Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №376/899/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/899/26

Провадження № 2/376/1246/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат, пов`язаних з навчанням дочки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Сквирського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та додаткових витрат, пов`язаних з навчанням дочки.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб між ними розірваний. Від шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої до досягнення нею повноліття, відповідач сплачував аліменти. Зобов`язання за цим рішенням відповідачем виконано. Донька досягла повноліття та продовжує навчання в Навчально-науковому видавничо-поліграфічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на 1 курсі бакалаврського рівня вищої освіти за спеціальністю «Журналістика». Термін навчання: по 30.06.2029. Навчання за кошти фізичних осіб, загальна вартість за весь період навчання складає – 270 400,00 грн, що відповідно за кожен навчальний рік складає 67 600,00 грн. Впродовж навчального року позивачкою сплачено за договором за 1 семестр 33 800,00 грн та за 2 семестр – 33 800,00 грн. Вказує, що сплачує за проживання доньки у гуртожитку та за комунальні послуги, надані доньці у гуртожитку. З 01.09.2025 донька проживає у гуртожитку і буде проживати до закінчення навчання. Щомісячна плата за проживання складає у 1 семестрі 1670,00 грн та у другому – 2 426,00 грн. Для забезпечення належного проживання доньки у гуртожитку позивачка придбала побутову техніку, зокрема холодильник. Навчання вимагає, окрім значного інтелектуального навантаження, достатнє фінансове забезпечення для придбання програмного забезпечення, техніки, посібників, матеріалів, приладів та ін. Так впродовж першого року навчання окрім витрат на проживання, харчування, побут та медичне забезпечення дитини були витрачені кошти для забезпечення проїзду, інтернетзв`язку для повноцінного навчання щомісячно і придбання необхідного приладдя та ін. Вказує, що за період навчання витрачено (без урахування вартості проїзду, продуктів харчування, одягу та взуття, засобів гігієни та побутової хімії, навчального приладдя та програмного забезпечення): на оплату контракту - 67 600,00 грн; на оплату за проживання – 14 439,00 грн; на оплату за інтернет-зв`язок – 15 911,00 грн; на транспортні витрати – 5 600,00 грн. Зазначає, що усі витрати по вихованню та утриманню доньки вона несе самостійно. Відповідач, окрім примусового стягнення аліментів до досягнення донькою повноліття у розмірі 1/6 частини його заробітку, не підтримував доньку. Вказує, що вона та її донька не мають грошових заощаджень. Єдине джерело доходу – заробітна плата позивачки. Власного майна не мають, яке приносило б прибутки. Позивачка вважає, що відповідач повноцінна особа, веде здоровий спосіб життя, має добрий стан здоров`я, не має ні фізичних, ні розумових вад, може працювати та працює на посаді поліцейського; працездатного віку, має певні матеріальні блага. Зазначає, що у відповідача є ще одна дитина, матір якої залучено до участі у справі у якості третьої особи; а також, що батьки відповідача пенсійного віку, їх стан здоров`я є задовільним відповідно їх віку, мають окрім відповідача ще двох повнолітніх, самодостатніх дітей. Просить стягнути з ОСОБА_2 щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її навчання у Навчально-науковому видавничо-поліграфічному інституті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» до 30.06.2029; стягнути половину фактично понесених додаткових витрат на оплату навчання доньки ОСОБА_3 у розмірі 33 800,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення аліментів розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Скирського районного суду Київської області від 24.03.2026 прийнято позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

18.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що відповідач, не будучи фахівцем у галузі права та не маючи достатніх спеціальних знань, був позбавлений можливості належним чином оцінити зміст позовної заяви, обсяг заявлених вимог та обрати відповідну правову поведінку. Тому просить визнати причину пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву поважною та продовжити (поновити) процесуальний строк на подання відзиву. Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначає, що позивачкою не доведено: необхідності саме платної форми навчання; відсутності можливості навчання на бюджетній формі; необхідності придбання окремих речей та техніки; реального понесення значної частини заявлених витрат; узгодження таких витрат із відповідачем. Вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача частини витрат на платне навчання необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Просить суд при вирішенні спору врахувати матеріальне становище відповідача, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини на утриманні - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідність сплати аліментів на її користь; стан здоров`я відповідача, необхідність дороговартісного лікування; а також обов`язок надання допомоги батькам пенсійного віку, які потребують постійного лікування та догляду. При цьому відповідач не ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку, усвідомлює необхідність підтримки повнолітньої доньки під час навчання. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат на оплату навчання доньки у розмірі 33 800 грн; відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) з відповідача та визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно до закінчення навчання повнолітньої дитини.

У поданій до суду 26.05.2026 відповіді на відзив позивачка зазначила, що заперечує проти тверджень, викладених у відзиві, зазначає, щ відповідач не сплачував аліменти добровільно, а сплачував в примусовому порядку. З моменту досягнення донькою повноліття відповідач жодним чином не приймав участі у забезпеченні її матеріальних потреб, що підтверджує ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Відповідач не переймався умовами проживання доньки, не цікавився можливостями навчального закладу. Зазначає, що доходи відповідача збільшилися (порівняно з 2020 роком). Вважає, що відсутність можливості надання допомоги доньці є необґрунтованою та безпідставною, не підкріпленою належними доказами. Просить позовні вимоги зодовольнити.

Представником відповідача 02.06.2026 подано до суду заперечення на відповідь позивачки на відзив на позовну заяву. Стверджує, що не можна вважати додатковими витратами оплату за навчання, проживання у гуртожитку, комунальні послуги, проїзд, придбання холодильника, комп`ютерної техніки, навчальних матеріалів та інші побутові витрати. Вважає, що позивачка фактично просить покласти на відповідача половину звичайних витрат, пов`язаних із добровільно обраною платною формою навчання повнолітньої дочки. Також, позивачка не спростувала доводів відповідача про те, що повнолітня донька мала реальну можливість вступу на бюджетну форму навчання. Вибір навчального закладу, платної форми навчання та пов`язаних із цим витрат був здійснений позивачкою самостійно без погодження з відповідачем. Крім того, позивачка безпідставно ставить під сумнів надані Відповідачем докази щодо стану його здоров`я та необхідності лікування. Не спростовано також доводи щодо наявності у Відповідача інших утриманців, а саме неповнолітньої дитини та батьків похилого віку, які потребують постійного лікування та матеріальної допомоги. При цьому, позивачка не надала суду доказів власної неспроможності брати участь у фінансуванні навчання повнолітньої дочки. Навпаки, відповідачу відомо, що протягом останніх років позивачка придбала транспортний засіб, що свідчить про наявність у неї певних фінансових можливостей та ресурсів. Відповідач не заперечує свого обов`язку брати участь в утриманні повнолітньої доньки під час навчання та не ухиляється від його виконання. Водночас розмір аліментів має відповідати реальним матеріальним можливостям платника та враховувати його сімейний і майновий стан.

12.06.2026 року позивачкою подано клопотання про долучення доказів та клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у відповідача інформацію для належного вчинення запиту до Пенсійного фонду України, щодо інших дітей батьків відповідача - сестер ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема їх дійсного прізвища, власного імені та по батькові, дати народження, РНОКПП батька - ОСОБА_8 , РНОКПП матері - ОСОБА_9 , витребувати з Пенсійного фонду України інформацію у вигляді індивідуальних відомостей про застрахованих осіб, за 2025-2026р.р щодо батька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 ; матері - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 ; сестри - ОСОБА_10 , 1994р.н.; сестри - ОСОБА_11 , 1988р.н.

Ухвалою суду Скирського районного суду Київської області від 12.06.2026 клопотання про долучення доказів та клопотання про витребування доказів, подані позивачкою ОСОБА_1 , повернуто особі, яка його подала на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 06.12.2013 відділом ДРАЦС Сквирського РУЮ у Київській області (а.с.11).

Позивачка та донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7-8).

Згідно довідки №221 від 04.11.2025 Навчально-наукового видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ОСОБА_3 навчається на 1 курсі денної форми навчання і закінчує університет 30.06.2029 (навчання за кошти фізичних осіб) (а.с.13).

08.08.2025 між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та вступником ОСОБА_3 , її законним представником ОСОБА_1 , укладено договір про навчання в Університеті №С7/87к. Згідно умов договору денна форма здобуття освіти за освітньою програмою - Видавнича справа та редагування, Реклама і зв`язки з громадськістю; спеціальність - С7 Журналістика, для здобуття ступеня вищої освіти – бакалавр. Освітня програма є акредитованою строком до 01.07.2028. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб (на умовах договору, укладеного між Університетом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу) (а.с.16-17).

Згідно копії договору про надання платної освітньої послуги №13П-51/57 від 14.08.2025, укладеного між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та ОСОБА_1 , щодо здобувача вищої освіти ОСОБА_3 , загальна вартість за весь період навчання складає – 270 400,00 грн, що відповідно за кожен навчальний рік складає 67 600,00 грн. (а.с.12).

Згідно копії договору №141 від 26.08.2025 про надання послуг з користування (найму) жилим приміщенням у гуртожитку КПІ імені Ігоря Сікорського» ОСОБА_3 проживає у кімнаті АДРЕСА_3 . (а.с.14-15).

На підтвердження матеріального утримання доньки позивачкою надано квитанції за 2025-2026 роки про сплату за проживання в гуртожитку та комунальні послуги, інтернет зв`язок, квитки на автобус (а.с. 20-36).

З долучених до матеріалів справи Інформаційної довідки № 476311790 від 08.05.2026 в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 нерухоме майно не зареєстроване (а.с.53).

Згідно з наданих виписок із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Сквирської міської ради «Сквирська центральна міська лікарня» (діагноз судом не зазначається з метою дотримання лікарської таємниці) (а.с.60-62, 64-67) та копії квитанцій на придбання ліків (а.с.54-55).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 працює в Управлінні поліції охорони в Київській області. (а.с.63).

Відповідно до роздруківок публічно доступної «Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за 2020, 2025 роки – ОСОБА_2 отримував дохід: за 2020 рік в Управлінні поліції охорони в Київській області та за 2025 рік в Головному управлінні Національної поліції в Київській області. (а.с.92-96).

Позивач як на підставу своїх позовних вимог вказує на невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, що передбачено ст. 199 СК України.

Відтак суд встановив, що між сторонами виник спір щодо невиконання відповідачем його обов`язку як батька утримувати до досягнення двадцяти трьох років свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступних мотивів.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Сімейного кодексу України, а саме Главою 16 - обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання.

Так, у відповідності до норм ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Також згідно зі ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192і194-197цього Кодексу.

В законі не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для їх життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 489/100/18.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже суд встановив, що повнолітня донька сторін по справі продовжує навчання і в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.

В силу положень ст. 199 СК України сторони по справі мають обов`язок утримувати повнолітню, доньку, яка продовжує навчання.

Повнолітня ОСОБА_3 проживає з матір`ю, яка її матеріально утримує.

У свою чергу відповідач не виконує свого обов`язку з утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, що є підставою для звернення до суду з позовом про стягнення аліментів відповідно до ст. 199 СК України і стягнення таких в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що повнолітня донька сторін по справі продовжує навчання, в зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач не виконує обов`язку щодо її утримання, як такої, що навчається, та те, що відповідач визнав позов частково, не надав суду доказів, що він є непрацездатною особою та немає можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, враховуючи, що у відповідача на утриманні перебуває неповнолітня дитина, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на утримання повнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу)для забезпечення належного матеріального становища дитини, яка продовжує навчання.

Відповідно ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому суд вважає за необхідне визначити дату початку стягнення аліментів з дати звернення до суду, а саме – з 24 березня 2026 року.

Щодо стягнення додаткових витрат на оплату навчання суд зазначає наступне.

Із наданих суду довідок вбачається, що позивачка сплатила кошти за навчання доньки кошти в сумі 67 600,00 грн, частину яких в сумі 33 800,00 вона просить стягнути з відповідача.

Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу понесених додаткових витрат на дитину.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах на дітей зобов`язані обоє батьків, незалежно від того з ким проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

При цьому, суд виходить з необхідності забезпечення рівності не тільки прав, але й обов`язків батьків щодо догляду та матеріального забезпечення дитини. При вирішенні спору суд враховує положення ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий батько зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ч. 2 ст. 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.181,182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо. При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст. 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрати є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами. Таким чином, витрати, на здобуття освіти і навчання дитини є додатковими витратами, які направленні на розвиток дитини та її здібностей, здобуття освіти тощо.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Беручи до уваги зазначені витрати, які були здійсненні позивачкою, у зв`язку із оплатою навчання, дані витрати підтверджені належними та допустимими доказами, виходячи із принципу першочерговості інтересів дітей та обов`язку обох батьків утримувати дитину та нести додаткові витрати на доньку, суд вважає обґрунтованою суму для стягнення із відповідача на користь позивача додаткових витрат на дитину в розмірі 33 800,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 141, 206, 259, 263 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат, пов`язаних з навчанням дочки – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 24.03.2026 та до закінчення навчання, тобто до 30.06.2029, однак не довше, ніж до досягнення нею 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на доньку ОСОБА_3 в розмірі 33 800,00 грн (тридцять три тисячі вісімсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 22.06.2026.

Суддя С.С.Ловінська