Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №140/15977/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/15977/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Міністерства оборони України (далі - МО України, відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 8 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №49/д від 04.07.2025 про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 ; зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі передбаченому п.2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах України у період з 14.01.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.07.2023 № 306 - виключений зі списків особового складу у зв`язку зі смертю.

Позивач як дружина померлого ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою та всіма необхідними документами щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 від 28.02.2022.

Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.07.2025 № 49/д подані документи повернуто на доопрацювання, оскільки у них немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння під час отримання травми, яка призвела до смерті.

З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним, оскільки з наданих документів вбачається, що ОСОБА_2 не перебував в стані алкогольного сп`яніння та травма, одержана в результаті нещасного випадку, яка призвела до його смерті та причина смерті, Так, пов`язана з проходженням військової служби.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.42).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 23.01.2026 (а.с. 46-52) заперечуючи позовні вимоги вказує, що Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Водночас, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначені Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, оскільки розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) отриманих у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Однак, у справі відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть.

Натомість відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 611 від 26.02.2025 травма солдата ОСОБА_2 "Сумісна тупа травма тіла. Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Шок . Ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений", яка згідно військово-облікових документів … послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, одержана в результаті нещасного випадку (02.2. - падіння потерпілого з висоти), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Вказує на те, що оскільки ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку (падіння з висоти), відповідно не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б дружині ОСОБА_1 право на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до пункту 2 Постанови №168.

Водночас вважає, що позовна вимога про зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу є формою втручання в дискреційні повноваження Міністерства оборони України та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З врахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив не погодилась з аргументами відповідача та просила позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 82-83).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця ОСОБА_2 , про що 19.08.2014 укладено шлюб та відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Іваничівського РУЮ Волинської області складено та зареєстровано відповідний актовий запис за № 38 від 19.08.2014 (а.с.78).

За період спільного проживання від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 після одруження) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво ро народження серії НОМЕР_2 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 73 зворот, 74).

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив, зокрема, військову службу по мобілізації у період з 14.01.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 25.10.2023 № 306 з 01.07.2023 виключений зі списків особового складу у зв`язку зі смертю, про що свідчить довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.12.2023 № 3/1980, витяг з наказу по стройовій частині від 25.10.2023 № 306 (а.с. 21, 63).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 4811 від 01.07.2023 (а.с. 64-65) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: Шок ; інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла; сумісна тупа травма тіла; ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений у тубдиспансері м. Дніпра 29.06.2023.

З метою уточнення причин та обставин смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_6 було призначено службове розслідування, за результатом якого складено акт (а.с. 66-67), в якому вказано, що смерть колишнього гранатометника 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 5 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , який перебував на лікуванні, не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

В матеріалах справи міститься лист КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 15.08.2023 №2678 (а.с. 70 зворот) у якому вказано, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла: численних переломів кісток скелету та ушкодження внутріщніх органів і ускладнилася шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. При судово-токсикологічному дослідженні фрагменту печінки з жовчним міхуром з трупа не виявлені похідні барбітурової кислоти, фенотіазіну, піразолону, морфін, кодеїн, метадон, димедрол, клозепін, амітриптілин, атропін, кетамін.

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної ВЛК № 611 від 26.02.2025 травма солдата ОСОБА_2 "Сумісна тупа травма тіла. Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Шок. Ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений", яка згідно військово-облікових документів … послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - травма, одержана в результаті нещасного випадку (02.2. - падіння потерпілого з висоти), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби (а.с. 70).

20.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою в якій просила виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) її чоловіка ОСОБА_2 . У заяві зазначено, що до заяви додають документи згідно з пунктом 10 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975).

До вказаної заяви позивачкою було додано наступні документи:

- копію паспорту і коду;

- копію свідоцтва про шлюб;

- копію свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ;

- копія лікарського свідоцтва про смерть №4811 від 01.07.2023;

- копію довідки про причини смерті;

- копію витягу з протоколу ВЛК від 26.02.2025 № 611;

- сповіщення сім`ї від 05.07.2023;

- відомості про зареєстрованих у приміщенні осіб від 17.03.2025;

- реквізити банку;

- копію довідки про участь у бойових діях від 18.12.2023 № 15113;

- копію витягів з наказів про виключення зі списків частини;

- копію грошового атестату від 01.12.2023 № 13672;

- витяг з інформаційно-аналітичної системи щодо судимості;

- копію свідоцтва про смерть батька серії НОМЕР_5 ;

- копію висновку судово-медичної експертизи;

- копію постанови про закриття кримінального провадження;

- довідку про проходження військової служби;

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ;

- копію паспорту та коду;

- копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ;

- згоду на збір і обробку персональних даних;

- заяву дочки ОСОБА_7 про відмову від отримання ОГД (а.с. 76 зворот-77).

ІНФОРМАЦІЯ_6 15.04.2025 за № 1195/3540 направлено директору Департаменту соціальної підтримки Міністерства оборони України висновок разом із заявою позивача та доданими до неї документами щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, отриманої в результаті нещасного випадку, яка призвела до смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Висновок складений з посиланням на пункт 13 Порядку №975 (а.с. 62-80).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.07.2025 № 49/д, комісія подані документи повернула на доопрацювання, оскільки у поданих документах немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння під час отримання травми, яка призвела до смерті останнього. При цьому зазначено, що згідно з постановою про закриття кримінального провадження ГУ НП в Дніпропетровській області від 28.06.2024 № 12023041660000720 свідок ОСОБА_8 вказав, що ОСОБА_2 під час падіння з вікна другого поверху перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 25).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (тут і надалі в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 1 статті 16 цього Закону одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За змістом пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

За змістом статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Стаття 16-2 Закону №2011-XII визначає розмір одноразової грошової допомоги. Так, відповідно до пункту 1 цієї статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 3 статті 16-2 Закону №2011-XII)

За змістом пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві резервістами (пункт 6 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором (пункт 7 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).

Стаття 16-4 Закону №2011-XII визначає підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою №975 від 25.12.2013 (далі - Постанова №975) затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

За нормами пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Відповідно до пункту 5 цього ж Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з пунктом 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

За змістом пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (пункт 13 Порядку №975).

Відповідно до пункту 19 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У спірному випадку, виходячи зі змісту заяви, з якою позивач звернулася 20.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , така подавалася разом з документами саме визначеними у пункті 10 Порядку №975, що наведений вище (а.с.76 зворот-77).

Відповідно до пункту 13 Порядку №975 такі матеріали разом з висновком ІНФОРМАЦІЯ_5 подавалися до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (а.с.62).

Водночас у позовній заяві позивач вказує, що має право на одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови № 168, та просить зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 в розмірі 15 млн грн.

З цього приводу суд враховує наступне.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яка передбачала:

Пункт 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пункт 2. Установити, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.

Наказом Міністерством оборони України затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану від 25.01.2023 за № 45 (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Порядку № 45 цей Порядок і умови визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.

Пункт 1.2 цього Порядку вказує, що ОГД призначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого на військовій службі в Збройних Силах України у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (далі - під час захисту Батьківщини).

Відповідно до пункту 1.7 Порядку №45 ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду. У разі звернення отримувача ОГД до суду керівник уповноваженого органу забезпечує участь у судовому засіданні представника уповноваженого органу.

Розділ IV Порядку №45 визначає алгоритм опрацювання документів, які подаються для призначення та виплати ОГД, який полягає у наступному.

Члени сім`ї звертаються до районного (міського) ТЦКСП незалежно від місця реєстрації та подають документи, зазначені в додатку 2 (п. 4.1).

Районний (міський) ТЦКСП приймає від заявника (незалежно від місця його реєстрації) документи, завіряє копії цих документів, не пізніше 7 робочих днів після надходження всіх документів (додаток 5) надсилає їх обласному (Київському міському) ТЦКСП за підпорядкуванням.

У разі відсутності документів, які підтверджують загибель військовослужбовця (смерть померлого внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, що настала не пізніше, ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва)), та виплату йому винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», районний (міський) ТЦКСП здійснює розшук відсутніх документів шляхом направлення запитів до військової частини (лікувального закладу), обласного (Київського міського) ТЦКСП, підрозділу персоналу ІНФОРМАЦІЯ_7 (п. 4.2).

Обласний (Київський міський) ТЦКСП перевіряє отримані документи, визначає осіб, які документально підтвердили своє право на одержання ОГД, а також осіб, які звернулися (можуть звернутися) за її одержанням, але не надали (надали не всі) документи (додаток 2).

На підставі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) перевіряє документи, що підтверджують родинні зв`язки загиблого (померлого) з заявниками, в тому числі щодо зміни прізвища, імені, по батькові, встановлення батьківства, усиновлення, наявності запису відомостей про батька за вказівкою матері (стаття 135 Сімейного кодексу України).

Результати опрацювання документів обласним (Київським міським) ТЦКСП зазначаються у висновку (додаток 4) та доповіді (додаток 3), які разом з іншими документами, зазначеними в додатку 6, надсилаються до Департаменту соціального забезпечення (через Управління соціальної підтримки).

Комплект документів надсилається з використанням системи електронного документообігу, для цього він сканується у один файл формату PDF, на який накладається кваліфікований електронний підпис. У разі тривалої відсутності зв`язку (понад 5 робочих днів) комплект документів надсилається на паперових носіях, а після відновлення зв`язку - невідкладно ще раз з використанням системи електронного документообігу.

Якщо після надсилання документів для призначення та виплати ОГД отримано документи (інформацію) щодо інших осіб, які можуть бути віднесені до зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або можуть звернутися за призначенням та виплатою цієї допомоги, не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це Департамент соціального забезпечення встановленим порядком (п. 4.3.).

Департамент соціального забезпечення після отримання від обласного (Київського міського) ТЦКСП документів (додаток 6), надсилає запит до Кадрового центру Збройних Сил України щодо військовослужбовців, які загинули та відповідно до пункту 1 розділу ХIII Інструкції № 280, віднесені до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану.

У разі отримання листа Кадрового центру Збройних Сил України щодо відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення не пізніше 5 робочих днів повідомляє про це обласний (Київський міський) ТЦКСП, який надіслав документи, для інформування про це військової частини та членів сім`ї загиблого. Через 30 днів після отримання листа з ТЦКСП щодо проведеного інформування повторно надсилає відповідний запит. У разі повторного підтвердження відсутності загиблого військовослужбовця у списках бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану за результатами отриманого листа Кадрового центру Збройних Сил України подає документи на розгляд Комісії Міноборони.

Після отримання підтвердження Кадрового центру Збройних Сил України щодо віднесення загиблого військовослужбовця до бойових безповоротних втрат під час дії воєнного стану Департамент соціального забезпечення доводить до обласних (Київського міського) ТЦКСП результати попереднього опрацювання документів для їх перевірки щодо відповідності чинному законодавству та впродовж 3-х робочих днів опрацьовує отримані від них пропозиції.

В подальшому документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міноборони (п. 4.4.).

Після прийняття головним розпорядником бюджетних коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання - у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) Департамент соціального забезпечення не пізніше 3 робочих днів доводить його до фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_7 для інформування обласних (Київського міського, районних, міських) ТЦКСП, та, у разі її призначення,- готує проєкти розподілів відкритих асигнувань для виплати допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження документів з обласного (Київського міського) ТЦКСП (п. 4.5.).

Районні (міські) ТЦКСП, які здійснювали оформлення документів для призначення ОГД повідомляють заявників (з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту персональних даних) про прийняте головним розпорядником коштів рішення щодо призначення ОГД (відмови у призначенні, повернення документів на доопрацювання) (п.4.6.).

ІНФОРМАЦІЯ_7 не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань для виплати ОГД готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (п. 4.7.).

Виплата ОГД здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу (додаток 7) не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві (п.4.8.).

Також суд зазначає, що у Додатку 1 до Порядку № 45 передбачена відповідна форма заяви для призначення та виплати одноразової грошової допомоги саме відповідно до Постанови №168, у Додатку 2 визначено перелік документів, які надають члени сім`ї до районного (міського) ТЦКСП для призначення та виплати ОГД.

Вивчивши матеріали справи, суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, яка не відповідає формі заяви, передбаченої у додатку 1 до Порядку №45, а така подавалася саме у відповідності до Порядку №975 (а.с. 76 зворот-77).

У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_6 направлено висновок від 15.04.2025 №1195/3540 директору Департаменту соціальної підтримки Міністерства оборони України з заявою позивача та доданими до неї документами з посиланням на пункт 13 Порядку №975 (а.с. 62).

Виходячи зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач не вирішував питання щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, порядок виплати і розмір якої визначено Постановою №168.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.

При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок (у постановах від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23, від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, від 17.03.2025 у справі № 280/2749/24,), відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абзац перший пункту 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац шостий пункту 2 Постанови №168).

Чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.

Так, на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23 зазначив, що аналіз змісту Постанови № 168 вказує на те, що вона установлює 2 види виплат на період дії воєнного стану:

1) додаткову винагороду для різних категорій військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 Постанови № 168, у разі несення ними служби;

2) одноразову грошову допомогу сім`ям загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) осіб, зазначених у пунктах 1- 1-2 Постанови № 168.

Обидва види виплат стосуються одних і тих самих осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 Постанови № 168, але в першому випадку вони виплачуються їм безпосередньо, а у другому - їх сім`ям.

Також спільною ознакою передбачених цією постановою виплат є їх обмеженість у часі, оскільки з назви Постанови № 168 слідує, що вона урегульовує лише окремі питання і лише деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям саме під час дії воєнного стану.

Отже, в абзацах першому, шостому пункту 2 Постанови № 168 йдеться про особливий вид виплати - одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї постанови, в тому числі військовослужбовців Збройних Сил, які загинули або померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

При цьому, виходячи з буквального змісту абзацу першого пункту 2 Постанови № 168, висновується, що Кабінет Міністрів України при установленні права сімей загиблих осіб на одноразову грошову допомогу не визначає жодних інших умов її виплати, окрім факту смерті особи у період воєнного стану.

Водночас, інший вид допомоги - одноразова грошова допомога сім`ям осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), також пов`язаний з воєнним станом. Однак, на відміну від допомоги сім`ям загиблих осіб, положенням абзацу шостого пункту 2 Постанови №168 передбачено низку умов для виплати такої одноразової грошової допомоги, а саме:

1) наслідкова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), яке спричинило смерть особи;

2) часова умова - отримання поранення (контузії, травми, каліцтва) саме в період воєнного стану;

3) функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

4) територіальна умова - перебування безпосередньо в районах ведення (здійснення) зазначених у пункті 3 дій, зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора;

5) функціонально-часова - отримання поранення у період здійснення зазначених у пункті 3 дій;

6) наслідково-часова умова - настання смерті особи не пізніше ніж через один рік після такого поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000,00 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті, зокрема поранення) він застосував різні способи викладення змісту таких норм, зокрема щодо встановлення певних умов її виплати.

Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23 дійшов висновку, що той факт, що абзац перший пункту 2 Постанови № 168 не визначає таке формулювання причини загибелі військовослужбовця Збройних Сил, необхідне для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі, як «загинув у період дії воєнного стану під час участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів», вказане не може означати достатність підстав для виникнення права на одноразову грошову допомогу в разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил лише за умов воєнного стану.

З огляду на зміст приписів пунктів 1 та 2 Постанови № 168, загибель військовослужбовця Збройних Сил в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі. Така умова повинна враховуватися у взаємозв`язку з іншими умовами, що передбачені абзацом шостим пункту 2 цієї постанови для виплати ОГД сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї Постанови № 168, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

При цьому, базовим поняттям, як з точки зору розуміння права членів сім`ї на виплату одноразової грошової допомоги, так і в аспекті морально-людських цінностей, є саме смерть як факт припинення життя та факт втрати сім`єю близької особи незалежно від її причин (загибель чи смерть внаслідок поранення), яка є єдиною підставою для виплати одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 Постанови № 168. Це спільний об`єднуючий критерій для таких осіб.

Якщо враховувати виключно буквальне формулювання зазначених вище норм (абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168), то можна дійти висновку, що у першому випадку право на одноразову грошову допомогу мають сім`ї всіх загиблих у період воєнного стану осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 Постанови № 168, зокрема військовослужбовців Збройних Сил, безвідносно до будь-яких умов; у другому - сім`ї лише тих осіб, які відповідають зазначеним вище умовам (6 умов).

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 29.03.2024 у справі № 440/3321/23 та підтримані Верховним Судом у постановах від 21.08.2024 у справі № 160/20229/22, від 18.11.2024 у справі № 240/1743/24. Верховний Суд від таких висновків не відступав.

