Постанова від 24 травня 2026 р. у справі №752/544/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Київ

Справа №752/544/26

Апеляційне провадження №33/824/2495/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546407 від 20 грудня 2025 року, ОСОБА_1 о 20 год 30 хв, 20 грудня 2025 року, керуючи транспортним засобом «Great Wall Safe», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві вул. Івана Сірка, під час руху заднім ходом, не переконалась, що це буде безпечно та здійснила зіткнення з транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП два транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.9 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави, судовий збір, в розмірі 665 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи в сукупності: схемою ДТП; письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди; висновком експерта №49/26 від 16 березня 2026 року, який суд врахував та взяв до уваги, оскільки він доводить факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.9 ПДР, зазначеного в протоколі. Крім того даний висновок експерта доводить, що такі дії ОСОБА_1 з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Не погодилася із вказаною постановою ОСОБА_1 , її захисником - адвокатом Пугачем А.В., 23 березня 2026 року подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова винесена судом з порушенням норм КУпАП за умов неповно-з'ясованих обставин справи.

Посилається на те, що відповідно до висновку експерта №49/26 від 16 березня 2026 року встановлено вину водія ОСОБА_1 , як за п. 10.2 ПДР та і за п. 10.9 ПДР, що є необґрунтованим та взаємовиключним, оскільки п. 10.9 ПДР встановлює порушення на однорідній проїзній частині, тобто, або виключно рух заднім ходом у дворі, або рух заднім ходом виключно на проїзній частині дороги, а п. 10.2 ПДР розмежовує рух транспортного засобу з прилеглої території на проїзну частину дороги.

Зазначає, що одночасного порушення і п. 10.2 ПДР і п. 10.9 ПДР в описані обстановці ДТП бути не може та визначальним є те, що ОСОБА_1 виконувала виїзд керованим нею транспортним засобом саме з прилеглої території (з двору) саме на проїзну частину де і відбулось зіткнення транспортних засобів.змінювати обставини, викладені у протоколі.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2025 року серії ЕПР1 за № 546407 не є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки фактичні обставини ДТП не підтверджують порушення саме п. 10.9 ПДР України.

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинна бути зазначена суть правопорушення. Неправильне визначення норми ПДР, яка нібито була порушена ОСОБА_1 , фактично означає неправильне формулювання суті адміністративного правопорушення.

Звертає увагу, що протокол не містить опису всіх істотних обставин події, а саме - виїзду транспортного засобу з прилеглої території, що є ключовим елементом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого п. 10.2 ПДР.

Вважає, що висновки суду в частині визнання протоколу про адміністративне правопорушення таким, який відповідає ст. 256 КУпАП є протиправними і необґрунтованими.

Посилається на те, що суд протиправно, упереджено та необґрунтовано взяв до уваги висновок експерта за №49/26 від 16 березня 2026 року і не взяв до уваги як доказ висновок експерта №ЕД-19/104-26/7333-ІТ від 12 березня 2026 року.

Зазначає, що відповідно до схеми місця ДТП, схематично стрілкою з написом «5» відображено рух на проїзну частину дороги т.з. під керуванням ОСОБА_1 саме з прилеглої території також, згідно пояснень ОСОБА_2 , яка зазначила, що авто ОСОБА_1 виїздило з двору.

Вказує, що інкримінований ОСОБА_1 п. 10.9 ПДР не перебуває в причинному зв'язку із ДТП, яка мала місце від 20 грудня 2025 року, а тому неправильне визначення норми ПДР, яка нібито була порушена ОСОБА_1 , фактично означає неправильне формулювання суті адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року та закрити провадження у справі.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_1 - адвокат Пугач А.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.

ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Виникуров О.В., заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову районного суду - без змін.

Перевіривши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи по суті, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546407 від 20 грудня 2025 року, ОСОБА_1 о 20 год 30 хв, 20 грудня 2025 року, керуючи транспортним засобом «Great Wall Safe», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві вул. Івана Сірка, під час руху заднім ходом, не переконалась, що це буде безпечно та здійснила зіткнення з транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП два транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.9 ПДР України, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 1).

На схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, долученій до протоколу, зображено місце розташування транспортних засобів та напрямок їх руху під час події (а.с. 3).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно із п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546407 від 20 грудня 2025 року (а.с. 1); схемою ДТП (а.с. 3); письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4,5); висновком експерта №49/26 від 16 березня 2026 року (а.с. 35-43).

В письмових поясненнях ОСОБА_2 вказала, що їхала по прямій на низькій швидкості, раптово в неї збоку в'їхала машина. Це було не очікувано, що машина поїде назад, хоча машина просто заїжджала у двір. Також був блекаут та дорога була не освітлена (а.с. 4).

Також надала пояснення й ОСОБА_1 зазначила, що керувала авто «ГретВол Сейф» номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Сірка під час повного блекауту. Здавала назад і не помітила авто «БМВ» НОМЕР_2 , так як вулиця була неосвітлена і допустила зіткнення (а.с. 5).

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою.

В противагу доводам скаржника, апеляційний суд вважає, що відповідно до вищевказаних доказів, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. 10.9 ПДР. Зазначені порушення перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Висновок експерта №49/26 від 16 березня 2026 року, доводить факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.9 ПДР, зазначеного в протоколі. Крім того даний висновок експерта доводить, що такі дії ОСОБА_1 з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з настанням ДТП.

Доводи скаржника, про те що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок експерта №ЕД-19/104-26/7333-ІТ від 12 березня 2026 року є безпідставними, оскільки судом надано оцінку вказаному висновку й зазначено, що експертом на власний розсуд взято до уваги вихідні дані, що автомобіль «Great Wall Safe» виїжджав з дворового проїзду заднім ходом, поставивши за основу саме виїзд з дворового проїзду, що на думку експерта є визначальним в даній дорожній ситуації, а не рух заднім ходом, що інкриміновано поліцейським ОСОБА_1 у протоколі. В подальшому під час досліджуваного питання на думку експерта дії ОСОБА_1 доцільно було оцінювати з урахуванням вимог п. 10.2 ПДР, і експертом фактично не досліджувалось питання порушення ОСОБА_1 саме вимог п. 10.9 ПДР, який зазначено у протоколі. Отже такий висновок побудовано на неповних вихідних даних, при цьому навіть цей експерт не спростовує вину ОСОБА_1 ..

З таким висновком місцевого суду погоджується й апеляційний суд.

В матеріалах справи наявна схема ДТП, яка складена у відповідності з вимогами наказу МВС №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

У вказаній схемі зафіксовано ділянку дороги, на якій відбулася дорожньо-транспортна пригода, транспортний засіб, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, а також зафіксовані пошкодження, які отримали автомобілі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у автомобіля «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_2 виявлено пошкодження правоїчастини авто (бампер, фара, крило), у автомобіля «Great Wall Safe» д.н.з. НОМЕР_1 виявлено пошкодження лівої частини авто (фара, бампер).

Характер та локалізація пошкоджень транспортних засобів підтверджують факт спричинення їх внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , яка рухаючись заднім ходом, не буладостатньо уважною, не переконалася у безпечності маневру, що це не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, допустила зіткнення із автомобілем марки «BMW X6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Твердження ОСОБА_1 , що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546407 від 20 грудня 2025 року не є належним та допустимим доказом у справі апеляційний суд відхиляє, оскільки будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.

Крім того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення ОСОБА_1 не вказала. Дії працівників поліції установленому законом порядку не оскаржила.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про те що в протоколі повинен бути зазначений п. 10.2 ПДР, оскільки вона здійснювала виїзд з двору будинку, спростовуються матеріалами справи, оскільки в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 сама визнала, що здавала назад і не помітила авто BMW д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулось ДТП.

З урахуванням викладеного, порушення ОСОБА_1 саме вимог п. 10.9 ПДР України і спричинило дорожньо-транспортного пригоду, оскільки під час руху заднім ходом, ОСОБА_1 переконалась, що це буде безпечно та здійснила зіткнення з транспортним засобом «BMW.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

За таких обставин, районним судом обґрунтовано визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постановисуду першої інстанції та розгляду даної справи по суті із прийняттям нової постанови, у ході апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що подану у справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуванупостанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.