Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №527/335/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/335/26

провадження 2/527/531/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

представника позивачів - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Діренко М.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 527/335/26 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданим представником позивачів – ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Схід», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

06 лютого 2026 року представник позивачів звернувся до суду з позовом про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позову представник позивачів зазначив, що позивачам відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №627312 від 06.12.2012 року на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192, яка знаходиться на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (до змін територіального устрою на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області). 01.10.2018 року між позивачами та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком 7 років, який закінчився 02.10.2025 року. Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване державним реєстратором Мартинівської сільської ради Полтавської області Лузан Іриною Анатоліївною 03.05.2019 року, номер запису про реєстрацію іншого речового права 31454249. У зв`язку із закінченням строку дії договору та відсутністю бажання продовжувати його дію з відповідачем, позивачі надіслали відповідачу відповідну заяву. Не отримавши на заяву будь-якої відповіді позивачі вважали, що всі питання щодо безспірного повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки вичерпані. Однак, 13.11.2025 року отримавши Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 451900402 позивачі дізналася про те, що вказаним вище реєстратором здійснена державна реєстрація додаткової угоди до договору оренди від 25.11.2021 року строком на 14 років і дата закінчення договору відбудеться 03.10.2032 року. Позивачі додаткову угоду не укладали та не підписували. Про її існування дізналися з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реалізувати своє право на вільне володіння, користування та розпорядження своєю власністю позивачі не можуть, що порушує їхні конституційні права. Вказані обставини змушують позивачів звертатися до суду для захисту своїх прав.

Посилаючись на викладене, представник позивачів просив суд, визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» права оренди земельної ділянки, загальною площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192, яка знаходиться на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (до змін територіального устрою на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області) зареєстрованого державним реєстратором Мартинівської сільської ради Полтавської області Лузан Іриною Анатоліївною 03.05.2019 року, про що зроблено номер запису про інше речове право: 314454249, в частині укладеної додаткової угоди від 25.11.2021 року, тобто з 03.10.2025 року. Повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 земельну ділянку, загальною площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192, яка знаходиться на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (до змін територіального устрою на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» понесені судові витрати на правничу допомогу, які попередньо (орієнтовно) складають 20000 грн.

04 березня 2026 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві представник зазначила, що 01.10.2018 між ОСОБА_5 (Орендодавець), ОСОБА_6 (Орендодавець) (наразі прізвище ОСОБА_7 ) та ТОВ «РайзСхід» (Орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320686800:00:003:0192 заг.площею 3,5484 га. 25.11.2021 між Орендодавцями та Орендарем укладено Додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої Сторони дійшли згоди внести змінити в договір оренди землі, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди, договір укладено строком до 02.10.2025. Проте, відповідно до п.6.2. Додаткової угоди – поновлення Договору оренди: Договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

З урахуванням п. 6.2 Додаткової угоди та ч. 2 ст. 126-1 ЗК України, договір оренди підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах. Станом на 02.09.2025 орендодавці не звертались до державного реєстратора із заявою про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

11.09.2025 ТОВ «Райз-Схід» звернулось до державного реєстратора із заявою про проведення реєстраційних дій щодо поновлення Договору оренди. Державним реєстратором Мартинівської сільської ради Полтавська обл. Лузан І.А. на підставі заяви ТОВ «Райз-Схід» та Додаткової угоди від 25.11.2021 до Договору оренди від 01.10.2018 було проведено державну реєстрацію речового права – права оренди ТОВ «Райз-Схід» на земельну ділянку з кадастровим номером 5320686800:00:003:0192.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що строк дії договору оренди землі закінчувався 02.10.2025, у зв`язку з чим, 30.06.2025 ОСОБА_2 направила на адресу відповідача лист-повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі, однак, всупереч зазначеному листу повідомленню, строк дії договору оренди землі було автоматично пролонговано до 03.02.2032.

Позивачем не надано до позову доказів того, що позивач подавав не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору оренди землі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору оренди землі.

Права позивачів не були порушені відповідачем, оскільки орендодавці не звернулися до державного реєстратора з відповідною заявою про виключення відомостей про поновлення договору з Державного реєстру прав на нерухоме майно, що є підставою для відмови в позові, оскільки цивільне судочинство забезпечує захист лише за умови наявності факту порушення прав чи інтересів позивачів.

Щодо втрати оригіналу Додаткової угоди від 25.11.2021 до Договору оренди від 01.10.2018. ТОВ «Райз-Схід» є орендарем великої кількості земельних ділянок – понад 12 тисяч орендодавців, відповідно товариство володіє великою кількістю договорів оренди та додаткових угод до них, які зберігає в оригіналі. Право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права. Отже, до моменту реєстрації права оренди товариство зберігає оригінали договорів оренди та додаткових угод безпосередньо в своєму офісі, за місцем реєстрації - Полтавська обл., м. Лохвиця, вул. Аеродромна, будинок 1/1. Проте, вже після проведення державної реєстрації права оренди Товариство передає оригінали договорів на зберігання за Договором зберігання зберігачам. А саме, 02.02.2022 між ТОВ «Райз-Схід» (Поклажодавець) та ПАТ «Компанія «РАЙЗ» (Зберігач) було укладено Договір № 02-02-22/2 про надання послуг зберігання. Відповідно до п.1.1 вищезазначеного Договору зберігання, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне (архівне) зберігання матеріальні цінності (Оригінали договорів оренди з додатками) поклажодавця. Згідно з п.3.1. Договору зберігання, зберігач здійснює зберігання Документів за наступною адресою: 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур,5/17. Проте, ПАТ «Компанія «РАЙЗ» (зберігач) у відповідь на вимогу ТОВ«Райз-Схід» (поклажодавець) надати оригінали запитуваних договорів оренди та додаткових умов до них листом від 01.12.2025 за вих.№0112/25-01 повідомила, що, внаслідок аварії водопроводу, частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал Додаткової угоди б/н від 25.11.2021 до Договору оренди землі б/н від 01.10.2018, укладеного між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» (Орендарем) щодо оренди земельної ділянки 5320686800:00:003:0192 не вдалось та ідентифікувати вказаний документ з поміж пошкоджених не представляється можливим. Отже, вже після державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320686800:00:003:0192 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно оригінал Договору оренди від 01.10.2018 та Додаткову угода до нього від 25.11.2021 було втрачено внаслідок надзвичайної події — аварії трубопроводу. Проте, після отримання позовної заяви ОСОБА_2 ОСОБА_3 про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, відповідач вжив заходів для отримання копії Додаткової угоди від 25.11.2021 з реєстру речових прав на нерухоме майно та долучає дану копію до матеріалів справи №527/335/26. Втрата оригіналу договору за таких умов не свідчить про припинення чи недійсність договірних правовідносин, з огляду на те, що право оренди належним чином зареєстроване в державному реєстрі, а самі зобов`язання сторін продовжують існувати та підлягають виконанню відповідно до умов укладеного договору.

ТОВ «Райз-Схід» належним чином виконував та виконує умови договору оренди від 01.10.2018, виплачує орендну плату.

Посилаючись на викладене, представник відповідача просив суд, відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 29.04.2026 представник позивачів позовні вимоги підтримав із наведених у позові підстав. В судове засідання призначене на 17.06.2026 представник позивачів не з`явився, подав до суду заяву у якій просив суд, проводити розгляду справи без його участі та участі позивачів.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2026 заперечувала проти задоволення позову із наведених у відзиві на позовну підстав, в судове засідання призначене на 17.06.2026 не з`явилася, належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу в електронний кабінет відповідача 22.05.2026 о 21:20:10.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу в електронний кабінет третьої особи 22.05.2026 о 21:14:47.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 17:00 год 23 червня 2026 року.

Вислухавши пояснення представників позивачів та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є співвласниками земельної ділянки площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192, яка знаходиться на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 627312, виданого 05.11.2012 (а.с.7-8).

01 жовтня 2018 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» укладено договір оренди землі б/н. Відповідно до Договору оренди, предметом договору є земельна ділянка площею 1,97 га, кадастровий номер: 5320686800:00:003:0192 (п. 2.1), договір укладено на 7 років, починаючи з дати його державної реєстрації (3.1) (далі по тексту Договір оренди) (а.с.9-11).

03.05.2019 право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 31454337 (а.с.12).

20 березня 2025 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.17).

30.06.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_3 направили на адресу ТОВ «Райз-Схід» лист у якому повідомили останнє про відсутність наміру укладати з ТОВ «Райз-Схід» ні нового договору оренди землі, ні продовжувати термін дії попереднього договору оренди землі від 01.10.2018 на новий строк. Просили після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.10.2018, а саме після 10.10.2025 повернути їм земельну ділянку площею 3,5484 га, кадастровий номер: 5320686800:00:003:0192 (а.с.13).

Вказаний лист ТОВ «Райз-Схід» отримало 03 липня 2025 року (а.с.13-на звороті).

Предметом спору у дані справі є наявність підстав для користування ТОВ «Райз-Схід» як орендарем належною позивачам земельною ділянкою кадастровий номер: 5320686800:00:003:0192.

Представник відповідача зазначив, що ТОВ «Райз-Схід» використовує вказану земельну ділянку на підставі Додаткової угоди від 25.11.2021 до Договору оренди від 01.10.2018, термін дії якого було автоматично пролонговано до 03.02.2032, оскільки позивачі подали не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору оренди землі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору оренди землі.

Позивачі заперечують факт укладання та підписання Додаткової угоди.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Представником відповідача надано суду Додаткову угоду №___ до Договору оренди землі № ___ від __________ року, дата укладання: 25.11.2021, відповідно до якої між ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» укладено додаткову угоду. Предметом договору є земельна ділянка: кадастровий номер: 5320686800:00:003:0192 (п.1.1), договір укладено строком до 02.10.2025 року (п. 3.1.), Договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяви однієї зі сторін цього договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (п. 6.2) (а.с.41-43).

Із заявою про державну реєстрацію прав (речове право, похідне від права власності) на підставі вказаної додаткової угоди, ТОВ «Райз-Схід» звернулося 11.09.2025. 15 вересня 2025 року державним реєстратором Гмиря М.А. Виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради Полтавської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав № 80829390 на підставі вказаної заяви (а.с.100-101).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером: 5320686800:00:003:0192 у реєстрі наявний номер запису про інше речове право: 31454337, дата початку дії договору: 01.10.2018, дата завершення дії договору: 03.10.2032 (а.с.98-99).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Частиною першою статті 210 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - укладення додаткової угоди від 25 листопада 2021 року), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Особа, яка відповідно до закону може бути орендодавцем земельної ділянки, може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз.1 ч. 1, абз. 1 ч.2 статті 207 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - укладення додаткової угоди від 25 листопада 2021 року) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України ).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України ).

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Частинами першою, третьою, шостою, сьомою-десятою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України).

Відповідно до положень пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

У справі, яка розглядається судом, представником позивачів - адвокатом Левицьким В.І. вживалися заходи щодо отримання оригіналу додаткової угоди від 25 листопада 2021 року, 16 березня 2026 року представник позивачів подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просив суд для проведення почеркознавчої експертизи підписів позивачів витребувати у ТОВ «Райз Схід» оригінал додаткової угоди до договору оренди від 25.11.2021 року, яким строк оренди продовжений до 03.10.2032 року.

Представник відповідача заперечувала проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що позивач не довів, що він самостійно намагався отримати вказаний документ, клопотання подане з пропущенням строку на його подання та заявлене з метою затягування судового процесу. Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що оригінал договору, який просить витребувати представник позивачів у відповідача відсутній, оскільки його втрачено.

Враховуючи те, що у відзиві на позовну заяву, яка є заявою по суті справи, представник відповідача зазначив, що оригінал додаткової угоди від 25.11.2021 року до договору оренди від 01.10.2021 втрачено, тобто визнав обставину його втрати, а отже і факт його відсутності у відповідача, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивачів.

Отже, представник відповідача стверджуючи, що між сторонами було укладено додаткову угоду, оригіналу його примірника для призначення експертизи до суду не надав з посиланням на факт його втрати.

На підтвердження вказаних обставин представником відповідача надано суду наступні докази.

02.02.2022 між ТОВ «Райз-Схід» (поклажодавець) та ПАТ «Компанія «РАЙЗ» (зберігач) укладено Договір № 02-02-22/2 про надання послуг зберігання. Відповідно до п.1.1 вищезазначеного Договору зберігання, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне (архівне) зберігання матеріальні цінності (Оригінали договорів оренди з додатками) поклажодавця (а.с.49).

Згідно відповіді за вих.№0112/25-01 від 01.12.2025, ПАТ «Компанія «РАЙЗ» повідомила ТОВ«Райз-Схід», внаслідок аварії водопроводу, частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал Додаткової угоди б/н від 25.11.2021 до Договору оренди землі б/н від 01.10.2018, укладеного між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Орендодавець) та ТОВ «РАЙЗ-СХІД» (Орендарем) щодо оренди земельної ділянки 5320686800:00:003:0192 не вдалось та ідентифікувати вказаний документ з поміж пошкоджених не представляється можливим (а.с.48).

Надаючи оцінку доказам наданим представником відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 02-02-22/2 про надання послуг зберігання, передача документів на відповідальне зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товару, який є додатком до даного Договору.

Тобто, належним доказом підтвердження факту передачі додаткової угоди б/н від 25.11.2021 на зберігання ПАТ «Компанія «РАЙЗ» є саме акт приймання-передачі.

Разом з тим, суд констатує, що представником відповідача не подано суду акт приймання-передачі додаткової угоди б/н від 25.11.2021 на зберігання ПАТ «Компанія «РАЙЗ», тому суд критично відноситься до тверджень представника відповідача як про передачу на зберігання додаткової угоди так і до її втрати.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що представник відповідача ухилився від подання до суду оригіналу додаткової угоди, подання якої мало значення для вирішення справи та для призначення експертизи по справі з огляду на факт заперечення позивачами її укладання та підписання.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

За таких обставин, у зв`язку з ненаданням представником відповідача оригіналу додаткової угоди та відсутністю її у позивачів, без якої провести експертизу неможливо, суд констатує, що ТОВ «Райз-Схід» не спростувало доводів сторони позивачів про непідписання ними додаткової угоди б/н від 25.11.2021.

У постанові від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23) Велика Палата Верховного Суду констатувала, що відсутність підпису (чи його підроблення) сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення свідчить про неукладеність такого правочину. Тобто йдеться не про дефект волевиявлення сторони, а про його цілковиту відсутність. Таким чином, неукладеність договору у зв`язку з недотриманням встановленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину будь-якого волевиявлення на його укладення, тобто якщо особа фактично не є учасником договірних правовідносин, про що, зокрема, може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абзацу першого частини першої статті 638 ЦК України – договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним на підставі вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів (щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину) або ж їх відновлювати.

Таким чином, суд дійшов висновку, що додаткова угода б/н від 25.11.2021 є неукладеною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень » (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - укладення додаткової угоди від 25 листопада 2021 року) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Таким чином, факт реєстрації додаткової угоди не спростовує висновків суду про її неукладення, оскільки реєстрації речового права передує саме укладання в установленому законом порядку договору, укладення якого представником відповідача доведено не було.

Окрім того, факт того, що ТОВ «Райз Схід» сплачувало орендну плату на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с.38-40, 44-47), не є підтвердженням укладення додаткової угоди, оскільки між позивачами та відповідачем існували правовідносини з приводу оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі від 01 жовтня 2018 року.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що додаткову угоду не було укладено, положення п. 6.2 вказаного договору, на який посилається представник відповідача та який визначає умови поновлення Договору оренди не підлягають застосуванню.

Натомість, суд констатує, що між позивачами та відповідачем існують правовідносини, які виникли на підставі укладеного між ними 01 жовтня 2018 року Договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди від 01.10.2018), строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Законом № 340-IX, який у відповідній частині набрав чинності 16.01.2020, частину першу статті 19 Закону № 161-XIV доповнено двома реченнями такого змісту: «Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права».

Враховуючи те, що договір оренди між сторонами було підписано 01 жовтня 2018 року, тобто до внесення змін до ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі», строк дії закінчення договору оренди суд обчислює виходячи з умов Договору оренди.

Так, відповідно до п. 3.1 Договору оренди, договір оренди укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку передбаченому законодавством.

Згідно п. 6.3 Договору оренди, земельна ділянка вважається переданою в Орендарю з моменту державної реєстрації права оренди.

Як встановлено судом, 03.05.2019 право оренди вказаної земельної ділянки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, строк дії договору оренди від 01 жовтня 2018 року необхідно обчислювати з 03.05.2019.

Таким чином, останнім днем строку договору оренди є 03.05.2026.

Відповідно до п. 6.2. вказаного Договору оренди, у питаннях поновлення Договору оренди землі сторони керуються ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». Зокрема орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, зобов`язаний повідомити про це Орендадавця не пізніше ніж за 3 (три) місяці до спливу строку оренди землі та надати проект додаткової угоди (в двох примірниках), підписаної з боку орендаря. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договорі і за відсутності заперечень, укладає з Орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень Орендодавця щодо поновлення договору оренди землі Орендарю, у місячний строк з дати отримання листа-повідомлення від Орендаря, Орендодавець направляє лист –повідомлення про прийняте Орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.ч.1-6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди від 01.10.2018) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналізуючи умови договору, а також ЗУ «Про оренду землі», суд констатує, що для реалізації переважного права орендаря ТОВ «Райз Схід» на укладення договору оренди на новий строк, останнє зобов`язане було повідомити про це орендодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не пізніше ніж за 3 (три) місяці до спливу строку оренди землі, тобто не пізніше 03.02.2026 та надати орендодавцям відповідно проект додаткової угоди.

Разом з тим, представником відповідача не надано суду доказів вчинення ТОВ «Райз Схід» дій передбачених п. 6.2. Договору оренди, а саме не надано доказів направлення повідомлення позивачам про намір укласти договір оренди на новий строк. Натомість, орендодавці повідомили орендаря 03 липня 2025 року про відсутність наміру продовжити термін дії договору оренди.

Закінчення строку договору оренди є підставою для його припинення (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що процедура поновлення договору оренди землі, передбачена у статті 33 Закону України «Про оренду землі», а також у Договорі оренди не була реалізована ТОВ «Райз Схід», отже договір оренди від 01 жовтня 2018 року припинив свою дію з 04.05.2026.

Таким чином, суд констатує, що договір оренди від 01 жовтня 2018 року припинив свою дію, а додаткова угода б/н від 25.11.2021 є неукладеною.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що право оренди у ТОВ «Райз Схід» відсутнє з 03.10.2025.

Проте, суд дійшов висновку, що право оренди у ТОВ «Райз Схід» відсутнє з 04.05.2026.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивачів з позовом до суду, а саме 06.02.2026 року право оренди у відповідача існувало на підставі Договору оренди від 01.10.2018, проте припинилося 04.05.2026 у зв`язку закінченням строку дії договору, тобто на момент розгляду справи судом. Таким чином, на момент звернення позивачів з позовом до суду їх право порушене не було, проте на момент розгляду справи судом право позивачів є порушеними, оскільки за відповідачем наявне зареєстроване інше речове право, а саме право оренди земельної ділянки без відповідних правових підстав.

Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц).

Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі

№ 209/3085/20).

Тобто, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, забезпечувати відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Аналізуючи зміст правовідносин у цій справі, а також те, що станом на час розгляду справи минув строк для поновлення строку договору оренди, у спосіб передбачений у статті 33 Закону України «Про оренду землі», а також у Договорі оренди, поведінку відповідача щодо користування спірною земельною ділянкою після припинення строку оренди, неспростування відповідачем презумпції неукладеності непідписаного правочину, суд дійшов висновку, що права позивачів підлягають судовому захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 152)). Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. близький за змістом підхід щодо інших правовідносин у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14)) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справа № 513/879/19, провадження № 14-49цс22).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) за вимогою орендодавця до орендаря, зокрема, про повернення земельної ділянки за подібних обставин виснував, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Такий спосіб захисту, як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності тощо). По суті такий спосіб захисту, як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивачів у даній справі є визнання відсутнім права оренди у ТОВ «Райз Схід» з 04.05.2026, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки представник позивачів просив суд визнати відсутнім права оренди з 03.10.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку, що договір оренди між сторонами припинений, проте земельна ділянка позивачам не повернута, а утримання земельної ділянки є перешкодою для власників у володінні та користуванні своїм майном, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повернути позивачам земельну ділянки, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що судовий збір при подачі позову до суду було сплачено позивачем ОСОБА_2 , він підлягає стягненню з відповідача на користь останньої.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданий представником позивачів – ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» права оренди земельної ділянки, загальною площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192, яка знаходиться на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (до змін територіального устрою на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області), номер запису про інше речове право: 31454337 з 04 травня 2026 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 земельну ділянку, загальною площею 3,5484 га, кадастровий номер 5320686800:00:003:0192 яка знаходиться на території Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (до змін територіального устрою на території Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз - Схід» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та учасників справи.

позивачі: ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз Схід» (місцезнаходження: 37200, Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, буд.1/1, код ЄДРПОУ: 41104731),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Виконавчий комітет Мартинівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (місцезнаходження: 39520, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Мартинівка, вул. Богдана Хмельницького, буд.5).

Суддя А. О. Олефір