Постанова від 20 липня 2025 р. у справі №753/12839/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: № 753/12839/24 Головуючий у суді першої інстанції: Осіпенко Л.М.

Провадження № 33/824/1640/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 рокум. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю:

захисника особи, стосовно якої складено протокол про

адміністративне правопорушення, - адвоката Хавріча О.П.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року стосовно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Постановою суду визнано доведеним те, що 19.06.2024 о 19 год. 53 хв. у м. Києві по вул. Кошиця Олександра, буд. 10/21, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Subaru Tribeca" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовилась у встановленому законодавством порядку під відеозапис, своїми діями порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 04.02.2025 виправлено описку у вступній та резолютивній частині постанови Дарницького районного суду міста Києва від 23.01.2025, а саме у абзаці 3 вступної частини постанови зазначити вірне "за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП".

Не погоджуючись з рішення суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, на неї працівниками поліції були надіті кайданки, що позбавило її можливості пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ознайомитися з направленням , викласти письмово власні пояснення чи заперечення та скористатися правовою допомогою адвоката.

Також заперечує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки була готова пройти освідування як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не чинила опір поліцейським, не намагалась втекти та були відсутні інші підстави її затримання із застосуванням спецзасобів - кайданок з заведенням рук назад, то такі засоби несли протиправний свавільний характер, що позбавило її можливості діяти на власний розсуд та вільно реалізувати її права та обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Хавріча О.П. на підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі про скасування постанови Дарницького районного суду міста Києва від 23.01.2025, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків.

Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані доведеними судом першої інстанції в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винуватість якої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

На підставі п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, зі змінами, водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

- зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Проте, даних вимог закону ОСОБА_1 не дотрималась.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 730109 від 19.06.2024 про те, що в цей день о 19 год. 53 хв. у м. Києві по вул. Кошиця Олександра, буд. 10/21, керувала ОСОБА_1 транспортним засобом "Subaru Tribeca" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на вимогу поліцейського відмовилась у встановленому законодавством порядку під відеозапис, своїми діями порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - поліцейськиим взводу № 2 роти № 1 батальйону №3 полку № 2 (зОПБ) УПП в м. Києві ДПП капралом поліції - Форсом С.В.

Також матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2024 (а.п. 7).

Окрім того, в матеріалах справи також наявний протокол АЗ № 075456 від 19.06.2024 про адміністративне затримання ОСОБА_1 (а.п. 2).

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається повне дотримання працівниками поліції вимог інструкції щодо проведення огляду на стан сп`яніння з використанням технічних засобів.

З досліджуваних відеозаписів з нагрудних камер поліцейських видно, як працівник поліції під'їхали до транспортного засобу засобом "Subaru Tribeca" д.н.з. НОМЕР_1 , який стоїть на узбіччі, заїхавши на тротуар, до кабіни водія підійшов працівник поліції, де сиділа ОСОБА_1 , вона сказала, що машина втратила керування, бо обганяла машину, в якій були відкриті двері.

Під час спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції було відмічено наявність ознак алкогольного сп'яніння, через що останній запропонував пройти їй огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 погодилась.

Коли чекали поки привезуть Драгер, ОСОБА_1 неодноразово хотіла з'їхати з тротуар, на що тримала неодноразові зеперечення з боку працівників поліції, після чергового запитання ОСОБА_1 вирішила все-таки з'їхати та почала здавати назад у заведеному нею авто, в той час як позаду неї стояли припарковані патрульні машини працівників поліції.

Після того, як з дозволу ОСОБА_1 працівник поліції заглушив автомобіль, ОСОБА_1 почала відбирати в поліцейського свої документи, закриватись в своєму авто, на що працівник поліції сказав, що вимушений надягнути на ОСОБА_1 кайданки.

Після цього ОСОБА_1 закрила машину, поставила її на сигналізацію та нахабно повідомила, що буде йти, після чого на неї наділи кайданки, тобто здійснили адміністративне затримання.

Під час складання протокол працівник поліції спитав ОСОБА_1 чи буде вона надавати пояснення, на що ОСОБА_1 чіткої відповіді не дала.

Пізніше працівник поліції знову запитав ОСОБА_1 чи бажає вона пройти освідування, на що ОСОБА_1 запитала чи можна "вирішити" це питання, на що отримала негативну відповіддю, після чергового питання про проходження освідування ОСОБА_1 погодилась пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу.

Варто також зазначити, що коли ОСОБА_1 відстібнули кайданки, вона почала вихоплювати посвідчення водія та інші документи в працівника поліції та виражалась нецензурною лексикою.

Після цього відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та ознайомлено зі складеними відносно неї адміністративними матеріалами, що ОСОБА_1 засвідчила власним підписом.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозапис було зроблено інспекторами патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення за допомогою наявних технічних засобів.

Зафіксовані відеозаписами обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, працівник поліції, враховуючи процесуальну поведінку водія транспортного засобу та наявність підозри в тому, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння і не може бути допущений до керування транспортним засобом без проходження відповідного огляду, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому, варто зазначити, що згідно з п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими Міністерством охорони здоров?я України і Міністерством внутрішній справ України.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин. ст. 43 цього Закону передбачає, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї та надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження с невиправданим або неможливим.

Стаття 45 Закону України "Про національну поліцію" визначає, що кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі І оточуючим; проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

З огляду на вищевказані доводи та системного аналізу правових норм та співставлення дій ОСОБА_1 , вбачається єдиний висновок, що щодо неї було застосовано кайданки для затримання, в зв`язку з неможливістю складення протоколу про адміністративне правопорушення. Виходячи з наведеного, дії відповідача є правомірними, враховуючи поведінку ОСОБА_1 -особи, відносно якої складаються адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також відповідають вимогам КУпАП та Закону України "Про національну поліцію".

Щодо доводів захисника стосовно надання правової допомоги ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів відносно неї, слід зазначити, що ОСОБА_1 за весь час затримання жодного разу не звернулась до працівників поліції для надання їй правової допомоги, на відео зафіксовано її неадекватну поведінку, напади на працівника поліції та нецензурну лайку.

За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нею п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.

Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту.

Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП.

У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вкотре законодавством України посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що покладає на водіїв і додаткові зобов`язання під час дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного станув Україні", що набравчинності одночасно з набраннямчинності Закону України "Прозатвердження Указу Президента "Провведення воєнного стану вУкраїні" № 2102-ІХ від24.02.2022, з подальшим його продовженням.

Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено.

За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька