Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 21 червня 2026 р.
Справа: №367/7512/26
Суддя: Мерзлий Л. В.
Справа № 367/7512/26
Провадження №3/367/1709/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2026 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 (м. Буча) Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не повідомила,
за статтями 124 та 122-4 КУпАП, -
у с т а н о в и в:
до Ірпінського міського суду Київської області надійшли справи з протоколами (серії ЕПР1 №683922 та серії ЕПР1 №683933 від 04.06.2026) про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП. Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказані справи передані для розгляду судді Мерзлому Л.В.
У судовому засіданні 22.06.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнала, щодо факту залишення місця ДТП заперечила, пояснила, що моменту зіткнення не відчула, оскільки воно було дуже незначним, вийшла зі свого автомобіля та пішла у спортзал, пізніше їй зателефонували з поліції та повідомили про подію.
Дослідивши матеріли справ про адміністративні правопорушення, суддею встановлено таке.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №683933 від 04.06.2026, ОСОБА_1 04.06.2026 о 13 год 05 хв за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Л.Бірюкова, 2, керуючи автомобілем «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності та скоїла наїзд на припаркований автомобіль марки «Mersedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказаними діями ОСОБА_1 допустила порушення Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме порушила вимоги п. 10.9 ПДР України - під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.
Факт порушення ОСОБА_1 як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна, підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ЕПР1 № 634476, складеному 04.06.2026 о 18.57), схемою місця ДТП, складеною 04.06.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.06.2026, письмовими поясненням ОСОБА_2 від 04.06.2026.
Згідно протоколу серії ЕПР1 №683922 від 04.06.2026, ОСОБА_1 04.06.2026 о 13 год 05 хв за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Л.Бірюкова, 2, керуючи автомобілем «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши наїзд на припаркований автомобіль, залишила місце пригоди. Вказаними діями ОСОБА_1 допустила порушення Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, а саме порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 122-4 КУпАП.
Факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона причетна, підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ЕПР1 № 683922, складеному 04.06.2026 о 18:39), схемою місця ДТП, складеною 04.06.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.06.2026, письмовими поясненням ОСОБА_2 від 04.06.2026.
Будь яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не покидала місце вчинення ДТП суду надано не було.
Щодо кваліфікації за ст. 124 КУпАП, суд встановив, що порушення особою вимог Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, що повністю утворює об`єктивну сторону відповідного правопорушення.
Щодо кваліфікації за ст. 122-4 КУпАП, суд виходить із того, що визначальним є сам факт залишення місця ДТП у порушення встановленого обов`язку водія, незалежно від суб`єктивної оцінки особою характеру події чи ступеня завданих пошкоджень.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини у своїй сукупності є достатніми для висновку про доведеність вини особи поза розумним сумнівом у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність у діях особи складу зазначених адміністративних правопорушень та необхідність притягнення її до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за статтею 124 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, та статтею 122-4 КУпАП, яка передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, і тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З огляду на викладене, відповідно до положень статті 36 КУпАП, справи стосовно ОСОБА_1 з протоколами серії ЕПР1 №683922 та серії ЕПР1 №683933 від 04.06.2026 слід об`єднати в одне провадження.
Враховуючи викладене, а також характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, особу порушника, ступінь вини, та його ставлення до вчиненого суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3 328 гривень. Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 665 гривень 60 копійок.
Підстав, які надають право на пільги щодо сплати судового збору, передбачених Законом України «Про судовий збір», судом не встановлено, тому судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.
Керуючись статтями 23, 27, 33-36, 40-1, статтями 122-4, 124, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –
постановив:
Адміністративний матеріал № 367/7512/26 (провадження № 3/3671709/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, адміністративний матеріал № 367/7514/26 (провадження № 3/367/1710/2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, об`єднати в одне провадження.
Об`єднаному провадженню присвоїти номер № 367/7512/26 (провадження № 3/367/1709/2026).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).
Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.
Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.
Суддя: Л.В. Мерзлий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua