Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №761/38592/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року місто Київ

справа № 761/38592/25

апеляційне провадження № 33/824/2133/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва Мартинова Є.О. від 25 вересня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Козій Д.О. звернулась із апеляційною скаргою, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року, скасувати її та закрити провадження у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Захисник зазначає, що під час зупинки транспортного засобу 21 серпня 2025 року, складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не було забезпечено можливості скористатися правничою допомогою, у зв`язку з чим, на думку захисника, було порушено його право на правничу допомогу.

Крім того, захисник посилається на те, що матеріали справи оформлені працівниками поліції з порушеннями, оскільки під час фіксації обставин події не здійснювалася відеофіксація, а схема дорожньо-транспортної пригоди складена з недоліками. Зокрема, на схемі, за твердженням захисника, розташування транспортних засобів відображено зі зміщенням, а також не зазначено, що з транспортного засобу виходив саме пасажир, а не водій.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що постанова Шевченківського районного суду від 25 вересня 2025 року була ухвалена за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, а копію тексту постанови отримано 2 лютого 2026 року.

З огляду на це захисник вважає, що апеляційна скарга могла бути подана до 12 лютого 2026 року включно, оскільки саме на цю дату припадав десятий день з дня отримання копії постанови. Отже, на думку захисника, апеляційна скарга, направлена 11 лютого 2026 року, подана з дотриманням строку апеляційного оскарження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Козій Д.О. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав. Крім того, заявили клопотання про виклик в судове засідання іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , інспектора 3 взводу 2 роти БЗС батальйону патрульної поліції в місті Києві Силенка В.В.; призначити у справі автотехнічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставити питання: Чи можливо за наявними матеріалами справи та з урахуванням того, що схема ДТП складена після зміни розташування автомобілів встановити вину ОСОБА_1 у ДТП, яке сталося 21 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. по вулиці Михайлівській, 13-А, в місті Києві, за участю автомобілів Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та Mercedes, реєстраційний номер НОМЕР_2 ?.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд постанови суду першої інстанції з урахуванням матеріалів справи та доводів апеляційної скарги. Разом із тим відповідне клопотання під час розгляду справи судом першої інстанції не заявлялося, а особою, яка його подала, не наведено обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість заявлення такого клопотання раніше або про наявність виняткових підстав для його задоволення саме на стадії апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи обставини, якими захисник ОСОБА_1 - адвокат Козій Д.О. обґрунтовує причини пропуску строку для подання апеляційної скарги та з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за необхідне його поновити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

21 серпня 2025 року о 11 год. 01 хв. інспектором взводу 3 роти 2 Управління патрульної поліції в місті Києві капітан поліції Силенком В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 429565 за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 21 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. в місті Києві по вулиці Михайлівська, 13-А, водій ОСОБА_1 відчинив двері автомобіля KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та створив перешкоду автомобілю MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пункту 15.13 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КупАП.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 429565 за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , 21 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. в місті Києві по вулиці Михайлівська, 13А, водій ОСОБА_1 відчинив водійські двері автомобіля KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та створив перешкоду автомобілю MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинило зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги пункту 15.13 Правил дорожнього руху.

Згідно із схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано положення транспортних засобів після їх зіткнення та місце зіткнення, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП (автомобіль KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , - подряпини лівої передньої двері, автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , - праве дзеркало заднього виду, праві передні двері, праве крило, подряпане скло правої передньої двері), з зазначенням прив`язки до місцевості та орієнтирів, схему підписано обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень.

Вказана схема всупереч доводам захисника в апеляційній скарзі складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція).

При цьому механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобіля, які зафіксовані у схемі місця ДТП, повністю відповідає події ДТП, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Крім того, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи захисника про неналежне оформлення працівниками поліції матеріалів справи у зв`язку з нездійсненням відеофіксації.

Відповідно до розділу ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП» Інструкції, долучення до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського не є обов`язковою умовою належного оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відеозаписи з камер відеоспостереження належать до додаткових доказових матеріалів та можуть бути долучені працівниками поліції лише за умови їх наявності та фіксації ними обставин конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Сам по собі факт відсутності таких відеозаписів у матеріалах справи не свідчить про істотне порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин.

Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 15.13 Правил дорожнього руху України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

За змістом статті 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, для вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд має встановити факт порушення конкретних вимог Правил дорожнього руху, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу чи іншого майна, а також причинний зв`язок між таким порушенням і настанням відповідних наслідків.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди у цій справі підтверджуються письмовими поясненнями її учасників, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та характером пошкоджень транспортних засобів.

Так, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що, керуючи автомобілем KIA SORENTO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у місті Києві по вулиці Михайлівській, 13-А, рухаючись зі сторони провулку Михайлівського у напрямку вулиці Хрещатик, здійснив зупинку біля будинку № 13-А для висадки пасажира. Під час відкриття водійських дверей, проїжджаючий поруч автомобіль MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав пошкоджень від водійських дверей.

Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 пояснив, що керував автомобілем MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в місті Києві по вулиці Михайлівська, буд. 13-А, зі сторони Софіївської площі в сторону площі Незалежності, відчув удар у праву сторону свого автомобіля, від припаркованого праворуч автомобіля KIA SORENTО. Причиною удару стали ліві водійські двері автомобіля KIA SORENTО, які відкрив водій, не переконавшись, що ці дії безпечні для автомобілів, які рухаються ліворуч. В результаті чого його автомобіль отримав пошкодження: розбите праве дзеркало заднього виду, подряпане скло правої передньої двері, пошкоджено лакофарбове покриття правої передньої двері, правого крила.

Таким чином, письмові пояснення обох учасників дорожньо-транспортної пригоди узгоджуються між собою у тій частині, що контакт між транспортними засобами відбувся саме з лівими водійськими дверима автомобіля KIA SORENTO. Ці обставини також узгоджуються зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та характером пошкоджень автомобіля MERCEDES-BENZ.

Доводи захисника про те, що дорожньо-транспортна пригода була спричинена діями пасажира, зокрема відчиненням ним дверей транспортного засобу, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Саме по собі посилання у поясненнях ОСОБА_1 на те, що зупинка транспортного засобу була здійснена для висадки пасажира, не підтверджує тієї обставини, що двері транспортного засобу були відчинені саме пасажиром. Зазначене лише вказує на мету зупинки транспортного засобу, однак не спростовує встановленого матеріалами справи механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме пасажир відчинив двері автомобіля KIA SORENTO. Скаржник не зазначає конкретну особу, яка, за його твердженням, перебувала в автомобілі як пасажир, не наводить її анкетних даних, не посилається на її пояснення та не зазначає інших доказів, які б підтверджували відповідну версію події.

За таких обставин доводи апеляційної скарги у цій частині мають характер припущення та не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля KIA SORENTO вимог пункту 15.13 Правил дорожнього руху України.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що працівники поліції та суд першої інстанції не надали ОСОБА_1 можливості скористатися правничою допомогою.

Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на правничу допомогу гарантується статтею 59 Конституції України та передбачене статтею 268 КУпАП. Разом із тим саме по собі посилання в апеляційній скарзі на відсутність захисника під час оформлення матеріалів справи або під час розгляду справи судом першої інстанції не свідчить про порушення права особи на правничу допомогу, якщо матеріали справи не підтверджують, що особа заявляла про намір скористатися такою допомогою, порушувала питання про залучення захисника, просила відкласти розгляд справи з цих підстав або що їй було відмовлено у реалізації відповідного права.

Реалізація права на правничу допомогу у справі про адміністративне правопорушення передбачає наявність волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або відповідного клопотання про необхідність залучення захисника чи надання часу для забезпечення його участі. При цьому матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення повідомляв працівників поліції про необхідність залучення захисника, заявляв клопотання про відкладення оформлення матеріалів або зазначав про неможливість надати пояснення без участі адвоката.

Так само матеріали справи не містять даних про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 заявляв клопотання про залучення захисника, відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю отримання правничої допомоги або повідомляв суд про неможливість реалізувати своє право на захист. В апеляційній скарзі також не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, у чому саме полягало перешкоджання реалізації ОСОБА_1 права на правничу допомогу з боку працівників поліції чи суду першої інстанції.

Отже, відсутність захисника сама по собі, за відсутності даних про заявлення особою відповідного клопотання або про відмову органу поліції чи суду у його задоволенні, не може бути підставою для висновку про істотне порушення права ОСОБА_1 на правничу допомогу. Будь-яких доказів того, що працівники поліції або суд першої інстанції перешкоджали реалізації ним такого права, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд першої інстанції всебічно з`ясував обставини дорожньо-транспортної пригоди, надав належну оцінку наявним у справі доказам та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, не спростовують встановлених обставин справи та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Козій Д.О. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Козій Дар`ї Олександрівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козій Дар`ї Олександрівни залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов