Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №569/12216/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12216/26

1-кп/569/2351/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025180000000071

від 22.01.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корець, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, із вищою освітою, військовослужбовця, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

1.1. 26.02.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025180000000071 від 22.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , Особа_1, Особа_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

1.2. Ухвалою Рівненського міського суду від 27.02.2026 призначено підготовче судове засідання.

1.3. Ухвалою Рівненського міського суду від 12.03.2026 підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд кримінального провадження.

1.4. 18.05.2026 до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

1.5. Ухвалою Рівненського міського суду від 18.05.2026 матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, виділено в окреме провадження із матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , Особа_1, Особа_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, для розгляду угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

2. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

Згідно з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з монтажником 2-го монтажного відділення 2-го монтажного взводу 3-ї монтажної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом Особа_1 та Особа_2, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловили ОСОБА_6 пропозицію у наданні неправомірної вигоди для себе та третім особам в загальній сумі 6000 доларів США за вплив на прийняття рішення невстановленими працівниками медичних установ Рівненської області щодо оформлення відповідних документів, на членів військової – лікарської комісії щодо прийняття висновку про визнання ОСОБА_6 за станом здоров`я придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, а також на посадових осіб військової частини НОМЕР_2 щодо не вчинення дій із супроводу військовослужбовців до лікувальних закладів та іншого пов`язаного з проходженням служби.

Надалі, ОСОБА_4 06.02.2025, близько 10 год 00 хв, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_2 та солдатом Особа_1, продовжуючи протиправну діяльність, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу магазину «САМ-МАРКЕТ» по АДРЕСА_3 , одержали частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 20 829,2 гривень) за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленими працівниками КНП «Олександрійська лікарня» Олександрійської сільської ради Рівненського району про поміщення на лікування та оформлення відповідних медичних документів.

У подальшому, 17.02.2025, близько 10 год 00 хв, продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_4 та Особа_2, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_1, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу магазину «САМ-МАРКЕТ» по вулиці О. Теліги, 21 А в місті Рівному, під час зустрічі з ОСОБА_6 , висловили останньому пропозицію про надання частини раніше обумовленої неправомірної вигоди, після чого Особа_2 отримав частину неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 166 519,6 гривень) для себе та третіх осіб, за здійснення ними впливу на прийняття рішення невстановленими членами військової – лікарської комісії щодо прийняття висновку про визнання останнього придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Далі, 12.03.2025, о 09 год 49 хв Особа_2, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та Особа_1, продовжуючи реалізацію спільного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , з власного мобільного телефону через месенджер «WhatsApp» повідомив Особа_1 про необхідність надання ОСОБА_6 частини раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 62 118,6 гривень) за вплив на посадових осіб військової частини НОМЕР_2 щодо не вчинення дій з супроводу військовослужбовців до лікувальних закладів та іншого пов`язаного з проходженням служби.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди, в невстановлений досудовим розслідуванням час, Особа_2 продовжуючи протиправну діяльність, з метою не викриття протиправної діяльності та уникнення всіх можливих ризиків її викриття, залучив невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка 15.03.2025, близько 16 год 30 хв, перебуваючи поряд з житловим будинком №18 по вулиці Студентська в місті Рівне, отримала від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в сумі 1500 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 62 290,5 гривень) для Особа_2, ОСОБА_4 та Особа_1, за здійснення ними впливу на посадових осіб військової частини НОМЕР_2 щодо не вчинення дій з супроводу військовослужбовців до лікувальних закладів та іншого пов`язаного з проходженням служби

Крім того, ОСОБА_4 , 10.02.2025 близько 17 год 20 хв, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_2, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу КНП «Здолбунівська ЦМЛ», що по вулиці Степана Бандери, 1 у місті Здолбунів Рівненської області, під час зустрічі з ОСОБА_7 , висловили останній пропозицію про надання їм та третім особам раніше обумовленої неправомірної вигоди, після чого отримали частину неправомірної вигоди у розмірі 2500 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 103 683,25 гривень) за здійснення ними впливу на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 про надання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу у Збройних Силах України під час мобілізації.

Крім того, ОСОБА_4 , 14.02.2025, близько 12 год 00 хв, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_2, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи поблизу КНП «Здолбунівська ЦМЛ», що по вулиці Степана Бандери, 1 у місті Здолбунів Рівненської області, під час зустрічі з ОСОБА_7 , висловили останній пропозицію про надання їм та третім особам раніше обумовленої неправомірної вигоди, після чого отримали частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 41 799,6 грн.) та 17000 гривень за здійснення ними впливу на прийняття рішення невстановленими досудовим розслідуванням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зняття військовозобов`язаного ОСОБА_9 з розшуку, як особу, яка ухиляються від призову за мобілізацією до Збройних Сил України у період дії правового режиму воєнного стану, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

Крім того, ОСОБА_4 , 29.05.2025, близько 12 год 00 хв, діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_2 та монтажником 2-го монтажного відділення 2-го монтажного взводу 3-ї монтажної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом Особа_1, на виконання спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, під час зустрічі із ОСОБА_10 , яка відбулася поблизу ТЦ «Novus», що по вулиці Василя Червонія 26 у місті Рівне, висловили ОСОБА_10 пропозицію щодо надання їм та третім особам неправомірної вигоди у розмірі 14 000 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 582 264,2 гривень) за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 про скерування останнього на проходження військово-лікарської комісії з подальшим направленням до медичних установ для проходження додаткових медичних обстежень та написання відповідного діагнозу на підставі якого ОСОБА_10 матиме правові підстави бути визнаним непридатним за станом здоров`я для проходження військової служби у Збройних Силах України.

Надалі, 04.06.2025, близько 11 год 48 хв, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із Особа_2 та солдатом Особа_1, продовжуючи свою протиправну діяльність, перебуваючи поблизу ТЦ «Novus», що по вул. Василя Червонія 26 у місті Рівне, реалізовуючи спільний злочинний намір, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, одержали від ОСОБА_10 раніше обумовлену неправомірної вигоди у розмірі 14000 доларів США (згідно з курсом НБ України становить 582 264,2 гривень) за вплив на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановленими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішення про скерування останнього на проходження військово-лікарської комісії з подальшим направленням до медичних установ для проходження додаткових медичних обстежень та написання відповідного діагнозу на підставі якого ОСОБА_10 матиме правові підстави бути визнаним непридатним за станом здоров`я для проходження військової служби у Збройних Силах України.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

3. Відомості про укладену угоду про визнання винуватості

3.1. 18.05.2026 між прокурором Рівненської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

3.2. За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

3.3. В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке запропоновано призначити суду за результатами затвердження угоди, у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та із покладенням на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

3.5. Окрім зазначеного, угодою передбачені наслідки її укладення та затвердження, визначені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання викладені у ст. 476 КПК України.

4. Позиції учасників судового провадження

4.1. Прокурор у судовому засіданні підтвердив добровільність укладання угоди сторонами, зазначив про відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства і просив затвердити її. Наголосив, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства в частині забезпечення швидкого судового провадження з дотриманням прав обвинуваченого. За твердженням прокурора, умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а виконання взятих на себе за угодою зобов`язань обвинуваченим не є неможливим для нього.

4.2. Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що угода укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось, повідомив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в угоді та обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та щиро розкаюється.

Вказав, що цілком розуміє наявність у нього права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Обвинувачений зазначив, що обізнаний про вид та розмір покарання, погоджується на призначення такого покарання, а також підтвердив, що усвідомлює правові наслідки невиконання угоди.

4.3. Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала угоду про визнання винуватості. Наголосила на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Також захисник підтвердила, що була залучена до процедури укладання угоди з моменту її ініціювання та роз`яснила обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання. Просила при призначенні покарання врахувати позитивні характеристики обвинуваченого, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

5. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та КК України

При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості та долучені до угоди документи, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та захисника, суд дійшов таких висновків.

5.1. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

В даному кримінальному провадженні угода між прокурором та ОСОБА_4 складена та підписана 18.05.2026 у присутності захисника, адвоката – ОСОБА_5 , про що сторони підтвердили і в судовому засіданні та пояснили, що угоду про визнання винуватості укладено за ініціативою обвинуваченого, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України.

У п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані).

Судом встановлено, що між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів, та відповідно до примітки до ст. 45 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень. В судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість та надав викривальні показання щодо інших співучасників злочину, крім того, кримінальним правопорушенням не було завдано жодної майнової чи моральної шкоди, що свідчить про дотримання вимог п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України.

Відповідно до змісту обвинувального акта, у цьому кримінальному провадженні потерпілих немає.

Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у ст. 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону. При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті, і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченим.

В угоді зазначені обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, зокрема, ступінь та характер сприяння обвинуваченого у кримінальному провадженні, характер і тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження.

Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.

5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні.

Наявність суспільного інтересу в угоді, збалансованого між державними і особистими інтересами, полягає в досягненні, перш за все, завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також у забезпечені швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загалом своєчасне розкриття кримінальних правопорушень, призначення справедливого покарання винній особі, відшкодування матеріальних збитків в узгодженому розмірі є свідченням наявності суспільного інтересу.

В цьому кримінальному провадженні суд встановив наявність інтересу для суспільства в затвердженні угоди про визнання винуватості, який полягає у своєчасному розкритті кримінального правопорушення, що забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи, досягнення цілей та завдань кримінального провадження при мінімальних затратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури та судові органи.

Суд вважає, що наявність суспільного інтересу також полягає в запобіганні повторному вчиненню кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами та у сприянні формуванню у суспільства невідворотності покарання за вчинене правопорушення. Сам обвинувачений та інші особи мають можливість оцінити негативні наслідки вчинення кримінальних правопорушень та відмовитись від їх вчинення у майбутньому.

На переконання суду, інтерес для суспільства полягає також в тому, щоб ОСОБА_4 , розуміючи серйозність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, в подальшому не здійснюватиме одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та не посягатиме своїми діями на державні інтереси.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості суспільному інтересу.

5.3. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє, чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших сторін.

Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Суд враховує, що в кримінальному провадженні відсутні потерпілі.

Крім того, з дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.

За таких обставин умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

5.4. Щодо добровільності укладення угоди.

Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, мають спричинити відмову у її затвердженні судом.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник – ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність будь-яких скарг на дії сторони обвинувачення.

Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

З огляду на зазначене, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою, та дійшов висновку, що укладення угоди відповідає дійсній волі сторін.

5.5. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Пункт 5 ч. 4 ст. 474 КПК України зобов`язує суд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження; викривати злочинні дії інших співучасників злочину у вказаному кримінальному провадженні; внести кошти в сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень на спеціальний рахунок для отримання благодійної допомоги військовій частині НОМЕР_3 з метою підтримки Збройних Сил України.

У судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість, підтвердив обставини, викладені у формулюванні обвинувачення, надав відповідні показання щодо себе та викривальні показання щодо протиправних дій інших співучасників.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 230Т007LE9 від 18.06.2026 вбачається, що ОСОБА_11 сплатив 600 000 (шістсот тисяч) гривень на спеціальний рахунок для отримання благодійної допомоги військовій частині НОМЕР_3 . України .

Тим самим обвинувачений виконав взяті на себе зобов`язання у цій частині.

Також, в судовому засіданні встановлено, що визначене в угоді покарання і інші обов`язки є для обвинуваченого зрозумілими та посильними для виконання.

Наведене у своїй сукупності вказує на можливість виконання обвинуваченим взятого на себе зобов`язань за умовами угоди.

5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.

Суд вважає, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті та зазначені в угоді про визнання винуватості, а також їх підтвердження обвинуваченим у присутності захисника обґрунтовано свідчить про існування підстав для визнання ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

5.7. Щодо відповідності узгодженого сторонами угоди покарання вимогам КПК України та КК України.

За приписами ст. 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням, у випадку досягнення такої домовленості.

Частиною 5 ст. 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченим покарання на предмет відповідності вимогам закону.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом угоди про визнання винуваті сторони погодили покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки із звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та із одночасним покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При вирішенні питання про те, чи є узгоджене сторонами покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, є особою молодого віку та утримує неповнолітню дитину.

Суд також враховує обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його позитивні характеристики, наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щирого каяття, що ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної діяльності, осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, відсутність заподіяної кримінальними правопорушеннями матеріальної шкоди, демонстрацію готовності понести заслужене покарання, зокрема внесення коштів на загальну суму 600 000 гривень на спеціальний рахунок для отримання благодійної допомоги військовій частині НОМЕР_3 з метою підтримки Збройних Сил України, а також надання викривальних показань щодо протиправних дій інших співучасників кримінальних правопорушень, суд прийшов до висновку, що покарання обвинуваченому необхідно призначити із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Суд дійшов висновку, що узгоджене сторонами покарання ОСОБА_4 здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання, буде відповідати тяжкості вчиненого правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

6. Висновки суду

З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

7.1. Процесуальні витрати

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

При цьому солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Крім того, згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» №11 від 07 липня 1995 року у справі, в якій засуджено декількох осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.

Судом встановлено, що загальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні №12025180000000071 від 22.01.2025 становлять 16 963 гривень 20 копійок.

Таким чином, на думку суду, у випадку ухвалення обвинувального вироку відносно всіх обвинувачених, між ними підлягатимуть розподілу судові витрати в сумі 16 963 гривень 20 копійок в рівних долях, що складає 5654 гривні 40 копійок з кожного обвинуваченого.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 витрати на проведення судових експертиз 5654 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 40 (сорок) копійок підлягають стягненню з обвинуваченого.

7.2. Щодо спеціальної конфіскації

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, були предметом кримінального правопорушення.

Судом встановлено що ОСОБА_4 отримано частину неправомірної вигоди в розмірі 164 397 (сто шістдесят чотири тисячі триста дев`яносто сім) гривень, які ним були використані.

Відповідно до ч. 2 ст. 96-2 КК України якщо конфіскація грошей зазначених у частині першій цієї статті, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Враховуючи вищевикладене слід застосувати положення ст. 96-1, ст. 96-2 КК України та конфіскувати співмірну суму, отриману ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди грошових коштів, а саме 164 397 (сто шістдесят чотири тисячі триста дев`яносто сім) гривень.

7.3. Запобіжні заходи

Згідно з ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді від 06.06.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст 194 КПК України. Застава за ОСОБА_4 внесена ОСОБА_12 .

Отже, на момент ухвалення вироку щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави. Враховуючи відсутність нарікань на процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та його поведінку під час судового провадження, яка свідчить про те, що визначений розмір застави був достатнім для забезпечення належного виконання ними своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про скасування запобіжного заходу у вигляді застави після набрання вироком законної сили. Внесені заставодавцем кошти підлягають поверненню.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 376, 468-470, 472-476, 615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 18.05.2026 між прокурором Рівненської Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025180000000071 від 22.01.2025.

2. Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

3. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України обчислювати з дня проголошення вироку.

4. Після набрання вироком законної сили скасувати застосований до ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 06.06.2025 запобіжний захід у вигляді застави. Повернути ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_4 ) заставу у розмірі 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень, внесену на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 06.06.2025.

5. На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави грошові кошти в сумі 164 397 (сто шістдесят чотири тисячі триста дев`яносто сім) гривень, належні обвинуваченому ОСОБА_4 .

6. Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 5654 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 40 (сорок) копійок.

7. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та обмежень, визначених у ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду.

8. Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

9. Суд на підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копію повного тексту вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_13