Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №757/33606/25-ц — Київський апеляційний суд

Справа № 757/33606/25-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10044/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Новак Р.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Бікеєва Романа Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року, ухвалене у м. Києві, у складі судді Новака Р.В., повний текст якого складено 03 грудня 2025 року, у справі №757/33606/25-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» (далі - ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначало, що ОСОБА_1 є власницею квартир АДРЕСА_2 . ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», як обслуговуюча організація, надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території і виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги власникам квартир, нежитлових приміщень та машиномісць АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 користувалася та отримувала надані їй послуги, однак, не виконувала свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. З урахуванням викладеного ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_4 за період з 01 листопада 2024 року по 30 червня 2025 року у розмірі 61 333,61 грн, та по квартирі АДРЕСА_2 за період з 01 листопада 2024 року по червень 2025 року у розмірі 52 831,76 грн.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року позов ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованість за надані послуги у сумі 114 165,37 грн., з яких: 61 333,61 грн - заборгованість по квартирі АДРЕСА_4 за період з 01.11.2024 по 30.06.2025; 52 831,76 грн - заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 за період з 01.11.2024 по 30.06.2025.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У січні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Бікеєва Р.В., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року у справі за позовом ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вищевказаним заочним рішенням суду, адвокат Бікеєв Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що позивач, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості зі сплати його послуг, мав надати до суду докази надання ним послуг в повному обсязі та належним чином відповідно до умов договору, в силу зустрічного характеру зобов`язань позивача та відповідачки. Проте, таких доказів суду надано не було. Також позивачем не надано суду жодних доказів отримання ОСОБА_1 квитанцій на оплату послуг позивача та не було обґрунтовано дійсної суму заборгованості ОСОБА_1 . Крім того ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд даної справи. А відтак, на думку представника ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованості за надані послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території та комунальних послуг.

Адвокат Бабур О.П., яка діє в інтересах ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів представника відповідачки, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні адвокат Бабур О.П., яка діє в інтересах ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а заочне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Бікеєв Р.В. в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею квартир АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 9-10).

ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», основним видом діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів, надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території та виконує функції балансоутримувача будинку, надає житлово-комунальні послуги власникам квартир, нежитлових приміщень та машиномісць за адресою: АДРЕСА_3 .

16 вересня 2014 року між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та ОСОБА_1 було укладено договори № 111-207/2 та № 111-208/2 про надання послуг з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг (а.с.11-20, 21-30).

Згідно з п. 3.1 вказаних договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі рахунку виставленого виконавцем. Рахунок надається споживачу до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 5.1.7 договорів, виконавець має право отримувати від споживача у повному обсязі платежі за послуги в установлені цим договором строки та порядку.

Відповідно до п. 5.1.8. договорів, виконавець має право стягувати з споживача, в судовому порядку заборгованості з оплати послуг, штрафні санкції, проценти та збитки.

Відповідно до розрахунків, наданих ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», ОСОБА_1 має заборгованість за надані послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_4 , яка за період з 01.11.2024 року по 30.06.2025 року становить 61 333,61 грн., та заборгованість за надані послуги з утримання та управління будинку, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_2 , яка за період з 01.11.2024 року по 30.06.2025 року становить 52 831,76 грн.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та стягнув з ОСОБА_1 вказану заборгованість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власницею квартир АДРЕСА_2 , та відповідно споживачем послуг з утримання вказаного будинку і прибудинкової території та комунальних послуг, які надає ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс». При цьому ОСОБА_1 не здійснює оплату наданих ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» послуг, що не спростовує сама відповідачка.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник ОСОБА_1 посилався на те, що позивачем не надано суду докази надання ним послуг в обсязі та якості, які б відповідала умовам укладеного сторонами договору.

Разом з тим, належним доказом ненадання житлово-комунальних послуг або зниження якості наданих послуг є звернення споживача до надавача послуг з відповідною заявою та складання сторонами акта-претензії. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідачка звертався до позивача для складання відповідного акту-претензії, стороною відповідача надано не було, а відтак, у суду відсутні підстави вважати, що послуги з утримання вищевказаного будинку та прибудинкової території ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» не надавало або надавало неналежної якості.

Матеріали справи не містять доказів, на спростовування обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_1 не надала доказів на спростування розрахунку заборгованості, що був наданий ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс», а також не надала альтернативного розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованості.

Колегія суддів відхиляє посилання представника ОСОБА_1 на ненадання позивачем доказів отримання ОСОБА_1 квитанцій на оплату послуг позивача, оскільки вказана обставина не звільняє відповідачку від обов`язку здійснювати оплату за надані ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» житлово-комунальні послуги.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було обґрунтовано дійсної суму заборгованості ОСОБА_1 , є безпідставними, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та спростовуються наданими позивачем розрахунками заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає порушень судом норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга адвоката Бікеєва Р.В., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» просив стягнути на користь останнього витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 14 000,00 грн. На підтвердження факту понесення таких витрат надав копії договору про надання правової допомоги від 01.01.2026 року, укладеного між ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» та адвокатом Бабур О.П., акту прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 19.05.2026 року за договором від 01.01.2026 року, попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно змісту яких розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції склав 14 000,00 грн.,

Відповідно до ст. 133 ЦПК України правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З наданих суду апеляційної інстанції документів вбачається, що відповідно до умов укладеного з ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» договору про надання правової допомоги адвокат Бабур О.П. підготувала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийняла участь в судовому засіданні. Відзив адвоката Бабур О.П. на апеляційну скаргу містить встановлені судом першої інстанції обставини справи та посилання на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, підготовка відзиву на апеляційну скаргу та представництво інтересів позивача у даній справі не потребувало вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів, правова позиція була фактично сформована під час розгляду справи в суді першої інстанції. Жодних документів, окрім документів на підтвердження повноважень адвоката на представлення інтересів позивача, представником Бабур О.П. в суді апеляційної інстанції подано не було.

Таким чином, визначений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу - 14 000,00 грн. є явно завищеним.

Відтак, враховуючи характер спору, складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, а також вимоги співмірності та розумності, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Бікеєва Романа Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 грудня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» 7 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді