Окрема думка від 22 червня 2026 р. у справі №347/468/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/468/25

Провадження № 2-о/347/23/26

ОКРЕМА ДУМКА

судді Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцули Ю.С. на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 року.

Рішенням Косівського районного суду від 23.06.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області як орган опіки та піклування про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Так вказаним рішенням суду визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Проте, погодитися з думкою більшості членів колегії в частині призначення опікуном ОСОБА_1 я не можу, з огляду на наступне.

В силу положень ч.ч.1-3 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється, зокрема, над фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Положеннями ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року№ 34/166/131/88.

Як слідує із вищезазначених норм матеріального права, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Крім того, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені ЦПК України (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Рішенням виконавчого комітету Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області від 15.10.2025 року №1-9/2025 затверджено висновок про доцільність призначення гр. ОСОБА_1 опікуном його двоюрідної сестри ОСОБА_2 в разі визнання її судом недієздатною. Проте, на моє переконання висновок опікунської ради належним чином не обґрунтований, не містить належної мотивації, а також будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном. У висновку жодним чином не вмотивовано про відсутність інших працездатних родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_2 , враховуючи той факт, що за відсутнсоіт заявника, догляд за ним здійснюють родичі заявника, зокрема його мати, та рідний брат.

Суд взагалі ставить під сумнів, що заявник ОСОБА_1 дійсно фактично здійснює догляд за своєю двоюрідною сестрою, оскільки заявник не міг назвати місце своєї реєстрації, вулицю, та номер будинку. Заявник незнає, чи проходить лікування його двоюрідна сестра ОСОБА_2 , та чи приймає відповідні ліки. Заявник ОСОБА_1 підтвердив той факт, що працюючи на будівельних роботах в іншому місті, він фактично залишається там ночувати, а саме в місті Коломия, де також проживає його дружина, а відтак догляд за недієздатною ОСОБА_2 здійснюють інші його родичі. Такі обставини на переконання суду, вказують на той факт, що заявник надав суду неправдиві пояснення, а також те, що попри наявність інших близьких родичів, які хоч і мають встановлену групу інвалідності, однак по факту здійснюють догляд за ОСОБА_2 .

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 не приховував того факту, що визнання ОСОБА_2 недієздатною необхідно заявнику, для оформлення відстрочки від мобілізації, оскільки заявник є військовозобов`язаним, та визнаний придатним для проходження військової служби. Також ОСОБА_1 зазначив, що визнання недієздатною ОСОБА_2 необхідно і з тих підстав, що ОСОБА_2 є власником квартири, а відтак необхідно вирішувати побутові питання, та питання пов`язані з оформленням квартири.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) Верховним Судом сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в єдиному судовому процесі.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи мету подання даної заяви, вважаю, що за встановлених обставин, у суду не було підстав для призначення саме ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, на мою думку, заява ОСОБА_1 може мати недостовірний та штучний характер, а її мета не відповідає меті призначення опікуна, відповідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу.

На моє переконання у даній цивільній справі, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення опікуном ОСОБА_2 були абсолютно відсутні.

Окрема думка складена 23 червня 2026 року.

Суддя Ю.С. Кіцула