпочинку та перегляду футбольних матчів.

Після цього, працівник поліції, фактично не вилучаючи банки з пивом у кількості 9 штук та навіть не достаючи їх з холодильника, повідомив, що вказані банки пива передані йому під особисте зберігання та потрібно скласти письмову розписку, яка й була складена ним особисто під диктовку працівника поліції.

Звертає увагу суду на те, що складений протокол огляду та вилучення від 13.04.2026 не містить в собі повну Інформацію, зокрема щодо конкретизації приміщення, де було відшукано пиво, оскільки безпосередньо X-base cyber club не займає усе приміщення підвального та багатоквартирного будинку 25А по провул. Володимира Усенка в місті Харкові. Також і не містить інформації чи приміщення, у якому вилучено пиво відноситься до торгової зали, чи до категорії інших службових приміщень.

Поряд з цим, до протоколу не долучено фотографії вилучених алкогольних виробів, як і не долучено фотографії місцезнаходження вилучених алкогольних виробів.

Отже, вказаний протокол огляду та вилучення як самостійно, так і у сукупності із іншими доказами не підтверджує факту здійснення мною продажу алкогольних напоїв у приміщенні X- base cyber club. У той же час, саме по собі перебування у службовому приміщенні клубу, яке є приміщенням з обмеженим доступом, 9 банок пива жодним чином не доводить їх продаж.

А тому, не може вважатися належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та взагалі прийматися судом до уваги, оскільки містить інформацію, яка фактично не відповідає обставинам справи.

Враховуючи викладене, вважає, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили, порушення ним ліцензійних вимог та як наслідок вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів. Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до зазначеної правової норми прямої дії судом проведена повна та всебічна оцінка зібраних доказів.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого «Рішення ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відтак за своєю юридичною конструкцією диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, тому у протоколі про адміністративне правопорушення, серед обов`язкових ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, є наведення конкретного нормативно-правового акту, з викладенням пункту, частини та статті відповідного нормативного акту, який покладає на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, певні обов`язки.

Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Безпосередня участь – це зазначена діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Підприємницькою може вважатись лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати діяльність господарюючого суб`єкта підприємницькою.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у наявності умислу. Суб`єктами правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Відповідно до правової суті самих понять, визначених національним законодавством в сфері підприємницької діяльності, а саме ст.ст.3,42 Господарського Кодексу України, ст.1 Закону України «Про підприємництво», ст.1 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності», правових позицій, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, як правило з метою отримання прибутку (комерційна діяльність).

За визначенням ст. 14.1.36 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст.3ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Стаття 42ГК України визначає, що підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, обов`язковою ознакою господарської підприємницької діяльності є її систематичність та отримання прибутку від такої діяльності.

Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона (в тому числі й продаж товарів) здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним і беззаперечним доказам, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 13.04.2026 зазначено, що 13 квітня 2026 року вбачається, що 13.04.2026 близько 14:13 год., за адресою: м.Харків, пров. Володимира Усенка, буд. 25А, гр. ОСОБА_1 перебуваючи у місці надання ігрових послуг в приміщенні здійснив продаж алкогольного напою - пива «Blanck» 0,5 л., разом з цим, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП, то у такому випадку при складанні протоколу систематичність продажу не є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, оскільки діяльність фізичної особи підприємця сама по собі передбачає систематичне здійснення господарської діяльності з огляду на поняття такої.

Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення не відображено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, в матеріалах справи взагалі відсутні докази продажу, оскільки не було здійснено та оформлено належним чином контрольної закупки, не засвідчено взагалі факт торгівлі та здійснення її саме останнім.

Неконкретність обставин у протоколі, де все викладено загальними фразами, є серйозним порушенням права на захист, гарантованого статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, оскільки це не дозволяє особі зрозуміти суть обвинувачення і належно підготувати свій захист, і ЄСПЛ неодноразово визнавав це порушенням, що робить таке обвинувачення неправомірним, і вимагає від держави чіткого, детального викладення, що включає час, місце, спосіб та наслідки діяння, а не лише загальні формулювання.

Також, матеріали про адміністративне правопорушення не містять відомостей, які б підтверджували отримання ОСОБА_1 виручки від здійснення господарської діяльності.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, полягає у здійсненні господарської діяльності, тобто, процесу обміну товарами та грошима.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу тютюнових виробів, тобто, виручки, яка, відповідно до санкції ч.1 ст. 164 КУпАП, повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

Сам протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження його іншими об`єктивними доказами здійснення систематичної господарської діяльності з відповідними порушеннями, як і визнання вини ОСОБА_1 , не можуть бути однозначними та достатніми доказами наявності в його діях складу даного правопорушення поза розумним сумнівом.

За таких обставин, судом встановлено, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано доказів, які б беззаперечно підтверджували здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164,221,247,283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.М. Гримайло

Оригінал: reyestr.court.gov.ua