Рішення від 02 червня 2026 р. у справі №361/2763/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/941/25, cправа № 361/2763/25

03.06.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» червня 2026 року

місто Бровари Броварського району Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Видюк Дмитро Володимирович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики грошових коштів у загальній сумі – 139 825 доларів США 00 центів, що еквівалентно – 5 805 534 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі

– 15 412 грн. 00 коп. та кошти сплачені за надання правничих послуг, остаточний розрахунок яких буде надано після проведення судових засідань.

В обґрунтування вимог зазначається, що 16 серпня 2021 року між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів від

16 серпня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коломієць Н.В., зареєстрований № 1315, за умовами якого позикодавець передав у борг позичальнику грошові кошти у розмірі – 85 000 доларів США 00 центів.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що позика надається під 1,5 % у місяць, які позичальник зобов`язується сплачувати позикодавцю щомісячно до 16 числа.

Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику у строк до

16 серпня 2022 року (пункт 2.1 договору). Факт повного розрахунку за цим договором буде підтверджуватися нотаріально засвідченою від позичальника заявою про розрахунок.

Взяті на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів відповідач не виконав. З часу оформлення позики до моменту подання позовної заяви пройшло

43 місяці. Заборгованість за договором позики становить 139 826 доларів США, з яких заборгованість за договором – 85 000 доларів США 00 центів, заборгованість за відсотками – 54 825 доларів США 00 центів. З підстав стягнення заборгованості за договором позики позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 17 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Видюк Д.В. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснив, що між ним та позивачем існували фінансові зобов`язання, позивач зруйнував їх спільний бізнес, у такий спосіб з нього хочуть стягнути заборгованість.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коломієць Н.В., зареєстрований у реєстрі за № 1315.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору позичальник отримав від позикодавця, а позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти в сумі – 2 268 913 грн. 50 коп., що еквівалентно 85 000 доларів США 00 центів, за курсом НБУ на день підписання цього договору для особливих потреб позичальника.

Згідно з пунктом 1.2 договору позики позичальник та позикодавець підтверджують, що передача грошових коштів, вказаних у пункті 1.1 договору була здійснена готівкою до підписання цього договору. Підписання цього договору свідчить про те, що позикодавцем передано, а позичальником прийнято вищевказані грошові кошти.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що позика надається під 1,5 % у місяць, які позичальник зобов`язується сплачувати позикодавцю щомісячно до 16 числа.

Згідно з пунктом 2.1 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцю позику в сумі – 2 268 913 грн. 50 коп., що є еквівалентом 85 000 доларів США у строк до 16 серпня 2022 року. Факт повного розрахунку за цим договором буде підтверджуватися нотаріально засвідченою заявою від позикодавця про розрахунок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення коштів в обумовлений договором строк, а саме до 16 серпня 2022 року не виконав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)).

Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків стаття 11 ЦК України визначає договори та інші правочини.

Підставою позову у цій справі є невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу коштів за договором позики.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Тобто, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

У даному випадку між сторонами укладений письмовий договір, посвідчений нотаріально.

Факт отримання коштів у борг підтверджується умовами договору, а саме

пунктом 1.2.

Враховуючи наведене, а також той факт, що у визначений договором строк, відповідач грошові кошти не повернув, чим порушив умови договору позики від

16 серпня 2021 року, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі – 85 000 доларів США та заборгованість за відсотками у розмірі - 54 825 доларів США.

Заперечення, наведені стороною відповідача щодо мотивів укладення договору та існування фінансових правовідносин, доводів позивача не спростовують.

Враховуючи наведене, а також той факт, що у визначений договором строк, відповідач грошові кошти не повернув, чим порушив умови договору позики, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно зі статтею 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Декретом №15-93 встановлено режим здійснення валютних операцій на території України, однак не передбачено обов`язку в отриманні індивідуальної ліцензії на передачу/отримання між фізичними особами - резидентами/нерезидентами, які перебувають в Україні, іноземної валюти в позику.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачено законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Отже, як укладення так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення основної заборгованості за договором позики та відсотків за користування коштами у розмірі, визначеному умовами договору в іноземній валюті, так як умовами договору позики визначений еквівалент у доларах США. Судом перевірено розрахунок заборгованості за договором здійснений позивачем та встановленого його відповідність умовам договору та правильності нарахування. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором позики грошових коштів від 16 серпня 2021 року у загальному розмірі - 139 825 доларів США 00 центів, що є еквівалентом - 6 199 826 грн. 52 коп. за курсом Національного банку України на день ухвалення цього судового рішення (1 грн. 00 коп. = 44,3399 доларів США).

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі – 15 140 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість за Договором позики грошових коштів від 16 серпня 2021 року (посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коломієць Наталею Володимирівною та зареєстрованим у реєстрі за № 1315), у загальному розмірі - 139 825 (сто тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) доларів Сполучених Штатів Америки 00 центів, що є еквівалентом - 6 199 826 (шість мільйонів сто дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 52 коп. за курсом Національного банку України на день ухвалення цього судового рішення (1 грн. 00 коп. = 44,3399 доларів США).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі - 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. 00 коп.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин