Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №753/26095/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 753/26095/25 Головуючий у суді першої інстанції - Скуба А.В.

Номер провадження № 33/824/2252/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником Крепелем Дмитром Ігоровичем, на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521659 від 23 листопада 2025 року водій ОСОБА_1 16 листопада 2025 року о 01 год. 45 хв. керував автомобілем «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 поблизу вул. Анни Ахматової, 5 у м. Києві (на розі вулиць Анни Ахматової та Ревуцького) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку в лікаря нарколога КМКЛ №10 в м. Києві по вул. Чорних Запорожців, 20, що підтверджується висновком №005862, результат 0,93 проміле.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-«а» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000, 00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 - Крепель Д.І. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення лише формально зазначено про зупинку транспортного засобу «за порушення ПДР», однак не конкретизовано, яке саме порушення було допущено, а також не надано жодних доказів на підтвердження факту такого порушення.

За таких обставин вважає, що зупинка транспортного засобу не була належним чином обґрунтована відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак отримані після такої зупинки докази є недопустимими.

Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 об`єктивних ознак сп`яніння, які б були підставою для направлення його на огляд.

З наявного у справі відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції останній поводився спокійно та адекватно, чітко відповідав на запитання, орієнтувався в обстановці, а його поведінка не містила ознак порушення координації рухів, мовлення чи інших зовнішніх проявів сп`яніння.

Зазначає, що важливою обставиною у даній справі є правильне встановлення місця вчинення адміністративного правопорушення, оскільки саме ця обставина входить до обов`язкових елементів складу правопорушення та підлягає доказуванню відповідно до вимог ст. 251, 280 КУпАП.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про істотні суперечності щодо місця події, що ставить під сумнів як сам факт правопорушення, так і належність складеного протоколу як доказу. Саме протокол є первинним і визначальним доказом у справі, а інші матеріали не усувають виявлених суперечностей щодо місця події, відсутня належна, допустима та достатня доказова база для встановлення події та складу адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис ОСОБА_1 у графі про роз`яснення прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що позбавляє можливості встановити факт належного роз`яснення йому процесуальних прав та свідчить про порушення права на захист.

Вказує, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про виклик для складання протоколу про адміністративне правопорушення саме 23 листопада 2025 року.

Наявне у справі запрошення на 16 листопада 2025 року не підтверджує належного повідомлення про іншу дату розгляду питання та складання протоколу.

Сторона захисту вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №521659 складено 23 листопада 2025 року, тоді як обставини, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, були зафіксовані 20 листопада 2025 року.

Отже, протокол складено з порушенням строку, передбаченого ст. 254 КУпАП, без наведення причин неможливості його складення у визначений законом строк, що є істотним порушенням процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З наявного у справі відеозапису вбачається, що під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 до приміщення мали доступ сторонні особи, що ставить під сумнів дотримання належної процедури відбору та ідентифікації біологічних зразків.

За таких обставин не виключається ризик змішування або підміни зразків, а відтак у сторони захисту виникають сумніви щодо належності результатів лабораторного дослідження саме ОСОБА_1 .

З наявних у справі доказів не вбачається дотримання вимог п. 9 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року, щодо обов`язкового відбору біологічних зразків у двох наборах для первинного та підтверджуючого дослідження.

Відсутність відомостей про формування другого (контрольного) набору зразків позбавляє можливості перевірки результатів лабораторного дослідження та ставить під сумнів їх достовірність.

Крім того, під час медичного огляду у ОСОБА_1 відбирався лише один вид біологічного матеріалу - сеча, тоді як відбір крові не проводився.

У матеріалах справи відсутні докази належного пломбування та ідентифікації відібраних у ОСОБА_1 біологічних зразків, зокрема не містяться відомості про номер пломби та інші ідентифікуючі дані, а на відеозаписі факт опломбування не зафіксовано.

За таких обставин не забезпечено належного ланцюга збереження доказів, що унеможливлює однозначне встановлення належності результатів лабораторного дослідження саме ОСОБА_1 .

На підставі викладеного вважає, що результати медичного огляду не можуть вважатися належним та допустимим доказом у справі.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник Крепель Д.І. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Крепеля Д.І. дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9-А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, оформлення результатів такого огляду регулюються «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7 та 9 розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктами 7 і 8 Порядку № 1103 передбачено, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521659 від 23 листопада 2025 року водій ОСОБА_1 16 листопада 2025 року о 01 год. 45 хв. керував автомобілем «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 поблизу вул. Анни Ахматової, 5 у м. Києві (на розі вулиць Анни Ахматової та Ревуцького) в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку в лікаря нарколога КМКЛ №10 в м. Києві по вул. Чорних Запорожців, 20, що підтверджується висновком №005862, результат 0,93 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.2-4).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №005862 від 20 листопада 2025 року вказано, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (результат позитивний 0,93‰) (а.с.6).

Крім того в матеріалах справи міститься Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 16 листопада 2025 року в 02 год. 35 хв. лікарем-наркологом Київської міської клінічної лікарні №10 Переднім В.І., із якого вбачається за результатами зовнішнього огляду ОСОБА_1 встановлено факт перебування його в стані алкогольного сп`яніння, а за результатами лабораторного дослідження сечі виявлено 0,93 проміле алкоголю (а.с.50-52)..

Також до матеріалів справи долучено повідомлення про запрошення до підрозділу поліції для складання протоколу. В повідомленні водія було проінформовано про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та роз`яснено ст. 268, 256 КУпАП, ст. 63 Конституції України, та після складання протоколу, в зазначеному повідомленні ОСОБА_1 постави свій підпис про ознайомлення та про отримання вказаного повідомлення. (а.с. 7).

Крім того, до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 листопада 2025 року, відповідно до якої щодо ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме 16 листопада 2025 року о 01 год. 45 хв. водій керував транспортним засобом з переднім та заднім державним номерним знаком НОМЕР_2 , що не належить даному транспортному засобу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 8).

З довідки «Админпрактика» ІПНП «Армор», наданої співробітниками поліції до суду, вбачається, що за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується посвідчення водія НОМЕР_3 . (а.с. 9)

Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 16 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 (а.с.11).

На вказаному відеозаписі зафіксовано як працівники патрульної поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 в період дії комендантської години та повідомили останньому, що той керує транспортним засобом в комендантський час. (01:45:38) Під час спілкування працівник патрульної поліції запитав водія чи вживав останній алкогольні напої та попросив надати водійське посвідчення (01:46:26). На відео зафіксовано, як водій постійно спілкується по телефону. Надалі працівник патрульної поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та надає водію трубочку для перевірки герметичності пакету в якому перебуває трубочка. (02:21:29). Водій ОСОБА_1 повідомляє, що він на місці не згоден проходити, хоче проїхати до лікаря нарколога. (02:21:36). На відео зафіксовано, як лікар проводить огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 надалі останній здає біологічний матеріал та лікар його опечатує. Після проходження лікар роз`яснює водію про отримання висновку. Працівники патрульної поліції складають повідомлення про запрошення до підрозділу поліції для складання протоколу, ОСОБА_1 ознайомлюється з повідомленням та підписує його.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що зупинка транспортного засобу не була належним чином обґрунтована відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліціюз огляду на таке.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», комендантська година це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася та тривала на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями у разі їх утворення можуть самостійно або із залученням відповідних органів запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб такі заходи правового режиму воєнного стану, як перевірка документів в осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву» «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях», затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти.

Отже, перевірка документів в осіб здійснюється після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що працівник патрульної поліції діяв у межах наданих йому повноважень під час дії воєнного стану в країні, а тому підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є законними та не спростовують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також не можуть бути підставою для скасування постанови посилання про те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності об`єктивних ознак сп`яніння, які б були підставою для направлення його на огляд з огляду на те, що на відео зафіксовано, що у ході спілкування із поліцейським та встановлення особи ОСОБА_1 у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено останнього, що є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, або у медичному закладі.

Отже за вказаних обставин доводи апеляційної скарги захисника, що ознаки сп`яніння, які виявили працівники поліції були відсутні, оскільки ОСОБА_1 поводився спокійно та адекватно, чітко відповідав на запитання, орієнтувався в обстановці, а його поведінка не містила ознак порушення координації рухів, мовлення чи інших зовнішніх проявів сп`яніння, є також безпідставними, оскільки виконання законної вимоги працівника поліції щодо проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння є імперативною вимогою, та відповідно до ст. 266 КУпАП не вимагають присутності захисника.

Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_1 , права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, йому роз`яснені не були, а відтак останній був позбавлений можливості надати свої пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи будучи належним чином повідомлений про запрошення до підрозділів поліції проставив свій підпис на повідомленні.

Твердження сторони про порушення порядку відбору у ОСОБА_1 зразків біологічного матеріалу не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та спростовуються поясненнями лікаря Передній В.І. , які були надані в суді першої інстанції, а також відеозаписом.

Крім того, під час апеляційного перегляду судом встановлено, що ні ОСОБА_1 ні його захисник не звертались зі скаргами на дії лікаря - нарколога, щодо порушення проведення останнім огляду та складання висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає їх непереконливими з огляду на те, що вони мають формальний характер, а в решті полягають у переоцінці окремих доказів на користь сторони захисту, з наданням їм оцінки, яка не відповідає їх змісту та не узгоджується з іншими доказами, а також в акцентуванні уваги на другорядних обставинах, що не мають істотного значення і не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Крепелем Д.І., слід залишити без задоволення.

Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Крепелем Дмитром Ігоровичем, залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2026 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.А.Яворський