Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №390/1790/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа №390/1790/26

Провадження №1-кп/390/91/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в місті Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026122010000115 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Сергіє-Федорівка, Амурської області, РФ, ґромадянки України, із загальною середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2026 близько 14:00, ОСОБА_3 знаходилася за адресою: АДРЕСА_3 , де також перебувала ОСОБА_4 . В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на умисне завдання удару ОСОБА_4 та інших насильницьких дій.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на умисне вчинення насильницьких дій, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді отримання ОСОБА_4 фізичного болю та бажаючи його настання, діючи умисно та цілеспрямовано ОСОБА_3 правою рукою схопила за горло ОСОБА_4 , при цьому стиснула його, після чого долонею правої руки завдала один удар по лівій щоці останній, внаслідок чого завдала ОСОБА_4 фізичного болю та не спричинила тілесних ушкоджень.

В обвинувальному акті прокурор просить проводити його розгляд у відповідності до ст.302 КПК України у спрощеному провадженні, оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, а потерпіла - ОСОБА_4 не заперечує проти такого розгляду.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченої ОСОБА_3 , захист якої здійснював захисник – адвокат ОСОБА_5 , в якій обвинувачена зазначає, що вона беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення ним даного кримінального правопорушення. Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, в заяві обвинувачена ОСОБА_3 вказала, що згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, та надає згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності. Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності – підтвердила.

Також, до обвинувального акту долучена заява потерпілої - ОСОБА_4 , в якій вона зазначила, що згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, доведено повністю.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.126 КК України, так як вона вчинила умисне завдання удару та інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень .

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, обставин, що пом`якшують і обтяжують її покарання.

Відповідно до положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченою ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 ,суд не встановив.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченої, встановлено, що вона за місцем проживання характеризується посередньо: схильна до вживання алкогольних напоїв, в громадських місцях іоноді поводиться неадекватно, на обліку лікаря - нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.

Крім того, суд враховує, що відповідно до вироку Кропивницького районного суду Кіровоградської області у справі № 390/1422/26 від 27.05.2026 ОСОБА_3 долонею лівої руки завдала один удар в ділянку живота справа ОСОБА_4 , внаслідок чого спричинила ОСОБА_4 фізичного болю та без тілесних ушкоджень. Після таких протиправних діянь, впродовж місяця, обвинувачена повторно вчинила аналогічне протиправне діяння, що посягає на здоров`я потерпілої. Попереднім вироком суду дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 126 КК України та призначено покарання у виді штрафу.

Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченої, обставини вчинення проступку, суд вважає, що виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень з призначенням більш м`якого покарання - штрафу не достатньо для мети покарання, тому необхідно призначити їй покарання у виді громадських робіт.

У той же час, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують її покарання, суд вважає можливим визначити міру покарання наближену до мінімальної межі, що на переконання суду буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, формування у неї законослухняної поведінки та запобігання вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Цивільні позови по справі не заявлялись, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

На період апеляційного оскарження ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1