Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №545/2867/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2867/26

Провадження № 1-кп/545/417/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої сторони ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170440000344 від 19.05.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Полтава, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, на утриманні осіб не маючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 15.04.2026 близько 13 год., під час дії на території України особливого правового режиму - воєнного стану, введеного в дію відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.202, строк дії якого неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку, тобто діючи в умовах воєнного стану, прийшов за адресою: вул. Корольова,14 в с. Минівка Полтавського району Полтавської області, де розташовані приміщення непрацюючої школи (колишньої Минівської загальноосвітньої школи І ступеню Полтавської районної ради Полтавської області), які перебувають на балансі виконавчого комітету Терешківській сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Перебуваючи за вказаною адресою, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який він, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів, 15.04.2026 після 13 год. проник до двох приміщень непрацюючої школи, звідки викрав батареї опалення, відірвавши їх від місць кріплення в стінах, а саме: 3 радіатори опалення по 7 секцій кожен та 2 радіатори опалення по 10 секцій кожен, які є складовою частиною системи водяного опалення будівель, та належать Терешківській територіальній громаді в особі Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області та перебувають на балансі виконавчого комітету Терешківської сільської ради. Після цього ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, перемістивши викрадені батареї за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 та у подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Разом з обвинувальним актом прокурор надіслав до суду угоду про визнання винуватості укладену 11.06.2026 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участі захисника, адвоката ОСОБА_6 , згідно умов якої підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, виявив щире каяття, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості підозрюваному ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

Наслідки укладання та затвердження означеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України оговорені та зрозумілі сторонам.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити. Представник потерпілої сторони також не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний; характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнав повністю.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого обвинуваченою правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 472 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним. Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з того, що її умови відповідають КПК України та кримінальному закону, тому вважає, що є підстави для її затвердження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе з призначенням йому покарання, узгодженого угодою про визнання винуватості, за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді п`яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків відповідно до ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в порядку ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.05.2026 року, на радіатори опалення в кількості 3 штуки по 7 секцій, слід скасувати, після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 314, 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11.06.2026 року між прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

У відповідності з п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт, накладений на радіатори опалення в кількості 3 штуки по 7 секцій, згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 21.05.2026 року- після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази:

-радіатори опалення в кількості 3 штуки по 7 секцій, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - після набрання вироком законної сили повернути Терешківській сільській раді Полтавського району Полтавської області, як власнику вказаного майна.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати за проведені експертизи в розмірі 1925,44 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п`ять ) гривень 44 копійки.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

-обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

-прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

СуддяОСОБА_8