Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №361/3541/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3541/26

Провадження № 3/361/1013/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Броварського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

04.03.2026 о 00:03 м. Бровари, вул. Героїв України, 22, гр. ОСОБА_1 , керував т.з. Renault Megan д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager, результат 0,46 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Халупко С.В. у судовому засіданні та у письмових поясненнях до суду просив винести постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у матеріалах справи щодо ОСОБА_1 наявні істотні сумніви, які стосуються не другорядних, а ключових елементів складу адміністративного правопорушення та процедури його фіксації. Не підтверджено належним чином законну причину зупинки транспортного засобу. Не конкретизовано ознаки сп`яніння. Не забезпечено можливість перевірки відеозапису. Не доведено належність роздруківки Drager саме до конкретного протоколу. Не надано документів щодо технічної справності, повірки та допуску приладу. Не підтверджено, що ОСОБА_1 були належно роз`яснені права та обов`язки. Не підтверджено, що йому реально і належним чином пропонувалося пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Не підтверджено проведення контрольного забору повітря. Усі ці обставини у своїй сукупності свідчать про те, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом.

Крім наведено в судовому засіданні захисник просив застосувати норми міжнародного та європейського права з контексту яких вбачається, що показник 0,5 г/л, тобто о,5 проміле, широко використовується як загальний орієнтир для допустимого рівня алкоголю у водіїв у багатьох європейських країнах. Зазначає, що Європейська комісія у матеріалах щодо дорожньої безпеки зазначає, що законодавчий ліміт для загальної категорії водіїв має бути 0,5 г/л або нижче, а Європейська рада з безпеки транспорту наводить таблицю, де для значної кількості країн Європи стандартний поріг становить саме 0,5 проміле. Вважає, що такий міжнародний контекст має значення для оцінки характеру показника 0,46 проміле (у ОСОБА_1 ) як показника, який є близьким до типового європейського загального порогу 0,5 проміле та не може автоматично сприйматися як очевидний доказ небезпечного ступеня сп`яніння без належної перевірки процедури.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605630 від 04.03.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку газоаналізатора «Drager», результат 0,46 проміле, DVD-R диск з записом нагрудної боді-камери поліцейського, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КпАП України, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимог ст. 266 КУпАП та зазначених актів чинного законодавства передбачають дві альтернативні форми огляду на стан сп`яніння: огляд поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів; огляд лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із волевиявленням водія проходити такий огляд у закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

У матеріалах справи відсутні будь-які письмові пояснення ОСОБА_1 під час складання протоколу.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, сам водій не заперечував проти даного результату, оскільки признався працівникам поліції, що вжив “коньяк”. Незгоду з результатами висловлювала пасажир даного автомобіля - дружина ОСОБА_1 .. Останній не висловив беззаперечної незгоди з результатами проведеного огляду, за допомогою алкотестера “Драгер”, і під час складення адміністративного протоколу хотів повторний огляд в медичному закладі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Посилання захисника щодо доцільність застосування європейського законодавства, яким передбачено більший порог допустимого алкогольного сп`яніння, ніж передбачений чинним законодавством України, суддя оцінює критично.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv.theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

А відтак, вищевказані доводи, наведені адвокатом при наданні пояснень під час розгляду справи та у письмових поясненнях в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп) судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.Червонописький