Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №160/2901/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокуСправа №160/2901/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №7 від 20.01.2026 року «Про застосування до працівників ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірний наказ прийнятий за висновком службового розслідування, яким на переконання позивача, не встановлено факту порушення ним службової дисципліни.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі №160/2901/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Департаменту патрульної поліції Національної поліції України не погоджується з позовними вимогами, вказуючи на таке.

Враховуючи вимоги діючих нормативно-правових актів, матеріали службового розслідування, 17.12.2025 позивач вчинив дисциплінарний проступок під час несення служби, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та частини п`ятої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини другої статті 262 КУпАП та посадової інструкції, та полягає у нездійсненні затримання й доставлення ОСОБА_2 , який відповідно до відомостей системи «ІПНП» у встановленому законом порядку відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту, дисциплінарною комісією не встановлено.

До обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, дисціплінарна комісія відносить вчинення ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

З результатом проведеного службового розслідування, відповідно до наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамент патрульної поліції від 08.10.2025 №128 «Про застосування до працівників Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення», до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на підставі п. 2 ч. 3 ст. 13, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, з яким останні ознайомилися 22.10.2025.

Вищевказаний дисциплінарний проступок ОСОБА_1 вчинив виключно з власної провини та через особисту недисциплінованість, що негативно впливає на рівень виконання і дотримання службової дисципліни у відокремлених підрозділах Департаменту патрульної поліції, та як наслідок, може слугувати негативним прикладом для інших працівників поліції.

Ухвалою суду від 16.04.2026 продовжено строк розгляду справи на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Наказом Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.01.2026 №7 «Про застосування до працівників полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, дисциплінарного стягнення», за учинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та частини п`ятої статті 24 Закону України «Про національну поліцію», пункту 1 частини другої статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 1, 3 розділу І, підпункту 2.2.1 пункту 2.2. розділу ІІ Типової посадової інструкції інспектора ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про затвердження посадових інструкцій» від 10 червня 2025 року №1917, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13, з урахуванням частини восьмої статті 19, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, застосовано до інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0009502) дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Підставою для видання наказу про притягнення ОСОБА_1 – позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування від 19.01.2026, проведеного з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у доповідній записці старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі ВМАЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП) капітана поліції Червякова Микити Олеговича, зареєстрованої 03.01.2026 за №23вн/41/19/1-2026,за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП ) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_3 за подією, що мала місце 17.12.2025.

Службовим розслідуванням встановлено, що 17.12.2025 під час перевірки відеозаписів з портативних відеореєстраторів працівників роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП виявлено, що 17.12.2025 нарядом поліції «Д-Буран-402» у складі інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та поліцейського взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_3 відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» здійснено перевірку особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який потребував доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановленому законом порядку відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У подальшому ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6358826 за правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною шостою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, після чого працівники поліції покинули місце події.

За поясненнями позивача під час службового розслідування, «17.12.2025 в денну зміну, патрулюючи нарядом поліції «Д-Буран-402» за адресою вул. Дніпровське шосе, 80 г, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., а саме на парковці супермаркету «АТБ-Маркет», виявлено автомобіль TOYOTA C-HR HYBRID, номерний знак НОМЕР_1 , який порушив Правила дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі -ПДР), а саме дорожню розмітку 1.35.

Під час спілкування з водієм вищевказаного транспортного засобу, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останньому було роз`яснено та попереджено, що ведеться відеофіксація портативним відеореєстратором. Під час розгляду справи відповідно до даних системи «ІПНП» було встановлено, що ОСОБА_2 порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та потребує доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративних матеріалів. Чоловіку неодноразово було повідомлено, що він потребує доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також ОСОБА_2 було попереджено про можливість його затримання, але через деякий час підійшла жінка, яка представилася його дружиною та благала його не затримувати, говорила, що встане навколішки.

Таким чином, для уникнення критичних публікацій, оскільки знаходились в громадському місці, де перебувало багато людей, не було можливості затримати та доставити ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 без приведення уваги громадськості. Також останній категорично відмовлявся добровільно проїхати з працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після чого, про вищевказану ситуацію було сповіщено безпосереднього керівника ОСОБА_4 , а саме щодо неможливості доставлення ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та зроблено електронний звіт. Надалі ОСОБА_2 наголошено про те, щоб останній у найкоротший термін звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Надалі ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_2 винесено постанову за правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною шостою статті 122 КУпАП. Дана подія фіксувалась на портативні відео реєстратори №№474837, 475612.»

Позивач вважає, що вищезазначений наказ є протиправним та необґрунтованим, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (Закон № 580-VIII).

Цей Закон є спеціальним законодавчим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 580-VIII , Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 6 Закону встановлено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до частин 1-3 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

За приписами ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про електронні комунікації"; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 9) доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; 14) вживає всіх можливих заходів для надання до медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч. 1ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частини 1 і 2 ст. 16 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 7 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст. 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX, який набрав чинності 1 травня 2022 року, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнений розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. (

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 ст. 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до частин 1,2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абзац 1 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту).

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абзац 5 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до даних системи «ІПНП» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.07.2025 потребує доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05. 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560).

Пунктом 15 Порядку №560 встановлено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, зокрема: звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За абз 6 п.16 Порядку №560 керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації): організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 262 Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне затримання провадиться:

органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у разі вчинення поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної крадіжки, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

Отже, зі змісту вищенаведених норм, поліцейські, у разі наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи, самостійно можуть здійснити адміністративне затримання і доставлення особи до ТЦК.

Таким чином, попри обов`язок доставити ОСОБА_2 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач разом з іншим поліцейським з наряду «Д-Буран-402» прийняли рішення не супроводжувати його до приміщення РТЦК та СП.

Суд наголошує на тому, що дії відповідача щодо призначення та проведення службового розслідування не є предметом спору в цій справі, позаяк позивач, звертаючись до суду з позовом, не порушував перед судом питання про захист його прав у такий спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 620/4675/22.

У позовній заяві позивач також зазначає, що не погодившись з оспорюваним наказом, ним було подано рапорт командиру ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про поновлення службового розслідування та скасування рішення про застосування до нього дисцплінарного стягнення у вигляді суворої догани, натомість в порушення ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», відповіді за результатом розгляду рапорту, надано не було.

Разом з тим предметом спору в цій справі не є бездіяльність відповідача у нерозгляді рапорту позивача і прийняття рішення за результатом розгляду рапорту. Позивач не звертається з такими позовними вимогами.

Доводи позивача щодо формального характеру службового розслідування є необґрунтованими, оскільки розслідування проводилося відповідно до вимог наказу МВС №1026 та інших внутрішніх актів, з дотриманням порядку збору доказів, аналізу пояснень учасників подій та оцінки відеоматеріалів. Висновки комісії містять посилання на конкретні часові проміжки, факти порушення, що свідчить про ретельний і всебічний аналіз обставин. Комісією враховано всі надані матеріали, у тому числі пояснення позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді сувора догана.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

При цьому, судом береться до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10.09.2020 у справі № 360/4790/19, відповідно до якого питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зміст ст. 29 Дисциплінарного статуту у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22 Верховний Суд виснував, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.

У цій же постанові Верховний Суд підсумував, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

Вказані висновки підтримані Верховним Судом і у постанові від 29 лютого 2024 року у справі №260/5566/22.

У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія дійшла правильного висновку про порушення позивачем службової дисципліни, за порушення якої передбачена дисциплінарна відповідальність. При визначенні виду дисциплінарного стягнення, комісією враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

При цьому позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності та не мав бездоганної поведінки.

Зокрема, відповідно до довідки начальника ВКЗ ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП від 06.01.2026 позивач вже отримував догану за результатом службового розслідування відповідно до наказу УПП в Дніпропетровській ДПП від 08.10.2025 №128 «Про застосування до працівників ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення».

Таким чином, такий вид дисциплінарного стягнення як сувора догана застосовано відповідачем з урахуванням системності порушень, їх наслідків та посадового статусу особи, є помірним і дозволяє зберегти працівнику право на виправлення, а не звільнення. Вибір виду стягнення належить до дискреційних повноважень керівника і не підлягає перегляду судом, якщо інше не доведено.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини щодо скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, суд вважає доведеним недотримання позивачем службової дисципліни та вважає співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у суворої догани, у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним порушення службової дисципліни, а тому відсутні підстави для скасування наказу Департаменту патрульної поліції №7 від 20.01.2026 року «Про застосування до працівників ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а також на підставі Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки у позовних вимогах відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції №7 від 20.01.2026 року «Про застосування до працівників ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №1 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона