Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №363/1939/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"22" червня 2026 р. Справа № 363/1939/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

встановив:

25 лютого 2026 року о 19 год. в м. Вишгород по вул. Шолуденка, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці ока, що не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обставинам), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився в під відеофіксацію в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Зазначені дії вчинено ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Так, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року, яка набрала законної сили 15 липня 2025 року (справа №754/9667/25), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року, яка набрала законної сили 21 липня 2025 року (справа №754/10201/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Вказані обставини підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №600748 від 25 лютого 2026 року, актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Вишгородська ЦРЛ» від 25 лютого 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 25 лютого 2026 року, паспортом ОСОБА_1 з порталу «Дія», листом Вишгородського РУП ГУНП в Київської області щодо наявності у ОСОБА_1 , посвідчення водія, витягом з ІПНП та даними відеозапису.

Отже, сукупність вказаних доказів узгоджується між собою, в повній мірі підтверджує обставини викладені в протоколі та сумнівів у суду не викликає.

Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалась до розгляду тричі, а саме на 28 квітня 2026 року, 25 травня 2026 року та 22 червня 2025 року. Однак ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, у судові засідання не з`явився та причин своєї неявки суду не повідомив.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за його відсутності.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.

Суд звертає увагу, що санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає обов`язкове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, що є у власності правопорушника. Однак у матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження належності транспортного засобу Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , внаслідок чого застосування конфіскації транспортного засобу в межах даної справи є неможливим.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку, що з метою попередження та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді стягнення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до категорій осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 130, 283 і 284 КУпАП,

постановив:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя