Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №369/6276/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6276/26

Провадження № 2/369/11248/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

при секретарі Бондарь Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що у шлюбі з відповідачем перебуває з 2008 року. Сімейне життя з ОСОБА_2 не склалось, мають різні погляди на життя. Оскільки подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам, просив суд розірвати шлюб, зареєстрований 10 жовтня 2008 року у Виконавчому комітеті Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 32.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.04.2026 року у справі відкрито позовне провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11:00 год 09.06.2026 року. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилася. До суду від представника позивача - адвоката Кулигіна А.Є. та відповідача ОСОБА_2 надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності сторін, згідно з якими останні просили позов задовольнити, а шлюб між сторонами розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Під час судового розгляду, судом встановлено, що 10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб у Виконавчому комітеті Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 32.

При цьому, сторони не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства та проживають окремо.

Правом на надання строку на примирення сторони не виявили бажання скористатися.

Сім`ю зберегти неможливо.

За змістом положень ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України, передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому. Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Дослідивши матеріали справи, обґрунтування позовних вимог суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Оскільки судом встановлено, що сторони спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, не проживають разом тривалий час, тому шлюб між ними може бути розірваним.

Керуючись ст. ст. 110, 111, 112 СК України, ст. ст. 213, 218 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Виконавчому комітеті Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 32 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС