Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №398/2361/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2361/26

провадження №: 2/398/2927/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Москалик В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ситник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 із позовною заявою про розірвання шлюбу, в обгрунтування якого посилається на те, що шлюб між сторонами був зареєстрований 20.04.2024, про що складений відповідний актовий запис № 146 Олександрійським ВДРАЦС в Олександрійському районі Кіровоградської області. Спільне життя з відповідачкою не склалося, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Подружні відносини між ними припинилися. Спільне господарство не ведеться, спору про спільне майно немає. Під час перебування у шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що видано свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 24.10.2025. Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, просить не надавати строку для примирення. Посилаючись на ст. ст. 3, 21, 24, 104, 105, 110 СК України, зазначаючи, що подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності згоди чоловіка чи жінки на такий союз-шлюб не може мати місце, просить розірвати шлюб з відповідачкою.

Ухвалою суду від 11.05.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

18.05.2026 від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вона заперечує проти розірвання шлюбу, просить відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що вони з позивачем мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , якому ще не виповнилося одного року, сторони проживають окремо та тривалий час не підтримують сімейних відносин, однак це не скасовує вимог ч. 2 ст. 110 СК України про неможливість пред`явлення позову про розірвання шлюбу протягом одного року після народження дитини. З огляду на викладене, просить врахувати, що спільна дитина сторін не досягла одного року і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду відповідно до вимог закону.

У судове засідання 23.06.2026 сторони та їхні представники не з`явилися, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної заяви з огляду на наступне.

20.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, зареєстрований Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 », про що складено актовий запис № 146 та видано свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 та НОМЕР_3 від 20.04.2024.

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 24.10.2025, виданим Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_3 .

Фактичні шлюбні відносини припинені, спільне господарство сторони не ведуть, стосунки між сторонами не склалися, потреба у збереженні шлюбу у подружжя відсутня.

Встановлені судом сімейні правовідносини щодо розірвання шлюбу регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 2, 3, 4 ст. 56 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України).

Посилання відповідачки на передбачену положеннями ч. 2 ст. 110 СК України заборону подання позову про розірвання шлюбу до досягнення дитиною подружжя одного року не може бути прийнято до уваги, оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі" № 4073-IX від 20.11.2024, який набрав чинності 19.12.2024, виключено частину другу статті 110 СК України.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги визнання відповідачем позову, наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно з нормами наведеного законодавства позивач має право на звернення до суду з означеним позовом, у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач наполягає на розлученні та має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, і що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 247, 258-259, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстровано 20.04.2024 Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 146.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК