Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №362/8179/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 362/8179/25Головуючий у І інстанції Рубан Т.П.

Провадження № 33/824/2006/2026 Категорія ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Звільнено від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, 11 жовтня 2025 року близько 16 год. 45 хв. в сел. Глеваха Фастівського району Київської області по вулиці Вокзальна ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9-а ПДР, керував транспортним засобом марки Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу - газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду - проба позитивна 2,38 проміле.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати за відсутності в його діях порушень правил дорожнього руху, керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Вважає, поліцейський безпідставно здійснив зупинку його транспортного засобу, поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний. При цьому зробили зйомку на свій телефон, а не на портативний засіб, який передбачений законом.

Також зазначає, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, оскільки не вживав спиртного. Наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння спростовується відеозаписом, на якому вбачається його адекватна поведінка.

Вказує, що він переніс важку закриту черепно-мозкову травму, є інвалідом другої групи, протягом майже тридцяти років стоїть на обліку у лікарів, страждає головними болями, запамороченнями, а тому через стан здоров`я вживати алкоголь йому заборонено.

Зазначає, що для законної перевірки на алкогольне сп`яніння на прилад Drager Alcotest 6820 поліцейські зобов`язані мати існуючий сертифікат перевірки та проводити тест з використанням одноразового мундштука запечатаного в упаковці, однак при проведені тесту працівники поліції не повідомили про такі вимоги закону.

Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки копію постанови отримав лише 23.02.2026 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 17 лютого 2026 року, а апеляційна скарга на неї подана 03 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП вручена не була, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 9505535 від 11.10.2025 року, в якому він у графі , «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначив, що «пив пиво», чеком-роздруківці з алкотестеру, який встановив наявність у нього в організмі 2,38% алкоголю, акті огляду, яким була підтверджена згода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, відеозаписом події з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Сукупності доказів суддя надав належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про доведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З дослідженого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що у зв`язку з наявними в ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер». Працівниками поліції було чітко вказано ОСОБА_1 про те, що він може пройти огляд або на місці за допомогою алкотестеру «Драгер», або у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу , використання якого вказало на наявність у його організмі 2,38 % алкоголю. Проти таких результатів проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не заперечував.

Доводи апеляційної скарги про порушення патрульним поліцейським вимог п. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із зупинкою транспортного засобу не свідчать про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такі обставини не входять до об`єктивної сторони цього правопорушення. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що підставою для зупинки було порушення Правил дорожнього руху, а саме паркування у неналежному місці.

Доводи апеляційної скарги щодо сумнівів у технічній справності приладу «Drager» та ненадання поліцейськими сертифіката відповідності є безпідставними, оскільки під час проведення огляду ОСОБА_1 не заявляв вимоги про його надання. При цьому огляд проводився з використанням одноразового мунштука, результат тестування становив 2,38 ‰, що зафіксовано приладом та свідчить про належне спрацювання обладнання, а тому не ставить під сумнів достовірність отриманих результатів.

Посилання в апеляційній скарзі на безперервність вказаного відеозапису є необґрунтованими, оскільки відеозапис, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Honda CR-V, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інших доводів, якими б спростовувалися висновки судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , у апеляційній скарзі не зазначено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33 КупАП.

Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для скасування чи зміни постанови, не встановлено.

За таких обставин судове рішення є законним.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.Р. Шроль