Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №341/298/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/298/26

Номер провадження 2/341/449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Гаполяка Т.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

Представниця – адвокатка Шевчук-Філімон Н.М. в інтересах довірителя ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу за в розмірі 15 000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 червня 2024 року ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_2 договір позики на 15 000 гривень з кінцевим терміном повернення 01 червня 2025 року, про що зазначено у розписці, яка була написана нею власноручно. Вищезазначені кошти позивач позичив відповідачці без плати будь-яких відсотків за користування ними. При позичанні у позивача коштів ОСОБА_2 усно та письмово наголосила ОСОБА_1 , що намагатиметься повернути кошти швидше ніж вказано у розписці, однак, домовленостей не дотримала. На початку листопада 2025 року позивач звернувся до відповідачки з проханням повернути йому позичені нею кошти, на що ОСОБА_2 зобов`язалася до кінця місяця повернути борг. До цього часу відповідачка суму боргу не повертає, на неодноразове звернення позивача не реагує, тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду.

В судове засідання позивач та його представниця не з`явилися. Представниця позивача адвокатка Шевчук-Філімон Н.М. скерувала клопотання, в якому просила справу розглянути у її відсутності та відсутності позивача, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.

В судове засідання належно повідомлена про час та місце розгляду справи відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, відзиву не подала.

У відповідності зі статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Направлена на адресу реєстрації відповідача судова кореспонденція невручена адресату із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. А тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Дослідженими у справі доказами встановлено, що 01 червня 2024 року ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у позик грошові кошти в розмірі на 15000 гривень з кінцевим терміном повернення 20 серпня 2018 року.

На підтвердження надання позики та отримання коштів ОСОБА_1 склав відповідну розписку, оригінал якої наявний в матеріалах справи(а.с.7).

Загальна сума боргу складає 15000 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір за подачу позову до суду в розмірі 1 321 гривня 20 копійок, що підтверджується квитанціями від 07 грудня 2025 року та 03 березня 2026 року (а.с.3,18).

Витрати понесені позивачем на правову допомогу становлять 6 000 гривень.

3.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін в порядку заочного провадження.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 18 червня 2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень частини 6 статті 259 ЦПК України та частини 5 статті 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог частини 4 статті 268 ЦПК України, підписав судове рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

Оскільки договір позики між сторонами укладений на суму, яка значно перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян даний договір є оплатним в розумінні частини 2 статті 1048 ЦК України.

Статтею 527 ЦК України, передбачено зобов`язання боржника виконати свій обов`язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов`язанні вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦПК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи із таких положень чинного законодавства і встановлених фактичних обставин, суд має достатні підстави вважати, що наявність у позивача оригіналу складеної відповідачкою розписки свідчить про факт укладення між ними договору позики і підтверджує існування зобов`язання відповідача повернути отримані від позивача у борг кошти у визначений розпискою строк.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то судові витрати у виді сплаченого позивачем витрат пов`язаних на правову допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень та 1 321 гривня 20 копійок сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 545, 551, 599, 625, 627, 629, 549, 1046-1050 ЦК України, статтями 12,13,81,89,141, 258,259,263,265, 280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 321 (одну тисячу триста двадцять одну) гривню 20 копійок сплаченого судового збору.

Стягути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на правову допомогу в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський р-н, с. Бовшів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представниця позивача – адвокатка Шевчк-Філімон Наталія Мирославівна, адреса робочого місця: Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Галич, вул. Караїмська, 12;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 23 червня 2026 року

СуддяТарас ГАПОЛЯК