Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №594/467/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/467/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора – ОСОБА_4

потерпілої – ОСОБА_5

обвинувченого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено 22 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211120000230, про обвинувачення:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, особу з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого в с. Глибочок Чортківського району Тернопільської області, вантажника ТОВ «Еліт Буд Технології», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

22 грудня 2025 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись вулицею вул. Я.Кондри, що в м. Борщів Чортківського району в напрямку с. Глибочок Чортківського району, зі швидкістю близько 36...48 км/год, в порушення вимог пунктів 1.5., 1.10 (в частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка»), 2.3. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), а також вимог, які наведенні у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не ураховував дорожні умови і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, і в такий спосіб своїми діями, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров`ю громадян.

В порушення вимог пункту 12.3 ПДР, які зобов`язують водія у разі виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, ОСОБА_6 допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 , котра перетинала проїзну частину дороги зліва направо, відносно руху автомобіля Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в спокійному темпі ходьби.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету, що супроводжувались масивною внутрішньо - тканинною кровотечою з послідуючим розвитком поліорганної недостатності, що призвело до її смерті 05 січня 2026 в КНП «Борщівська міська лікарня» Борщівської міської ради.

Порушення ОСОБА_6 , як водієм, вимог пункту 12.3. ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілої ОСОБА_7 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши час, місце та обставини дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, показав, що дійсно, за наведених щодо нього в обвинуваченні обставин, став учасником ДТП. Так, 22 грудня 2025 року близько 19 год. 20 хв. , керуючи технічно справним автомобілем Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався вулицею вул. Я.Кондри, що в м. Борщів. На той час їхав після роботи додому у с.Глибочок. Рухався зі швидкістю близько 36...48 км/год. Була темна пора доби. Дорожнє покриття було мокрим. Вулиця, якою рухався, не була освітлена, тому вчасно не зміг помітити пішохода, яка переходила вулицю. Пішохід переходив дорогу в місці, яка не була пішохідним переходом. Все це в сукупності вплинуло на те, що заздалегідь не побачив жінку. Коли її помітив, почав маневр об`їзду, але такий виконати успішно не зміг та передньою правою частиною автомобіля наїхав на жінку. З потерпілою, яка є дочкою пішоходя ОСОБА_9 , досяг примирення, між ними відсутні будь-які претензії майнового чи іншого характеру. Повністю відшкодував збитки понесені з лікуванням ОСОБА_9 та її похованням. Крім того, просив суд врахувати ту обставину, що працює, до місця роботи доїжджає, для чого використовує автомобіль Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Має на утриманні неповнолітню дитину, а також дружину, яка є особою з інвалідністю. Транспортний засіб для їх сім`ї є важливим елементом, оскільки надає змогу вирішувати питання пов`язані з побутом, забезпечувати ведення господарства, крім того, забезпечує мобільність при необхідності роботи. Що просив суд врахувати та, у зв`язку з чим, просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.

В своїх діях щиро розкаявся. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за відсутності заперечень інших учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 , порушивши правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_7 , скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального діяння, що ним вчинено тяжкий злочин, який характеризується необережною формою вини ( ч. 2 ст. 286 КК України), обставини вчинення кримінального діяння, ставлення обвинуваченого до вчиненого порушення, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, зокрема те, що ОСОБА_7 переходила дорогу поза пішохідним переходом, наслідки, що настали, характер та мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, особу обвинуваченого, в тому числі його характеристики, думку потерпілої щодо міри покарання, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, ОСОБА_6 раніше не судимий, в минулому до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, в тому числі і за порушення Правил дорожнього руху, по місцю проживання характеризується виключно позитивно. Проживає за місцем реєстрації з сім`єю. Має на утриманні неповнолітнього сина – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, здійснює догляд за дочкою ОСОБА_11 , 2002 року народження, інваліда І гр. з дитинства.

На обліку в нарколога, психіатра не перебуває. Працює.

На момент ухвалення рішення в кримінальному провадженні досяг примирення з потерпілою, будь-які притензії матеріального чи морального характеру останньої до нього відсутні.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Пом`якшуючими покарання обвинуваченому обставинами суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, обставини такого, його суспільну небезпеку, дані щодо його особи, наведені вище обставини, думку прокурора та потерпілої, які просили суд його суворо не карати, не позбавляти волі та права керування транспортними засобами, суд приходить до висновку що останньому слід обрати покарання у відповідності до найнижчої межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням, так як наведені вище обставини дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Поряд з тим, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що право керування транспортними засобами слугує для обвинуваченого та членів його сім`ї, можливістю забезпечувати потереби сім`ї, вирішувати побутові та інші питання, в тому числі щодо мобільності при зверненні за медичною допомогою, враховуючи при цьому, думку прокурора та потерпілої, які просили не позбавляти його права керування, суд приходить до висновку що в даному випадку відсутні підстави для призначення такого виду покарання як позбавлення права керувати транспортними засобами.

Арешт накладений 23 грудня 2025 року слідчим суддею Борщівського районного суду Тернопільської області на автомобіль Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 , підлягає скасуванню.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого у повному об`ємі.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 ( один ) рік, з покладенням відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов”язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт накладений 23 грудня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області на:

-автомобіль марки Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_6 .

Речові докази:

-легковий автомобіль марки Аudi 100 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання у ВП № 1 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, – повернути власнику ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави за проведення:

- судової експертизи № СЕ-19/120-26/339-ІТ від 27.01.2026р. за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» кошти в сумі 4457 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.;

- судової експертизи № СЕ-19/120-26/362-ІТ від 06.02.2026р. за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» кошти в сумі 4457 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.;

- судової фототехнічної експертизи № СЕ-19/120-26/490-ФП від 11.02.2026р. кошти в сумі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 80 коп ;

- судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/120-26/3108-ІТ від 12.03.2026р. кошти в сумі 4457 ( чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн.;

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: