Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №369/18416/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року

справа № 369/18416/24

провадження № 22-ц/824/6471/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Кирилюк Г.М., Мостової Г.І.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 31 жовтня 2025 року, постановлене під головуванням судді Янченка А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у їхньому з ОСОБА_2 шлюбі народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Але, спільне життя у сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутні спільні інтереси та взаєморозуміння. Такі обставини в сім`ї призвели до того, що ОСОБА_1 в грудні 2023 році звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2024 року у справі №369/21243/23 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. Рішення набрало законної сили. Цим рішенням суду питання про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів не вирішувалось.

Після розлучення було вирішено, що діти мають проживати з матір`ю, адже ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є малолітніми і потребують материнського догляду, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрали місцем проживання з матір`ю.

На підставі викладеного, позивач просив суд: визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з матір`ю - ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/2 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з жовтня 2024 року і до повноліття дітей.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року первісний позов задоволено частково.

Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/2 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.11.2024 року і до повноліття дітей.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні своїх дітей: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та спілкуватись з ними наступним чином:

-систематично брати дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до себе кожної першої та третьої суботи місяця на вихідний день «неділю» з 20-00 год суботи до 20-00 год неділі, з ночівлею у батька, без присутності матері;

- провідувати дітей та спілкуватись з ними на перервах між уроками під час їх перебування в навчальному закладі (в приміщенні навчального закладу або на території навчального закладу, в якому навчаються діти) без присутності матері;

-бачитись з дітьми без присутності матері у святкові дні - День народження дітей (з 09-00 год до 14-00 год), День народження позивача (з 09-00 год до 14-00 год), Новий рік (02 січня з 09-00 год до 14-00), Великдень (неділя з 13-00 год до 15-00 год), ОСОБА_11 (з 13-00 год до 15-00 год);

-брати дітей до себе на тимчасове проживання у період літніх канікул з 01 липня до 8 липня та з 10 липня по 14 липня, а також протягом чотирнадцяти днів з 01 серпня до 14 серпня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька;

-необмежено спілкуватись з дітьми особисто, засобами телефонного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дітьми.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення зустрічного позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що під час судового розгляду не було доведено, що залишаючись з батьком, Глєб негативно відчуває розлучення зі звичайними умовами життя, які місцевий суд першої інстанції визнав встановленими, свідчить про те, що висновки, які викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають дійсним обставинами справи, що призвело до необ`єктивного розгляду справи в частині зустрічних позовних вимог.

Запропонований у зустрічному позові графік спілкування зустрічного позивача із дітьми та їх виховання був спільно погоджений батьками на засіданні комісії Служби у справах дітей Білгородської сільської ради Бучанського району Київської області, що має своє відображення у складеному і затвердженому висновку.

Не погоджуючись з висновком служби у справах дітей, районний суд не зазначив жодних доводів із посиланням на докази, які б свідчили про те, що зазначений висновок є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам малолітнього ОСОБА_10 .

Не зважаючи на те, що порушення прав зустрічної відповідачки не були доведені, суд першої інстанції позбавив апелянта права на спілкування із своїми дітьми у період зимових канікул, як це було передбачено графіком.

У відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 зазначає, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.10.2025 року у справі №369/18416/24 затверджено графік спілкування з дітьми, який відповідає найкращим інтересам дітей (враховує не лише побажання батька, а й графік відвідування дітьми садочка та школи).

В судовому засіданні ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити без задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Подали клопотання про розгляд справи без участі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині часткового задоволення зустрічного позову про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми, тому в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з рішення комісії Білгородської сільської ради Бучанського району Київської області та вважав за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - з матір`ю - гр. ОСОБА_1 , та на теперішній час визначено способи участі батька - гр. ОСОБА_2 у вихованні дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та розроблено графік.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У частині 5 ст. 263 ЦПК України визначається, що обґрунтованим є рішення, .•хвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визначаючи питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду, у п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України зазначається, що під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

2. У зустрічному позові Зустрічний позивач просив визначити порядок участі у :ованні своїх дітей та встановити розроблений графік, а саме:

- систематично брати старших дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до себе кожної першої та третьої -боти місяця на вихідний день "неділю" з 20:00 год суботи до 20:00 год неділі, з ночівлею батька, без присутності матері;

- систематично брати наймолодшого сина ОСОБА_10 до себе кожного тижня на одну добу із 14:00 год середи до 14:00 год четверга, з ночівлею у батька, без присутності матері;

- провідувати дітей та спілкуватися з ними на перервах між уроками під час їх перебування в навчальному закладі ( в приміщенні навчального закладу або на території навчального закладу, в якому навчаються діти), без присутності матері);

- бачитися з дітьми без присутності матері у святкові дні - День народження дітей (з 09:00 год до 14:00 год), День народження позивача (з 09:00 год до 14:00 год), Новий рік (02 січня з 09:00 год до 14:00 год), Різдво (07 січня з 13:00 год до 20:00 год), Великдень (неділя з 13:00 год до 15:00 год), Трійця (з 13:00 год до 15:00 год);

- брати дітей до себе на тимчасове проживання на перші сім днів зимових канікул -кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька;

- брати дітей до себе на тимчасове проживання у період літніх канікул протягом чотирнадцяти днів з 01 липня до 14 липня та протягом чотирнадцяти днів з 01 серпня до 14 серпня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька;

- необмежено спілкуватися з дітьми особисто, засобами телефонного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дітьми.

Частина 4 ст. 19 Сімейного Кодексу України (надалі - СК України) встановлює, що гри розгляді судом зокрема спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

У частині 5 ст. 19 СК України зазначається, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Саме вищезазначений графік у спілкуванні і вихованні дітей зустрічного позивача був розглянутий комісією Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області та викладений у висновку вищезазначеної Служби, який був затверджений Рішенням Виконавчого комітету Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 10 червня 2025 року №170

На засіданні комісії Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області були присутні сторони у справі, які дали свої пояснення, погодили запропонований графік та відповіли на запитання членів комісії.

У вищезазначеному Висновку Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області зазначається, що цей висновок базується на інформації про усі фактичні обставини, з урахуванням пояснень сторін спору та їх бажань.

Таким чином, як випливає з наведеного вище, запропонований у зустрічному позові графік спілкування зустрічного позивача із дітьми та їх виховання був спільно погоджений батьками на засіданні комісії Служби справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, що має своє відображення у складеному і затвердженому Висновку.

Так, у відносинах, які склалися між позивачкою та відповідачем, предметом спору є саме визначення способу участі ОСОБА_2 у вихованні спілкуванні із дітьми, і тому необхідно керуватися положеннями Конвенції про права тини від 20.11.1989 р. (надалі - Конвенція про права дитини), СК України, Законом раїни "Про охорону дитинства").

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право шати своїх батьків і право на їх піклування.

Тож, як випливає з наведених вище норм Конвенції про права дитини, держава діє найкращому забезпеченні інтересів дитини, які є предметом основного піклування батьків, кожна дитина має право знати своїх батьків, має право на їх піклування, а також має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками.

Встановлюючи загальні засади регулювання сімейних відносин, ч. б ст. 7 СК України встановлює, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

У свою чергу, встановлюючи права та обов`язки батьків щодо дитини, ч.ч. 1 і 2 ст. 141 СК України встановлюють, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Натомість, ч.ч. 1 і 2 ст. 155 СК України встановлюють, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Тож, як випливає з наведених вище норм СК України, межами виконання батьками прав та обов`язків щодо своїх дітей є умова не порушення інтересів останніх.

В оскаржуваному рішенні місцевого суду від 31.10.2025 р. зазначається, що представник ОСОБА_1 заперечує проти зустрічних вимог, які стосуються перебування дітей разом із батьком ОСОБА_2 перші сім днів зимових канікул кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька. Заперечуючи проти цих вимог, представник посилається на те, що обмежуються права матері в проведенні часу з дітьми під час різдвяної відпустки, оскільки в другій частині канікул батько бере дітей на Різдво.

При цьому, представник не надав суду жодних доказів, а місцевий суд не з`ясував, яким саме чином обмежуються права ОСОБА_1 , оскільки у графіку, викладеному у Висновку Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 міг взяти дітей у святковий день "Різдво" (07 січня) лише з 13:00 год до 20:00 год, а весь інший час діти перебувають із ОСОБА_1 .

У частині 6 ст. 19 СК України зазначається, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо спілкування із дітьми у період зимових канікул, як це було передбачене графіком, кладеному у Висновку Служби у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, місцевий суд у рішенні від 31.10.2025 р. не зазначив доводів із посиланнями на докази, які б свідчили про те, що вищезазначений висновок суперечить інтересам дітей.

Вирішуючи позовні вимоги в частині участі спілкування сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком, суд першої інстанції вірно вважав, що син негативно відчуває розлучення зі звичайними умовами життя, зважаючи на його малолітній вік.

Крім того, колегія суддів зазначає, що коли малолітній ОСОБА_14 досягне більш зрілого віку та належного рівня самостійності, як наслідок розлука з матір`ю та братами матиме для нього менший емоційний вплив, за таких обставин апелянт матиме можливість змінити графік спілкування, досягнувши відповідної домовленості із сином або, у разі недосягнення згоди, вирішити це питання в судовому порядку.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити, виклавши резолютивну частину оскаржуваного судового рішення в редакції цієї постанови.

Відповідно до статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 31 жовтня 2025 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в редакції цієї постанови.

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), третя особа: Служба у справах дітей Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів задовольнити частково.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) разом з матір`ю - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на дітей: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі 1/2 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.11.2024 року і до повноліття дітей.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Зустрічний позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми задовольнити частково.

Визначити порядок участі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у вихованні своїх дітей: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та спілкуватись з ними наступним чином:

-систематично брати дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до себе кожної першої та третьої суботи місяця на вихідний день «неділю» з 20-00 год суботи до 20-00 год неділі, з ночівлею у батька, без присутності матері;

- провідувати дітей та спілкуватись з ними на перервах між уроками під час їх перебування в навчальному закладі (в приміщенні навчального закладу або на території навчального закладу, в якому навчаються діти) без присутності матері;

-бачитись з дітьми без присутності матері у святкові дні - День народження дітей (з 09-00 год до 14-00 год), День народження позивача (з 09-00 год до 14-00 год), Новий рік (02 січня з 09-00 год до 14-00), Великдень (неділя з 13-00 год до 15-00 год), Трійця (з 13-00 год до 15-00 год);

-брати дітей до себе на тимчасове проживання у період літніх канікул з 01 липня до 8 липня та з 10 липня по 14 липня, а також протягом чотирнадцяти днів з 01 серпня до 14 серпня кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька;

- брати дітей до себе на тимчасове проживання на перші п`ять днів зимових канікул кожного року, без присутності матері, з відвідуванням бабусі, місць громадського відпочинку, оздоровлення, курортів або місця проживання батька.

-необмежено спілкуватись з дітьми особисто, засобами телефонного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між позивачем та дітьми.

У решті позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 22 червня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді