Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №396/320/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/320/26

Провадження № 2/396/678/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельська О. С.

за участю секретаря судового засідання: Трохимчук Я. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/320/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося через систему «Електронний суд» до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором №22033000114885 від 04.03.2019 року у розмірі 44 167,88 грн., з яких 25 940,99 грн. заборгованість за тілом кредиту, 53,23 грн. заборгованість по відсотках, 18 173,66 грн. заборгованість по комісії, а також судові витрати на судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Цикл Фінанс» зазначило, що 04.03.2019 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22033000114885, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику споживчий кредит у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за потосним рахунком клієнта, що відкритий у банку. Позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені договором. В порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

15.12.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 15/12/21, згідно якого первісний кредитор АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступив на користь нового кредитора ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором № 22033000114885 від 04.03.2019 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 разом з усіма додатками до нього (у т. ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 44 167,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 25 940,99 грн, заборгованість по відсотках 53,23 грн., заборгованість по комісії 18 173,66 грн.

Відповідачка не виконав належним чином повністю умов кредитного договору, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2026 р. відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибула, в прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити у її відсутність, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

18.06.2026 року через канцелярію суду відповідачка ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що їй нарахували надмірну суму комісії в розмірі 18 173,66 грн., з якою відповідачка не згодна, та просить суд відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги. Також відповідачка просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір 3 500,00 грн. є занадто великим для неї і неспівмірним з розміром позовних вимог. Відповідачка зазаначає, що тіло кредитної заборгованості в розмірі 25 940,99 грн. поступово буде сплачувати.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

04.03.2019 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22033000114885, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику споживчий кредит у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за потосним рахунком клієнта, що відкритий у банку. Позичальник отримує кредит на наступних умовах: загальний розмір кредиту 49 600,00 грн., строком на 24 місяців, дата повернення кредиту - 04.03.2021 р. Комісія за обслуговування кредиту - 3,5% від суми кредиту. Процентна ставка - фіксована: строкова заборгованість - 0,001% річних, прострочена заборгованість - 56,0% річних. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця на придбання товару.

15.12.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 15/12/21, згідно якого первісний кредитор АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відступив на користь нового кредитора ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором № 22033000114885 від 04.03.2019 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 разом з усіма додатками до нього (у т. ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 44 167,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 25 940,99 грн, заборгованість по відсотках 53,23 грн., заборгованість по комісії 18 173,66 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 55 ЦПК України, ТОВ «Цикл Фінанс» стало правонаступником АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» у зобов`язаннях за кредитним договором №22033000114885 від 04.03.2019 року з ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Цикл Фінанс» за кредитним договором №22033000114885 від 04.03.2019 року в розмірі 44 167,88 грн.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості 25 940,99 грн. - за основним боргом та 53,23 грн. - за відсотками.

Крім того, позивач прохав стягнути з відповідачки 18 173,66 грн. комісі за зазначеним кредитним договором.

При визначенні підстав та порядку нарахування комісії, потрібно керуватися положеннями абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону «Про захист прав споживачів», якими кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З огляду на зміст приписів частин 1 та 2 статті 228 ЦК України умова кредитного договору про додаткову сплату позичальником на користь кредитора під час надання кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. В договорі встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За наведених обставин вимога про стягнення 18 173,66 грн. комісії, яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

25 серпня 2025 року між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А. укладено Договір про надання правової допомоги № 43453613/1. Відповідно до копії Акту № 22033000114885 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 26.01.2026 р., позивач отримав від адвоката Гулієвої С.А. наступні послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» 0,5 год., вартістю 500,00 грн.; складання позовної заяви та додатків до неї 2 год., вартістю 2 500,00 грн.; формування додатків до позовної заяви 0,5 год. вартістю 500 грн., загальна вартість наданих послуг склала 3 500,00 грн.

Згідно ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, а також їх документального обґрунтування.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, та чи була їх сума обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 3 500,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, ніж зазначено у детальному описі робіт на загальну суму 3 500,00 грн, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі, в сумі 1 500,00 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачкою надано не було.

З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт не виконання відповідачем умов кредитного зобов`язання, а також те, що він не подав до суду відзив на позовну заяву, чим не спростував доводи представника позивача щодо заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 25 994,22 гривень.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 566 грн. 82 коп. (25 994,22 х 100 : 44 167,88 = 58,85 %, 2 662,40 х 58,85% = 1 566 грн. 82 коп.).

Керуючись статтями ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43453613, місцезнаходження: 04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) заборгованість за кредитним договором №22033000114885 від 04.03.2019 року в розмірі 25 994,22 грн., сплачений судовий збір в сумі 1 566,82 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500,00 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Суддя: О. С. Цесельська