Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №638/15522/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/15522/25

Провадження № 2/638/2489/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Смирнова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Євженко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника – адвоката Кутового Григорія Ігоровича звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова до ОСОБА_2 з позов, в якому просить стягнути суму боргу у розмірі 19 900 доларів США. Також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США, строком на два тижні про що було складено розписку. Відповідач повернув грошові кошти частково, а саме 100 доларів США. В подальшому відповідач коштів не повертав.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, повідомлялися належним чином. Просили розгляд справи проводити за їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечували.

У судове засідання відповідач повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ухвали суду від 23 червня 2026 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідачки про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує слухати справу за відсутності сторін, та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з розпискою від 26.10.2021 ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 20 000 доларів США у ОСОБА_1 , терміном на два тижні.

Відповідно до розписки від 10.09.2022 ОСОБА_1 даною розпискою підтвердив факт отримання грошових коштів від ОСОБА_2 у розмірі 100 доларів США в рахунок погашення ним заборгованості за розпискою від 26.10.2021. Станом на 10.09.2022 борг ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 19 900 доларів США.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Тлумачення ст. 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей (Постанова Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 194/1126/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі

№ 6-1967цс15 викладено правовий висновок, що на підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором. Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Як встановлено судом між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики шляхом написання розписки, яка містить зобов`язання ОСОБА_2 повернути надані кошти терміном у два тижні та підтвердження того, що він отримав кошти у розмірі 20 000 доларів США 26.10.2021, вказане підтверджує наявність боргового зобов`язання у відповідача перед позивачем.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 повернув борг частково, а саме у розмірі 100 доларів США, про що позивач надав відповідачу розписку із підтвердження отримання вказаної суми.

Згідно з ч. 2,3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2018 року у справі № 544/174/17 (провадження № 61-21724св18) зроблено висновок щодо застосування положень статті 545 ЦК України і вказано, що у статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань, зокрема позики, виражених через іноземну валюту, не суперечить законодавству України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 301/2052/18)

Отже, у разі отримання в позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку саму суму грошей (суму позики), тобто таку ж суму грошових коштів в іноземній валюті, яку він отримав у позику (ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Зважаючи на те, що оригінал розписки від 26.10.2021 знаходиться у позивача та нею засвідчений факт отримання відповідачем 20 000 доларів США, які останній зобов`язався повернути позивачу у термін два тижні, що не було виконано в повному обсязі (повернення грошових коштів у розмірі 100 доларів США), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6 598,69 грн.

Керуючись ст.4, 6, 7, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) заборгованість у розмірі 19 900 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот) доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 598 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 69 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов