Вирок від 16 червня 2026 р. у справі №359/196/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/196/26

Провадження № 1-кп/359/382/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025111100002038, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2025, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

08 листопада 2025 року близько 12 годині 30 хвилин водій ОСОБА_5 , в світлий час доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Ford» модель «Focus», номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи рух проїжджою частиною автодороги «Н-08» на відстані 380 метрів від вулиці Перемоги села Рогозів Бориспільського району Київської області в напрямку міста Переяслав Бориспільського району Київської області, проявив злочинну недбалість, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, порушуючи вимоги пункту 10.1, відповідно до якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» та підпункту в) пункту 14.2, відповідно до якого «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), здійснюючи маневр «обгін» автомобілів, які рухались у його смузі для руху в попутному напрямку, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який здійснював рух в межах своєї смуги для руху в зустрічному йому напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримали:

- водій ОСОБА_7 - «закрита черепно-мозкова травма (забій м`яких тканин голови справа та зліва, підапоневротична гематома справа, епідуральна гематома скроневої ділянки справа, субдуральна гематома тім`яної ділянки справа, перелом лобної кістки справа з переходом на тім`яну та скроневу кістку справа, забій головного мозку)», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;

- пасажир автомобіля марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 - «закрита травма грудної клітини (перелом 4-9-го ребер праворуч, забій правої легені, правобічний малий гідроторакс, компресійний перелом 7-го грудного хребця)», які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я більш як 21 день.

Згідно висновку судової авто технічної експертизи № СЕ-19/111-25/76496-ІТ від 19 грудня 2025 року, в діях водія автомобіля марки «Ford» модель «Focus» номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 10.1, п.п. б) п. 12.9 та п.п. в) п. 14.2 Правил дорожнього руху України. Невідповідності в діях водія автомобіля марки «Ford» модель «Focus» номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 у виконанні вимог п. 10.1 та п.п. в) п. 14.2 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав у повному обсязі. Щиро розкаявся, розуміє, що порушив правила дорожнього руху України, у наслідок яких сталося ДТП при наступних обставинах. 08 листопада 2025 року близько 12 годині 30 хвилин він керував автомобілем марки «Ford» модель «Focus», з м.Бориспіль у напрямку міста Переяслава, Бориспільського району. Перед ним рухалися автомобілі і він мав намір обганяти їх по черзі. На вигнутій ділянці автодороги він здійснив маневр обгону і коли його автомобіль перебував на зустрічній смузі руху, помітив автомобіль, який рухався йому на зустріч у своїй полосі. Він намагався повернутися у свою смугу руху, проте це було неможливо із за автомобілів, які рухалися у попутному з ним напрямку, тому він вирішив повернути ліворуч на узбіччя з метою уникнення ДТП, проте водій зустрічного автомобіля також з метою уникнення ДТП повернув праворуч, в результаті сталося ДТП. В результаті ДТП двоє потерпілих отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Після наслідків ДТП дверки водія заклинили і його через 40 хв. витягли через скло автомобіля. Коли його звільнили він підійшов до потерпілих з`ясувати стан їх здоров`я і їм вже надавали медичну допомогу.

Просив вибачення у потерпілих, зауважив, що допоміг потерпілим грошовими виплатами. Матеріальну та моральну шкоду компенсував за вимогами потерпілих та залишилася сума, яку він зобов`язується виплатити потерпілому для повної компенсації його вимог. Просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами.

У зв`язку з тим, що обвинувачений та інші учасники кримінального процесу не оспорювали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, досліджує питання щодо речових доказів та судових витрат, роз`яснивши сторонам, що, у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому, розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Суд, встановив обставини справи, оцінюючи досліджені докази, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження. Таку кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 суд вважає правильною.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може й зобов`язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і, у цілому, характеризується необережною виною.

Обвинувачений ОСОБА_5 , близько 12.30 год., 08.11.2025 під час керування технічно справним автомобілем марки «Ford» модель «Focus», номерний знак НОМЕР_1 , допустив злочинну недбалість, яка виразилось у діях, не був уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, здійснюючи маневр «обгін» автомобілів, які рухались у його смузі для руху в попутному напрямку, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де відбулося зіткнення з автомобілем марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , який здійснював рух в межах своєї смуги для руху в зустрічному йому напрямку. Такі дії заборонені ПДР України. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження - «закрита черепно-мозкова травма (забій м`яких тканин голови справа та зліва, підапоневротична гематома справа, епідуральна гематома скроневої ділянки справа, субдуральна гематома тім`яної ділянки справа, перелом лобної кістки справа з переходом на тім`яну та скроневу кістку справа, забій головного мозку)», які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; пасажир автомобіля марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження – «закрита травма грудної клітини (перелом 4-9-го ребер праворуч, забій правої легені, правобічний малий гідроторакс, компресійний перелом 7-го грудного хребця)», які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я більш як 21 день. Додаткові обставини, які сприяли настанню цих наслідків, суд не встановив. Між діями обвинуваченого ОСОБА_5 та тілесними ушкодженнями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність у його діяннях злочинної недбалості. Вчинене кримінальне правопорушення є закінченим.

Згідно з п. 5 ст. 364 КПК України учасники судового провадження мають право у судових дебатах посилатись лише на ті докази, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд дійшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_5 повинен бути засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України, за порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості та тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченому покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, наближеного до мінімального строку.

Судом враховується, що ОСОБА_5 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Як роз`яснив Верховний суд (Касаційний кримінальний суд) від 22.03.2018, у справі №759/7784/15-к, розуміння поняття «щире каяття» як таке, що передбачає розкаяння, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що, насамперед, повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Поряд з цим, у матеріалах справи наявні дані на підтвердження, що обвинувачений ОСОБА_5 вчиняє активні дії для відшкодування збитків потерпілим. Суд бере до уваги, що потерпілі не наполягають на реальному позбавлені волі обвинуваченого та зауважили, що він вибачився проявив щирий жаль за наслідки його дій.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та відшкодування потерпілим моральної та матеріальної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Досліджені судом докази, що характеризують особу обвинуваченого, вказують на те, що він раніше не судимий. Має місце реєстрації та проживання. За місцем постійного проживання характеризується позитивно. З 2014 року виконав норматив Майстра спорту України і з 2017 року потрапив до основного складу національної збірної команди України з фехтування на шаблях. Неодноразовий чемпіон та призер чемпіонатів України, Європи та світу серед кадетів, юніорів та дорослих. Своєю поведінкою та ставленням до справи формує позитивний імідж українського спорту. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. ОСОБА_5 за характером відповідальний, організований, комунікабельний, здатний ефективно взаємодіяти з представниками спортивних організацій та офіційними особами. Ці обставини позитивно характеризують його особу.

Обвинувачений до адміністративно відповідальності у сфері порушення правил дорожнього руху України не притягувався.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення для вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_5 у виді трьох років позбавлення волі, що визначене санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, та індивідуальних особливостей обвинуваченого. Відшкодування завданої шкоди потерпілим, характеризує його як відповідальну особу. Суд враховує наявність щирого каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, а також, із урахуванням правової позиції прокурора, захисника, думки потерпілих та їх представника, які просили призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону без ізоляції від суспільства та без позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до висновку, що вищенаведені обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що, у своїй сукупності, утворює підставу для висновку суду, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5 залишається можливим без ізоляції від суспільства, та вважає, за доцільне, застосувати до нього положення ст. 75 та ст. 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком терміном на один рік з визначенням відповідних обов`язків судом.

Зважаючи на те, що ОСОБА_5 , маючи багаторічний досвід водія, а також, враховуючи правову позицію постанови Великої палати Верховного суду від 21.08.2019 (справа №682/956/17), суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що ОСОБА_5 допущено порушення правил дорожнього руху носило одноразовий характер та не свідчить про стійке зневажливе ставлення обвинуваченого до вимог безпеки дорожнього руху. Раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення правил дорожнього руху він не притягувався, що дає підстави вважати, що обвинувачений є загалом дисциплінованим водієм і його виправлення можливе без застосування додаткового покарання.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого, є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

У ході розгляду кримінального провадження 25.03.2026 потерпілим ОСОБА_7 пред`явлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, до обвинуваченого.

Разом з цим, потерпілою стороною у судовому засіданні заявлено клопотання про залишення цивільного позову від 25.03.2026, без розгляду, у порядку ст.ст. 128, 129 КПК України.

У відповідності до частини першої статті 326 КПК Кодексу, суд залишає цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 , без розгляду.

Окрім того, з обвинуваченого, на користь держави, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 18 719 гривень 40 копійок.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2025 на автомобіль марки «Ford» модель «Focus», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 , скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 127-129, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст.ст. 50, 65-66, 75-76, ч. 2 ст. 286 КК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортирними засобами.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном у 1 (один) рік, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України, обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави, - 18 719 (вісімнадцять тисяч сімдесят девятнадцять) гривень 40 копійок, витрати на залучення експерта.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_5 , залишити без розгляду.

Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2025, на автомобіль марки «Ford» модель «Focus», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 , скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Ford» модель «Focus», номерний знак НОМЕР_1 , повернути у володіння та розпорядження власника. Автомобіль марки «Citroеn» модель «C4 Picasso», номерний знак НОМЕР_2 , повернути у володіння та розпорядження власника.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1