Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №358/460/26 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/460/26 Провадження № 2/358/667/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», через систему «Електронний суд» звернулося до Богуславського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 та просять стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №981179164 від 06.11.2020 в розмірі 41 264,57 грн, судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 06.11.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №981179164. Позивач свої зобов`язання з договором виконав, перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 3 200,00 грн. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12 500,00 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, у подальшому до Договору Факторингу 1 укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Ейс» укладено договір факторингу №11/07/25-Е .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором нелажним чином не виконував, допустив виникнення заборгованості в сумі 41 264,57 грн, яка складається із: 10 703,86 грн заборгованості за тілом кредиту; 30 560,71 грн заборгованості за відсотками. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена, внаслідок чого представник позивача змушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

22.05.2026 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням причини повернення – «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23).

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо позовної заяви.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звуко записувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.11.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №981179164.

Відповідно до п.1.1. Договору Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 3 200,00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом.

Відповідно до п.1.2. Кредит надається строком на 30 днів.

Відповідно до п.1.3. Договору нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,48% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

Відповідно до п.1.4. Договору у випадку користування Кредитом понад строк, скасовується Дисконтна процентна ставка і застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70% від суми Кредиту.

Згідно з п.1.5. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується, за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 1.7. узгоджено, що розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу, зазначені в Графіку розрахунків.

Згідно Графіку розрахунків, сукупна вартість кредиту складає – 3 660,80 грн за дисконтною ставкою 114,40%. Із них: 3 200,00 грн – тіло кредиту, 460,80 грн – нараховані проценти. (а.с.18 зворотна сторона)

Також матеріали справи містять Додаткову угоду від 30.11.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року, відповідно до якої сторони погодили збільшення суми кредиту на 200,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 3 400,00 грн. (а.с.22)

Згідно з Додатковою угодою від 04.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 300,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 3 700,00 грн. (а.с.23)

Відповідно до Додаткової угоди від 04.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони дійшли згоди продовжити строк користування кредитом на 28 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 1,62 % на день. (а.с.19)

Згідно з Додатковою угодою від 05.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 700,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 4 351,68 грн. (а.с.24)

Відповідно до Додаткової угоди від 10.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 300,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 4 651,68 грн. (а.с.25)

Згідно з Додатковою угодою від 18.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 500,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 4 605,29 грн. (а.с.26)

Відповідно до Додаткової угоди від 25.12.2020 року до кредитного договору № 981179164 від 06.11.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 100,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 4 705,29 грн. (а.с.27)

Згідно з Додатковою угодою від 27.12.2020 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 400,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 5 105,29 грн. (а.с.28)

Відповідно до Додаткової угоди від 03.01.2021 року сторони продовжили строк користування кредитом на 30 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 1,30 % на день починаючи з 03.01.2021 р. (а.с.19)

Згідно з Додатковою угодою від 04.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 1 500,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 5 405,05 грн.

Відповідно до Додаткової угоди від 08.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 500,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 5 905,05 грн. (а.с.29)

Згідно з Додатковою угодою від 10.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 2 000,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 7 905,05 грн. (а.с.31)

Відповідно до Додаткової угоди від 22.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 900,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 8 805,05 грн. (а.с.32)

Згідно з Додатковою угодою від 25.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 300,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 9 105,05 грн. (а.с.33)

Відповідно до Додаткової угоди від 25.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 150,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 9 255,05 грн. (а.с.34)

Згідно з Додатковою угодою від 29.01.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 500,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 9 755,05 грн. (а.с.35)

Відповідно до Додаткової угоди від 01.02.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 200,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 9 955,05 грн. (а.с.36)

Згідно з Додатковою угодою від 02.02.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 200,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 10 155,05 грн. (а.с.37)

Додатковою угодою від 02.02.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 150,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 10 305,05 грн. (а.с.38)

Згідно з Додатковою угодою від 02.02.2021 року сторони погодили збільшення суми кредиту на 400,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 10 704,73 грн. (а.с.39)

Відповідно до Додаткової угоди від 02.02.2021 року сторони продовжили строк користування кредитом на 30 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 0,81 % на день починаючи з 02.02.2021 р. (а.с.20)

Додатковою угодою від 04.03.2021 року сторони продовжили строк користування кредитом на 30 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 0,81 % на день починаючи з 04.03.2021 р. (а.с.20 зворотня сторона)

Відповідно до Додаткової угоди від 03.04.2021 року сторони продовжили строк користування кредитом на 30 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 0,81 % на день починаючи з 03.04.2021 р. (а.с.21)

Згідно з Додатковою угодою від 03.05.2021 року сторони продовжили строк користування кредитом на 30 днів та встановили дисконтну процентну ставку у розмірі 0,81 % на день починаючи з 03.05.2021 р. (а.с.21 зворотня сторона)

На підтвердження укладеного кредитного Договору позивачем долучено довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідно до якої відповідач ознайомився з умовами кредитування, прийняв умови та підписав кредитний договір шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV2CR77 (а.с.52)

Згідно з довідками, наданими ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» , на рахунок отримувача № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти, а саме: 06.11.2020 року у розмірі 3 200,00 грн; 30.11.2020 року у розмірі 200,00 грн; 04.12.2020 року у розмірі 300,00 грн; 05.12.2020 року у розмірі 700,00 грн; 10.12.2020 року у розмірі 300,00 грн; 18.12.2020 року у розмірі 500,00 грн; 25.12.2020 року у розмірі 100,00 грн; 27.12.2020 року у розмірі 400,00 грн; 04.01.2021 року у розмірі 1 500,00 грн; 08.01.2021 року у розмірі 500,00 грн; 10.01.2021 року у розмірі 2 000,00 грн; 22.01.2021 року у розмірі 900,00 грн; 25.01.2021 року у розмірі 300,00 грн; 25.01.2021 року у розмірі 150,00 грн; 29.01.2021 року у розмірі 500,00 грн; 01.02.2021 року у розмірі 200,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 200,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 150,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 400,00 грн; (а.с.137-146)

Окрім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 01.04.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, згідно до якої платіжну картку № НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та в окремі дати здійснювалися зарахування коштів, зокрема: 06.11.2020 року у розмірі 3 200,00 грн; 30.11.2020 року у розмірі 200,00 грн; 04.12.2020 року у розмірі 300,00 грн; 05.12.2020 року у розмірі 700,00 грн; 10.12.2020 року у розмірі 300,00 грн; 18.12.2020 року у розмірі 500,00 грн; 25.12.2020 року у розмірі 100,00 грн; 27.12.2020 року у розмірі 400,00 грн; 04.01.2021 року у розмірі 1 500,00 грн; 08.01.2021 року у розмірі 500,00 грн; 10.01.2021 року у розмірі 2 000,00 грн; 22.01.2021 року у розмірі 900,00 грн; 25.01.2021 року у розмірі 300,00 грн; 25.01.2021 року у розмірі 150,00 грн; 29.01.2021 року у розмірі 500,00 грн; 01.02.2021 року у розмірі 200,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 200,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 150,00 грн; 02.02.2021 року у розмірі 400,00 грн; (а.с.163-169)

Згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 станом на 06.07.2021 (день відступлення прав вимоги) має заборгованість за договором в розмірі 12 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 35 786,92 грн. - заборгованість за процентами. За період строку кредиту відповідачем була здійснена часткова оплата, а саме: 04.12.2020 - 500,00 грн; 12.12.2020 - 1 000,00 грн; 20.12.2020 - 400,00 грн; 03.01.2021 - 2 453,00 грн; 02.02.2021 - 3 137,00 грн; 04.03.2021 - 2 518,00 грн; 03.04.2021 - 2 602,00 грн; 03.05.2021 - 2 601,00 грн. (а.с.119-121)

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.(а.с.83-86)

Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 року.

У подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2024 включно. (а.с.88-95)

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №141 від 06.07.2021, на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №986 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №981179164 від 06.11.2020, загальна заборгованість 33 075,92 грн. (а.с.96-97)

Згідно з Реєстром прав вимоги №141 від 06.07.2021, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права вимоги до 3 206 боржників, а загальна сума заборгованості, переданої за реєстром, становить 52 835 044,27 грн. (а.с.98 зворотня сторінка)

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.99-101)

У подальшому додатковими угодами №2 від 03.08.2020 року, №3 від 30.12.2022 року, вносились зміни до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 30.12.2024 включно. (а.с.103-104)

30.05.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано Реєстр прав вимог №9 від 30.05.2023, згідно з яким за №8070 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №981179164 від 06.11.2020, загальна заборгованість 41 264,57 грн. (а.с105-106)

Згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Таліон Плюс», на момент відступлення права вимоги ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №981179164 від 06.11.2020 в розмірі 41 264,57 грн, з яких 10 703,86 грн борг за тілом кредиту, 30 560,71 грн заборгованість за процентами. (а.с.122)

Згідно з Реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023, ТОВ «ФК «Оналайн Фінанс» набуло права вимоги до 19 691 боржників, а загальна сума заборгованості, переданої за реєстром, становить 666 162 445,3 грн. (а.с.107)

До матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №4097 від 30.05.2023 щодо оплати за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023р. та Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020. (а.с.107 зворотня сторінка)

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. (а.с.108-111)

Згідно з п. 1.2 Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, перехід від клієнта до фактора прав вимог заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників. (а.с.114)

14.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» підписали реєстр боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, згідно з яким за №6692 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір №981179164 від 06.11.2020, загальна заборгованість 41 264,57 грн. (а.с.147-148).

До матеріалів справи долучено платіжні інструкції №344 від 04.09.2025, №317 від 12.08.2025, №356 від 19.09.2025, №355 від 18.09.2025, №358 від 19.09.2025, №357 від 19.09.2025, №360 від 24.09.2025, щодо часткової оплати за відступлення Права Вимоги згідно Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025р. (а.с.115-118)

Відповідно до виписки з особового рахунку, заборгованість за Кредитним договором №981179164 від 06.11.2020 станом на 26.12.2025 складає 41 264,57 грн. (а.с.123)

Відповідно до частин 1,2 статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статтями 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 1 ст.633 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК Українипередбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Законувважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Вивчивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що без здійснення відповідачем вищевказаних дій (алгоритму) кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Зважаючи на те, що сторонами було погоджено істотні умови кредитного договору №981179164 від 06.11.2020, на виконання якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, що підтверджено матеріалами справи, які своєчасно ним повернуто не було, що призвело до утворення заборгованості, суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Розрахунки заборгованості відповідачем не спростовано, свого контрозрахунку заборгованості або доказів належного виконання зобов`язань суду не надано.

З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.

Також суд вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача, оскільки договір факторингу не визнаний недійсними у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована. Отже, укладений договір факторингу є належним доказом переходу прав вимог до боржника за кредитним договором.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №981179164 від 06.11.2020 та під час розгляду справи наявність заборгованості та її розмір, а також відповідність розрахунків не були спростовані відповідачем належними доказами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс», як нового кредитора, заборгованості в розмірі 41 264,57 грн, яка складається із: 10 703,86 грн заборгованості за тілом кредиту; 30 560,71 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Щодо вимог позивача простягнення витратна професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткова угода №25770902009 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому передачі наданих послуг, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В даній справі, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертійстатті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відступу від вказаної правової позиції не було.

Як убачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у наступному: підготовка адвокатського запиту, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви, підготовка клопотання. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд приходить до переконання, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником сума в розмірі 7 000,00 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню до 3500,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст. ст.2,5,10,141,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов -задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №981179164 від 06.11.2020 в розмірі 41 264 (сорок одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн 57 коп.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у сумі 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн 40 коп. та 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець