Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №362/9477/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/9477/25

Провадження № 2/362/2352/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Профіт-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року в розмірі 132778,87 грн., яка складається з: 61534,33 грн. заборгованість за основним боргом, 71244,54 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн. та суму сплачених витрат за професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.02.2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № R01.00605.006444544, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 61 534,33 грн., терміном до 28.02.2022 року, зі сплатою 35 % річних від залишкової суми кредиту, а позичальник зобов`язався повернути кредит та інші платежі, передбачені умовами договору. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, заборгованості не повернула, у зв`язку з чим станом на 19.12.2023 року наявна заборгованість за кредитним договором № R01.00605.006444544 в розмірі 132778,87 грн., яка складається з: 61534,33 грн. заборгованість за основним боргом, 71244,54 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року.

22.12.2023 року між TOB «Оптіма Факторинг» та TOB «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого TOB «Оптіма Факторинг» передав (відступив), а TOB «ФК «Профіт Капітал»» прийняв права вимоги за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.57).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 3 – зворотня сторона).

ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за останнім відомим місцем реєстрації, конверти повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну» (а.с. 60-61), правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За наведених обставин, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 28.02.2020 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № R01.00605.006444544 (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 1 договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 61 534,33 грн., а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами згідно з умовами цього договору.

Банк надає кредит строком на 30 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 35 % річних від залишкової суми кредиту (п. 1.2, п. 1.3 договору).

В силу п. 3.1.3 договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, проценти, плату за обслуговування кредитної заборгованості на вимогу банку у випадках, передбачених п. 4.2.3 договору.

Відповідно до виписки по рахунку, складеного АТ «Ідея Банк» від 19.12.2023 року, за рахунком НОМЕР_1 здійснено зарахування коштів в сумі 61 534,33 грн., призначення платежу – видача кредиту згідно кредитного договору № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року (а.с. 13).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року, станом на 19.12.2023 року наявна заборгованість в розмірі 132778,87 грн., яка складається з: 61534,33 грн. заборгованість за основним боргом, 71244,54 грн. (а.с. 14).

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладений договір факторингу № 19/12-2023, згідно п. 2.1 якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених договором (а.с. 15-21).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №№ 19/12-2023, ТОВ «Оптіма Факторинг» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року на загальну суму 132 778,87 грн. (а.с. 22-24).

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладений договір факторингу № 22/12-2023, згідно п. 2.1 якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених договором (а.с. 27-31).

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу №№ 19/12-2023, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року на загальну суму 132 778,87 грн. (а.с. 32-34).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Позивач, звертаючись до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № R01.00605.006444544 від 28.02.2020 року загальна сума заборгованості якої становить 132778,87 грн., що складається з: 61534,33 грн. заборгованість за основним боргом, 71244,54 грн. Відомості щодо заборгованості за кредитним договором підтверджуються виключно довідкою-розрахунком станом на 19.12.2023 року (а.с. 14).

Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц дійшов таких висновків: «Доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі №755/2284/16-ц.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Суд звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку суд позбавлений можливості перевірити розмір боргу, інформацію щодо нарахування відсотків за договором та строку, які платежі були здійснені відповідачем, протягом якого періоду вони нараховувалися, оскільки вказаний розрахунок містить лише загальну суму заборгованості по відсоткам.

Позивачем не надано детального розрахунку заборгованості, у тому числі і за відсотками, у зв`язку з чим неможливо встановити обгрунтований розмір заявлених позовних вимог на підставі лише загальної вартості несплаченого кредиту та відсотків без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашення позичальником тіла кредиту та відсотків.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2019 у справі №334/1746/15-ц, від 01.02.2023 у справі №199/7014/20 зазначив, що без надання детального розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості перевірити правильність такого розрахунку, а саме: розмір заборгованості, її період, чи сплачувались взагалі кошти відповідачем та в яких сумах, за які періоди, в якому розмірі та на які суми боргу нараховувались відсотки за користування кредитом, а також період нарахування.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Також, суд звертає увагу на те, що у даній справі, на підтвердження своїх позовних вимог щодо наявності у відповідача заборгованості по кредиту, відсоткам, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» мало можливість додати до позовної заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема детальний розрахунок, на підставі яких як суд мав би можливість самостійно здійснити розрахунок заборгованості у межах строку кредитування.

Проте, під час розгляду справи, позивач не надав належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком в силу положень статей 12, 81 ЦПК України, на підтвердження визначеного ним у позовній заяві розміру заборгованості.

Позивачем не заявлялось клопотання про витребовування будь-яких доказів на підтвердження розміру заборгованості, розрахованого первісним кредитором чи інших документів, не зазначались причини неможливості подання будь-яких доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність заборгованості за кредитним договором, заявлений позивачем у позовних вимогах,у зв`язку з чим суд позбавлений можливості належним чином перевірити правильність проведеного позивачем розрахунку боргу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за сплату судового збору у розмірі 3028,00 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронній документи та електронний документообіг», статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141 ,258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт-Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 23.06.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко