Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №527/625/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/625/26

провадження 2/527/682/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Свістєльнік Ю.М.,

за участю секретаря – Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Глобинського районного суду Полтавської області в м. Глобине цивільну справу за позовом виконавчого комітету Таращанської міської ради, в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 , який подано представником позивача – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 представник позивача звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою. В обґрунтування позову вказано, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають спільну дитину - доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 перебувала на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області з 04.02.2025 року по 05.06.2025 року. Підстава взяття на облік - ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, незадовільні умови проживання. Сім`я перебувала під соціальним супроводом у КЗ «Центр надання соціальних послуг» Градизької селищної ради, однак надані соціальні послуги позитивних результатів не дали, оскільки батьками не виконувалися рекомендації фахівця із соціальної роботи, їхні дії обмежувалися лише усними обіцянками без жодних подальших практичних кроків.

За інформацією старости Погребівського старостинського округу та керівника закладу загальної середньої освіти матеріальне забезпечення сім`ї відповідачів було недостатнім у зв`язку з відсутністю працевлаштування батьків. Батько дитини має інвалідність, щодо матері встановлено, що відповідачка неодноразово перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що негативно позначалося на виконанні нею батьківських обов`язків. Через відсутність належного батьківського контролю ОСОБА_5 систематично запізнювалася на заняття у навчальному закладі. З травня 2025 року ОСОБА_3 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Після переїзду до Таращанської міської територіальної громади фахівцями із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради проведена оцінка потреб, за результатами якої виявлені складні життєві обставини та прийняте рішення відділу соціальної та ветеранської політики Таращанської міської ради від 15.05.2025 року про надання сім`ї соціальної послуги соціального супроводу.

Відповідно до наказу начальника відділу «Служба у справах дітей та сім`ї» Таращанської міської ради від 19.05.2025 року № 57 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Тимчасова споруда у якій поселилася ОСОБА_3 разом із малолітньою дочкою ОСОБА_5 непридатна для тривалого проживання, зокрема в осінньо-зимовий період. Одним із ключових пунктів плану соціального супроводу сім`ї був визначений пошук житла придатного для проживання протягом року, що мати мала забезпечити до вересня 2025 року за сприяння фахівця із соціальної роботи. Даний пункт плану соціального супроводу сім`ї не виконаний, оскільки жоден з варіантів житла, запропонований фахівцем із соціальної роботи, ОСОБА_3 не влаштовував, але при цьому в період з червня по грудень 2025 року відповідачка не вживала заходів для самостійного пошуку житла, яке б відповідало її вимогам. З настанням холодів проживання дитини у тимчасовій споруді за адресою: АДРЕСА_1 , стало неможливим через відсутність дров для обігріву приміщення. Крім того, у ОСОБА_5 відсутнє окреме спальне місце, а постільна білизна, якою користується дитина, непридатна для використання.

У зв`язку з цим відділом «Служба у справах дітей та сім`ї» Таращанської міської ради 30.12.2025 року ОСОБА_1 була тимчасово влаштована на проживання до сім`ї родичів.

Наразі ОСОБА_3 не працевлаштована, потреби дитини у одязі, взутті, харчуванні задовольняє родичка, у сім`ї якої проживає ОСОБА_5 .

Упродовж усього періоду соціального супроводу сім`ї ОСОБА_3 , відповідачці неодноразово наголошувалося на допущення нею систематичних грубих порушеннях прав дитини. Вказані порушення є прямим наслідком повної батьківської неспроможності та тривалої бездіяльності ОСОБА_3 щодо виховання та утримання дитини. Систематичні обстеження умов проживання дитини виявляли неналежні або вкрай неналежні умови проживання: тимчасова споруда, в якій ОСОБА_3 проживає з дитиною, придатна для проживання лише у теплу пору року, плита, якою обігрівається приміщення і на якій готується їжа, потребує ремонту, приготування їжі проводиться у дворі на відкритому вогні, у дитини відсутнє належно об лаштоване місце для сну (у холодну пору вона спала з матір`ю), відсутні запаси дров.

Спеціалістами відділу «Служба у справах дітей та сім`ї» Таращанської міської ради 08.05.2025, 30.12.2025 року ОСОБА_3 винесені офіційні попередження про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, а також роз`яснені правові наслідки їх невиконання.

Згідно з характеристикою, наданою Калиновецьким старостинським округом, відповідачка за місцем проживання характеризується негативно. Встановлено, що ОСОБА_3 разом із співмешканцем, який оселився з нею після влаштування дитини до родичів, систематично вживають алкогольні напої. Обоє не працевлаштовані, не мають постійного доходу та не перебувають на обліку в центрі зайнятості. ОСОБА_3 самоусунулася від виховання дитини, не забезпечує її належним харчуванням та не створила відповідних умов для проживання.

За даними ОСОБА_6 ліцею, мати підтримує лише епізодичний зв`язок із закладом. Вона не бере участі у вихованні дитини та не супроводжує її навчання. Рекомендації вчителів щодо посилення контролю та емоційної підтримки ігноруються, а спілкування з дитиною має формальний характер.

За результатами індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_1 , проведеної 20.01.2026 року психологом КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради ОСОБА_7 , з боку дитини встановлена емоційна дистанція та недостатня суб`єктивна близькість з матір`ю. Її емоційний стан характеризується потребою у захищеності та стабільному емоційному контакті з дорослими. ОСОБА_5 переживає відчуття нестабільності та недостатньої безпеки у сімейному середовищі. Спостерігається наявність більш стабільного емоційного контакту з родичами, у сім`ї яких дитина фактично проживає.

Батько ОСОБА_8 з сім`єю не проживає та не бере участі в вихованні дочки. За інформацією служби у справах дітей Градизької селищної ради Кременчуцького району повернення дитини до батька неможливе. За час відсутності дитини в помешканні ОСОБА_8 належних побутових умов для її проживання не створено: у будинку панує антисанітарія, електропостачання відключене.

Відповідно до інформації відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації притягувалися до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.

Стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 неодноразово був предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Таращанської міської ради. Однак це не призвело до зміни ставлення матері до виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

ОСОБА_3 перебуває під соціальним супроводом у КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради, з фахівцем із соціальної роботи зв`язок підтримує, проте його рекомендацій не виконує, у зв`язку з чим план соціального супроводу, заходи якого були спрямовані на збереження сімейного середовища для дитини та відновлення батьківського потенціалу матері, не реалізовано.

Спосіб життя та поведінка відповідачів не сприяють формуванню у дитини належних уявлень про сім`ю, її засади та загальноприйняті норми поведінки в суспільстві.

Факти, викладені вище, кожен окремо, так і в сукупності свідчать про винну поведінку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , свідоме нехтування ними батьківськими обов`язками щодо малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.01.2026 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Таращанської міської ради розглянуто питання про виконання батьківських обов`язків відповідачами, за результатами розгляду якого прийнято рішення про доцільність відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Орган опіки та піклування зазначає, що відібрання дитини у даному випадку не має на меті покарання батьків або обмеження їхніх прав, а зумовлене виключно необхідністю негайного захисту прав та законних інтересів дитини. Наявні обставини свідчать про неспроможність батьків забезпечити безпечні та належні умови для проживання, утримання та розвитку дитини.

Згідно з Конвенцією ООН про права дитини, ратифікованою Україною, дитина має невід`ємне право на сім`ю, батьківську турботу, піклування та виховання в умовах емоційного тепла, захищеності та матеріального забезпечення. Стаття 150 Сімейного кодексу України закріплює обов`язок батьків піклуватися про розвиток, виховання та утримання дитини.

З огляду на це, порушення прав дитини на сім`ю з боку батьків є очевидним, а викладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове, свідоме небажання відповідачів виконувати батьківські обов`язки, покладені на них законом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виявилися неспроможними забезпечити дочці розвиток у безпечному, стабільному та сприятливому сімейному середовищі, що відповідало б найкращим інтересам дитини.

У зв`язку з чим, позивач і змушений був звернутися до суду з даним позовом у якому прохав постановити рішення, яким відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування виконавчого комітету Таращанської міської ради для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини всіх видів доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проводити на користь особи або установи, де буде проживати та виховуватися дитина.

Звільнити позивача від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки виконавчий комітет Таращанської міської ради, будучи органом опіки і піклування, виступає із заявою про захист прав малолітньої дитини.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 16.03.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Відповідачі відзив на позовну заяву не подавали.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 05.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання представник позивача направив заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, до суду не з`явилися. Для їх повідомлення були направленими повістки про виклик на адресу реєстрації та останню відому адресу проживання. Додатково інформація про їх виклик була розміщеною на сайті суду.

Причини неявки відповідачів не відомі, в силу приписів частини 1 статті 223 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до приписів статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд констатує таке.

Так, у статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2013 року.

Згідно наказу служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селещної ради від 04.02.2025 № 36 «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» дитина ОСОБА_1 перебувала на даному обліку.

Згідно інформації старости Погребівського старостинського округу №11-17/5/40 від 25.04.2025 року на території старостинського округу в АДРЕСА_2 проживають без реєстрації ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . У даній сім`ї низький матеріальний достаток у зв`язку з відсутністю працевлаштування батьків. Батько дитини має інвалідність, щодо матері встановлено, що відповідачка неодноразово перебувала у стані алкогольного сп`яніння, що негативно позначалося на виконанні нею батьківських обов`язків. У житловому будинку брудно, дитина не має постійного місця для навчання.

Як встановлено судом, сім`я перебувала під соціальним супроводом у КЗ «Центр надання соціальних послуг» Градизької селищної ради, однак надані соціальні послуги позитивних результатів не дали, оскільки батьками не виконувалися рекомендації фахівця із соціальної роботи, їхні дії обмежувалися лише усними обіцянками без жодних подальших практичних кроків.

З травня 2025 року ОСОБА_3 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Після переїзду до Таращанської міської територіальної громади фахівцями із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради проведена оцінка потреб, за результатами якої виявлені складні життєві обставини та прийняте рішення відділу соціальної та ветеранської політики Таращанської міської ради від 15.05.2025 року про надання сім`ї соціальної послуги соціального супроводу.

Згідно наказу відділу служби у справах дітей та сім`ї Таращанської міської ради від 19.05.2025 року № 57 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 08.05.2025 року, від 25.06.2025 року, від 24.09.2025 року, від 30.12.2025 року проведено обстеження умов проживання дитини в сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено незадовільні умови проживання.

Відповідно до листа служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селещної ради від 16.01.2026 року № 01-19/20 батько ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . За наданою інформацією не працює, проживає один на пенсію по інвалідності. В будинку антисанітарія, світло відключене. Для проживання дитини ОСОБА_1 у будинку батька умови відсутні, тому повернення дитини до батька неможливе.

Згідно результатів індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_1 , проведеної 20.01.2026 року психологом КЗ «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради ОСОБА_7 , з боку дитини встановлена емоційна дистанція та недостатня суб`єктивна близькість з матір`ю. Її емоційний стан характеризується потребою у захищеності та стабільному емоційному контакті з дорослими. ОСОБА_5 переживає відчуття нестабільності та недостатньої безпеки у сімейному середовищі. Спостерігається наявність більш стабільного емоційного контакту з родичами, у сім`ї яких дитина фактично проживає.

Відповідно до інформації відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації притягувалися до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Таращанської міської ради від 26.01.2026 року № 36-VIII «Про затвердження висновку про доцільність відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав» прийнято рішення про доцільність відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями п. 2-5 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва; залишення дитини у небезпечних для її життя, здоров`я і морального виховання умовах.

Відібрання дитини – це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч. 1 ст. 170 Сімейного кодексу України, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику для життя, здоров`я або для морального виховання. Ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини варто оцінювати з урахуванням її фізичного та психічного розвитку.

Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

В силу правової позиції, що висловлена в Постанові ВС від 16 березня 2026 року по справі № 932/6825/24, відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, який за своєю правовою природою відрізняється від позбавлення батьківських прав, що має безстроковий характер. У разі усунення причин, які перешкоджали належному виконанню батьківських обов`язків, суд за заявою батьків може ухвалити рішення про повернення дитини, керуючись її найкращими інтересами. Аналогічні за змістом висновки викладені і в Постанові ВС від 26 січня 2022 року у справі № 308/12188/18.

З урахування в встановлених обставин справи та норм, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що залишення дитини з матір`ю чи батьком є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Розлучення дитини з матір`ю та батьком в цьому випадку має об`єктивний та вимушений характер та забезпечить досягнення найкращих інтересів дитини. Відповідне втручання у сферу сімейних інтересів має легітимну мету та відповідає необхідному рівню пропорційності у розумінні статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що як встановлено судом, відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не займаються вихованням та матеріальним утриманням дитини, не проявляють батьківської уваги та турботи, у зв`язку з чим залишення дитини в батьків може бути небезпечним для її здоров`я, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Згідно частини 4 статті 170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно частини 2 статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно приписів статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень.

Згідно частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи правову природу аліментів, вони присуджуються для утримання дитини. Проте, отримувачем може бути, як сама дитина, так і інші законні представники, враховуючи те, що в силу приписів статті 31 ЦК України дитина у віці до 14 років має часткову цивільну дієздатність.

Згідно частини 1 статті 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Згідно частини 2 статті 179 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, зміст цієї правової норми свідчить, що аліменти можуть бути стягненими і на користь законного представника дитини.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо необхідності стягнення з відповідачів на користь законного представника дитини аліментів на утримання дитини у розмірі, вказаному у позовній заяві.

Такий розмір аліментів забезпечить базові потреби дитини та не буде надмірно обтяжливим для відповідачів, в тому числі і з урахуванням відсутності доказів того, що вони є непрацездатними чи мають на своєму утриманні інших неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних утриманців.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць, згідно вимогам статті 430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 14 ст. 3 та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідачів у дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов виконавчого комітету Таращанської міської ради, в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_1 , який подано представником позивача – ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи: служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без позбавлення їх батьківських прав.

Передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Таращанської міської ради для подальшого влаштування дитини.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер картки платника податків, НОМЕР_2 , на користь законного представника дитини (опікуна, піклувальника, установи, до якої буде влаштована дитина), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду (09.03.2026 року) і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер картки платника податків, НОМЕР_3 , на користь законного представника дитини (опікуна, піклувальника, установи, до якої буде влаштована дитина), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду (09.03.2026 року) і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити до негайного виконання рішення суду щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з кожного на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: Таращанська міська рада (місцезнаходження: 09501, Київська область, м. Тараща, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 1, код ЄДРПОУ:40289376).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради (місцезнаходження: 390700, Полтавська область, Кременчуцьки район, селище Градизьк, вул. Хорольська, буд.71, код ЄДРПОУ: 44586788).

Суддя Ю. М. Свістєльнік