У розглядуваному випадку 16 Регіональною військово-лікарською комісією (протокол №611 від 26.02.2025) встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 стала травма, одержана в результаті нещасного випадку (02.2 - падіння потерпілого з висоти), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби (а.с. 70).

Суд додатково зауважує, що відповідно до пункту 1.3, 21.9 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 (тут і надалі в редакції, що діяла на дату протоколу 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 26.02.2025), уповноваженим органом, на який покладеного завдання з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, є штатні військово лікарські комісії.

Пунктом 21.30 названого Положення № 402 також передбачено, що постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що зумовило безпосередню, основну причину смерті, приймається в одному із формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II цього Положення, з обов`язковим додаванням перед словом "ТАК" або "НІ" слів "яке призвело до смерті, та причина смерті".

Відповідно до "г" пункту 21.5 Положення постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

У витязі з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №611 від 26.02.2025 зазначено про те, що травма солдата ОСОБА_2 "Сумісна тупа травма тіла. Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Шок. Ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений", з посиланням на військово-облікові документи, послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 - одержана в результаті нещасного випадку (02.2. - падіння потерпілого з висоти), яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язана з проходженням військової служби.

Визначення Регіональною військово-лікарською комісією причин смерті солдата ОСОБА_2 - «травма, отримана в результаті нещасного випадку» з висновком «травма, одержана в результаті нещасного випадку, яка призвела до смерті, та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби» є підтвердженням того, що травма одержана за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, хоча і пов`язане з проходженням військової служби.

Натомість, на переконання суду, право на отримання ОГД відповідно до Постанови №168 виникає у разі поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть, у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тобто у разі висновку ВЛК "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

Суд ще раз нагадує про зазначені вище висновки Верховного Суду щодо застосування положень Постанови №168 та зауважує на необхідності встановлення дотримання шести умов для виплати одноразової грошової допомоги, однією з яких є функціональна умова - отримання поранення під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що за обставин цієї справи не виконується.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб, передбаченої пунктом 2 Постанови №168.

Водночас суд надає оцінку щодо наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Порядком № 975, позаяк саме з заявою про виплату такої ОГД зверталася позивач ОСОБА_1 , і як слідує з матеріалів справи, відповідач приймав оскаржуване рішення саме по Постанові №975 та повернув документи на доопрацювання з тих підстав, що у поданих документах немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння під час отримання травми, що призвела до смерті останнього.

Судом досліджено висновки акта проведення службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця солдата ОСОБА_2 . Акт містить такі відомості щодо обставин та фактів, що були встановлені під час проведення службового розслідування, які зводяться до наступного. «В ході проведення службового розслідування встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у Дніпровській клінічній лікарні ім. Мечникова м. Дніпро помер солдат ОСОБА_2 . Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 4811 від 01.07.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровської ОР» смерть солдата ОСОБА_2 настала внаслідок ушкодження в результаті падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір не визначений, у тубдиспансері м. Дніпра, а саме: «сумісна тупа травма тіла». Відділенням поліції № 2 Дніпропетровського районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області по факту смерті солдата ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР за № 12023041660000702 від ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 15 та ч. 1 ст. 115 КК України. У фабулі витягу з ЄРДР вказано, що 29.06.2023 близько об 21 год. 47 хв до ВП №2 ДРУП ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла заява від чергового лікаря туберкульозного відділення лікарні КП КПТД ДОР про те, що 29.06.2023 близько об 21:20 військовослужбовець ОСОБА_2 випадково випав з вікна 2 поверху туберкульозного відділення лікарні».

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №4811 від 01.07.2023, виданого на ім`я ОСОБА_2 , смерть настала внаслідок шоку; інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла; сумісна тупа травма тіла; ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений у тубдиспансері м. Дніпра 29.06.2023 (а.с. 64 зворот - 65).

Як слідує з матеріалів справи, перебування солдата ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 28.06.2024 (а.с. 71-72).

Проте, як слідує з листа КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 15.08.2023 №2678 (а.с. 70 зворот) смерть ОСОБА_2 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла: численних переломів кісток скелету та ушкодження внутрішніх органів і ускладнилася шоком, що підтверджується даними судово-медичної експертизи. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.

За висновком акту службового розслідування пропонувалося визнати смерть колишнього гранатометника 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 5 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , який перебував на лікуванні, як таку, що не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 № 4022 «Про результати службового розслідування», смерть колишнього гранатометника 3 єгерського відділення 2 єгерського взводу 5 єгерської роти 2 єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , який перебував на лікуванні не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, а службове розслідування за фактом смерті ОСОБА_2 вважати завершеним (а.с. 68).

Повертаючись до оскаржуваного рішення Комісії (протокол від 04.07.2026 № 49/д), суд зазначає, що у ньому вказані такі підстави для повернення документів на доопрацювання -у поданих документах немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння під час травми, що призвела до смерті.

З огляду на те, що предметом оскарження є саме це рішення Комісії (протокол від 04.07.2026 № 49/д), то суд надає оцінку таким підставам для повернення документів на доопрацювання, які зводяться до того, що поданих документах немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння під час травми, що призвела до смерті.

Суд зазначає, що умови, за яких одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується, передбачені у статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка наведена вище.

Проаналізувавши зміст цієї статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд дійшов висновку про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.

Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім`ї.

Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель.

Як слідує з лікарського свідоцтва про смерть, причиною смерті солдата ОСОБА_2 є ушкодження внаслідок падіння, стрибка чи поштовху з висоти, намір невизначений у тубдиспансері м. Дніпра, а саме: сумісна тупа травма тіла, тобто ОСОБА_2 помер внаслідок падіння з висоти, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть.

Позивачем надавалися на розгляд комісії документи, про причини смерті ОСОБА_6 , в тому числі і лист КЗ «Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 15.08.2023 №2678, в якому зазначено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок сумісної тупої травми тіла; а також і те, що при судово-токсикологічному дослідженні крові не виявлені будь-які спирти.

Том на думку суду, повернення відповідачем документів на доопрацювання з тих підстав, що у поданих документах немає даних, що підтверджують або спростовують факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, є протиправним.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про повернення документів на доопрацювання, викладене в пункті 8 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 04.07.205 № 49/д є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд ще раз наголошує, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках. Така виплата не здійснюються, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення військовослужбовцем злочину, адміністративного правопорушення, дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або у разі навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства.

Відомостей щодо вчинення загиблим ОСОБА_2 злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, матеріали справи не містять.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

За результатами розгляду справи, в межах предмету позову та на основі наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що відповідач неналежно розглянув заяву позивачу про виплату ОГД відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняв протиправне рішення, яким повернув позивачу документи на доопрацювання.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивачки, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням оскаржуваного рішення, процедура розгляду питання про призначення та виплату ОГД позивачу має бути відновлена, а відповідач, реалізуючи свої повноваження на підставі законодавства, повинен повторно розглянути заяву позивачу та прийняти обґрунтоване рішення по суті питання з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У розглядуваному випадку, з метою ефективного та належного захисту прав позивачів у спірних правовідносинах, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При поданні позовної заяви позивач сплатила судовий збір у сумі 1211,20 грн згідно з квитанцією від 11.12.2025.

З огляду на часткове задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню половина суми сплаченого судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 605,60 грн.

При вирішення зазначеного питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 18.11.2025 (а. с. 26), детальний опис робіт (а. с. 27), квитанцію до прибуткового ордера № 133 від 11.12.2025 (а.с. 28), яка свідчать про сплату позивачем на рахунок адвоката Данилюк Я.П. коштів за надану адвокатом правову допомогу у цій справі в розмірі 12000,00 грн.

В детальному описі робіт зазначено, що до послуг професійної правничої допомоги входить: надання консультації (1 год) - 500 грн та підготовка позовної заяви - 11500 грн. Загальна вартість робіт становить 12000,00 грн.

Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, такі послуги як надання консультацій, підготовка позовної заяви до суду охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, часткове задоволення позову, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 12000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Отож, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, враховуючи обґрунтованість та співмірність розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також заперечення, подані відповідачем щодо стягнень витрат на правничу допомогу, зазначена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про повернення документів на доопрацювання, викладене у пункті 8 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 04.07.2025 №49/д.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з прийняттям за наслідками такого розгляду відповідного рішення, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя Р.С. Денисюк